Держатомрегулювання України виносить на громадське обговорення проект постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку здійснення державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки».
Зауваження та пропозиції до проекту постанови приймаються до 11 квітня 2013 року за адресою: 01011, м. Київ, вул. Арсенальна. 9/11.
Контактна особа:
– Чорноштан Андрій Васильович – начальник Відділу санкцій та контролю Департаменту з питань безпеки ядерних установок, e-mail: [email protected]; тел.: 254-48-66
Будемо вдячні за співпрацю щодо надання зауважень та пропозицій.
ПРОЕКТ
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від __ ______ 2013 р. № ___
ПОРЯДОК
здійснення державного нагляду
за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки
Загальна частина
1. Цей Порядок визначає умови та встановлює основні форми і процедури державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки.
2. У цьому Порядку наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:
державний нагляд за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (державний нагляд за дотриманням вимог безпеки) – діяльність органу державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки щодо контролю за дотриманням законодавства, умов документів дозвільного характеру, норм, правил і стандартів з ядерної та радіаційної безпеки, вимог фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання, обліку та контролю ядерних матеріалів та інших джерел іонізуючого випромінювання, включно із застосуванням примусових заходів, з метою запобігання, виявлення та усунення порушень у сфері використання ядерної енергії;
інспекційне обстеження – оцінка спроможності заявника здійснювати заявлену діяльність з дотриманням вимог безпеки, що провадиться органом регулювання ядерної та радіаційної безпеки шляхом перевірки повноти і достовірності відомостей, що містяться в документах на отримання ліцензій чи окремих дозволів, та наявності умов безпечного провадження діяльності, робіт чи операцій.
інспекційна перевірка – форма періодичного контролю ліцензіатів у сфері використання ядерної енергії та перевірка відповідності об’єктів державного нагляду вимогам безпеки.
об’єкти державного нагляду за дотриманням вимог безпеки (об’єкти державного нагляду) – ядерні установки, об’єкти, призначені для поводження з радіоактивними відходами, уранові об'єкти, ядерні матеріали, радіоактивні відходи, джерела іонізуючого випромінювання та діяльність підприємств, установ, організацій, посадових осіб та персоналу, фізичних осіб – підприємців, які провадять чи заявили про намір провадити діяльність у сфері використання ядерної енергії;
припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога державних інспекторів з ядерної та радіаційної безпеки, яка видається юридичним і фізичним особам з метою припинення виявленого порушення вимог безпеки та усунення його наслідків;
розпорядження – обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога державних інспекторів з ядерної та радіаційної безпеки, яка видається юридичним і фізичним особам з метою обмеження, припинення чи зупинення експлуатації підприємств, установ, організацій, ядерних установок, об’єктів з переробки уранових руд та призначених для поводження з радіоактивними відходами, установок із джерелами іонізуючого випромінювання в разі неможливості усунення в інший спосіб виявлених порушень вимог безпеки, та/або неспроможності дотримання таких вимог.
3. Основними заходами державного нагляду за дотриманням вимог безпеки є:
аналіз інформації про стан безпеки об’єктів державного нагляду;
проведення інспекційних перевірок та інспекційних обстежень;
видача обов’язкових до виконання приписів, розпоряджень за результатами інспекційних перевірок та інспекційних обстежень та/або аналізу інформації про стан безпеки об’єктів державного нагляду;
застосування передбачених законодавством примусових заходів до юридичних і фізичних осіб у разі виявлення порушень ними вимог безпеки та/або невиконання приписів, розпоряджень.
4. Державний нагляд за дотриманням вимог безпеки на об'єктах державного нагляду, що є власністю іноземних держав, міжнародних організацій, іноземних юридичних і фізичних осіб та розташованих на території України, здійснюється відповідно до цього Порядку.
Державний нагляд за дотриманням вимог безпеки на об’єктах державного нагляду правоохоронних органів, військових формувань та установ здійснюється відповідно до цього Порядку із врахуванням статті 3 Закону України «Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії».
5. Державний нагляд за дотриманням вимог безпеки здійснюється Державною інспекцією ядерного регулювання та її територіальними органами із залученням, у разі необхідності, організацій науково-технічної підтримки, інших наукових і експертних організацій та експертів.
Від імені Держатомрегулювання та її територіальних органів державний нагляд за дотриманням вимог безпеки здійснюють державні інспектори з ядерної та радіаційної безпеки (далі – державні інспектори), що пройшли кваліфікаційну атестацію, спеціальне медичне обстеження та отримали допуск до виконання особливих робіт на ядерних установках, з ядерними матеріалами, радіоактивними відходами, іншими джерелами іонізуючого випромінювання.
Державні інспектори мають службове посвідчення встановленого зразка, форма якого затверджується Держатомрегулювання, а також особистий штамп із зазначенням номера та найменування інспекції, яку вони представляють.
Державні інспектори при виконанні своїх посадових обов’язків користуються правами, передбаченими статтею 25 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеки», і несуть відповідальність за повноту, достатність та обґрунтованість своїх вимог згідно законодавства.
6. Для документування результатів державного нагляду за дотриманням вимог безпеки, підтвердження висновків про стан безпеки та фіксації порушень вимог безпеки державні інспектори можуть використовувати технічні засоби та засоби контролю (компьютери, пристрої для аудіозапису, фото- та відеозйомки, прилади дозиметричного та радіометричного контролю) і здійснювати вимірювання характеристик іонізуючого випромінювання самостійно чи вимагати проведення таких вимірювань спеціалізованими підрозділами ліцензіата та/або незалежними лабораторіями, атестованими у встановленому порядку.
7. Основні принципи державного нагляду за дотриманням вимог безпеки:
пріоритетність забезпечення ядерної та радіаційної безпеки;
відкритість, прозорість, плановість та системність заходів нагляду;
об’єктивність та неупередженість вимог державних інспекторів;
відповідність примусових заходів та розміру фінансових санкцій характеру вчинених порушень та їх впливу на стан безпеки;
планування та здійснення заходів державного нагляду з урахуванням рівня потенційної ядерної та радіаційної небезпеки об’єктів державного нагляду (ризик інформований підхід);
спрямованість примусових заходів на попередження скоєння правопорушень;
неприпустимість втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян та їх об'єднань у здійснення державного нагляду, крім передбачених законом випадків.
8. При здійсненні державного нагляду за дотриманням вимог безпеки аналізується та перевіряється інформація, що надається суб’єктами діяльності у сфері використання ядерної енергії у встановленому Держатомрегулювання порядку:
звіти про виконання умов ліцензій, інших документів дозвільного характеру, приписів та розпоряджень;
звіти про стан безпеки ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, уранових об’єктів, джерел іонізуючого випромінювання;
повідомлення про події, що мають або можуть мати вплив на безпеку використання ядерної енергії або про їх наслідки;
відомості про наявність, кількість та переміщення ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, експорт та імпорт джерел іонізуючого випромінювання;
відомості про порушення роботи (відмови) обладнання, систем та елементів, важливих для безпеки ядерних установок, та/або про їх невідповідність вимогам норм, правил та стандартів з ядерної та радіаційної безпеки;
результати розслідування порушень у роботі об’єктів державного нагляду та радіаційних аварій;
інформація про зміни відомостей, наданих під час отримання ліцензії, інших документів дозвільного характеру, які мають, або можуть мати вплив на безпеку установок, об’єктів чи діяльності.
9. Плановими інспекційними перевірками (обстеженнями) вважаються перевірки (обстеження), проведення яких передбачено річними планами-графіками інспекційних перевірок (обстежень) Держатомрегулювання чи її територіальних органів.
10. Строк проведення планових перевірок (обстежень) не повинен перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути продовжений за рішенням Головного державного інспектора з ядерної та радіаційної безпеки України чи керівника територіального органу Держатомрегулювання не більше ніж на п’ять робочих днів.
11. Позаплановими інспекційними перевірками (обстеженнями) вважаються перевірки (обстеження), проведення яких не було передбачено річними планами-графіками інспекційних перевірок (обстежень) Держатомрегулювання чи її територіальних органів.
До позапланових інспекційних перевірок також належать:
інспекції реагування, які проводяться у випадку необхідності негайного реагування на подію, що виникла на об'єкті державного нагляду або на зовнішню подію, яка мала або могла мати вплив на цей об’єкт;
спеціальні інспекції, які проводяться у випадку системних порушень вимог безпеки на об'єктах державного нагляду та спрямовані на встановлення причин їх виникнення.
Інспекції реагування та спеціальні інспекції можуть проводитися без попереднього повідомлення ліцензіатів.
Строк проведення позапланових інспекційних перевірок (обстежень) не повинен перевищувати п’яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за рішенням Головного державного інспектора з ядерної та радіаційної безпеки України чи керівника територіального органу Держатомрегулювання не більше ніж на три робочих дні.
12. Підставами для проведення позапланових інспекційних перевірок є:
інформація про провадження діяльності, щодо якої Законом України «Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії» встановлені вимоги обов’язкового отримання ліцензії та/або іншого документа дозвільного характеру і реєстрації, без одержання таких документів або реєстрації;
невиконання/неналежне виконання умов ліцензій, інших документів дозвільного характеру;
невиконання приписів та розпоряджень, що складені за результатами інспекційних перевірок (обстежень) та аналізу інформації про стан безпеки об’єктів державного нагляду;
виявлення недостовірної чи суперечливої інформації в звітах, інших документах, поданих суб’єктами діяльності у сфері використання ядерної енергії;
дані моніторингу радіаційної обстановки, які свідчать про її зміни, пов’язані з експлуатацією об’єктів державного нагляду;
погіршення показників безпеки об’єктів державного нагляду, виявлених за результатами періодичної переоцінки їх безпеки;
порушення роботи (відмови) обладнання, систем та елементів, важливих для безпеки, що спричинили або могли спричинити виникнення аварійної ситуації;
звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом діяльності у сфері використання ядерної енергії вимог безпеки;
виникнення ядерних, радіаційних аварій, інцидентів або подій, які відбулись на аналогічних об’єктах державного нагляду в Україні та/або в інших країнах;
повідомлення про радіаційну аварію чи виявлення радіоактивних матеріалів у незаконному обігу;
вимоги правоохоронних органів про проведення перевірок у передбачених законодавством випадках.
13. Періодичність проведення планових інспекційних перевірок залежить від ступеню ризику діяльності у сфері використання ядерної енергії для безпеки життя і здоров'я персоналу, населення та безпеки навколишнього природного середовища та показників безпеки об’єктів державного нагляду за попередній період їх роботи.
Планові інспекційні перевірки суб’єктів діяльності у сфері використання ядерної енергії проводяться:
з високим ступенем ризику – щороку;
із середнім ступенем ризику – не менш ніж один раз на три роки;
з незначним ступенем ризику – не менш ніж один раз на п’ять-сім років.
Перевірки суб’єктів діяльності з високим ступенем ризику за окремими факторами (питаннями), які впливають на безпеку можуть провадитися частіше.
Частота планових перевірок суб’єктів діяльності із середнім та низьким ступенем ризику може зменшуватися у разі, коли під час останніх двох планових перевірок не виявлено порушень вимог безпеки.
14. Ступінь ризику від провадження діяльності у сфері використання ядерної енергії визначається за такими критеріями:
тип ядерної установки;
категорія ядерних матеріалів згідно з додатком 2 до Конвенції про фізичний захист ядерного матеріалу, ратифікованої Верховною Радою України 5 травня 1993 року;
категорія радіоактивних відходів за критерієм питомої активності (низько-, середньо-, високоактивні);
категорія джерел іонізуючого випромінювання згідно з додатками 1 та 2 до Технічного регламенту закритих джерел іонізуючого випромінювання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 грудня 2007 року № 1382;
кількість людей, що постійно або тимчасово можуть перебувати одночасно на об'єкті чи у радіаційного впливу цього об’єкта;
дотримання ліцензійних умов провадження діяльності;
результати періодичної переоцінки безпеки ядерних установок, джерел іонізуючого випромінювання, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами.
15. Високий ступінь ризику для персоналу, населення та навколишнього природного середовища має діяльність у сфері використання ядерної енергії, якщо вона стосується:
ядерних установок на всіх етапах їх життєвого циклу;
ядерних матеріалів І та ІІ категорії згідно з додатком 2 до Конвенції про фізичний захист ядерного матеріалу, ратифікованої Верховною Радою України 5 травня 1993 року;
відпрацьованого ядерного палива на всіх етапах поводження з ним та при його перевезенні;
радіонуклідних джерел іонізуючого випромінювання І та ІІ категорії згідно з додатками 1 та 2 до Технічного регламенту закритих джерел іонізуючого випромінювання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 грудня 2007 року № 1382;
високоактивних радіоактивних відходів та об’єктів, призначених для поводження з цими відходами;
радіоактивних відходів, які утворилися внаслідок ядерної чи радіоактивних аварій;
радіоактивних матеріалів у відкритому вигляді;
виробництва радіонуклідних джерел іонізуючого випромінювання будь-якої категорії.
Середній ступінь ризику для персоналу, населення та навколишнього природного середовища має діяльність у сфері використання ядерної енергії, якщо вона стосується:
ядерних матеріалів ІІІ категорії згідно з додатком 2 до Конвенції про фізичний захист ядерного матеріалу, ратифікованої Верховною Радою України 5 травня 1993 року;
радіонуклідних джерел ІІІ категорії згідно з додатками 1 та 2 до Технічного регламенту закритих джерел іонізуючого випромінювання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 грудня 2007 року № 1382;
використання джерел іонізуючого випромінювання у вигляді пристроїв для генерування іонізуючого випромінювання з енергією понад 1 МеВ;
виробництва джерел іонізуючого випромінювання у вигляді пристроїв для генерування іонізуючого випромінювання з будь-яким діапазоном енергії;
середньоактивних та низькоактивних радіоактивних відходів та об’єктів, призначених для поводження з цими відходами;
уранових об’єктів;
перевезень радіоактивних матеріалів, крім відпрацьованого ядерного палива.
Незначний ступінь ризику для персоналу, населення та навколишнього природного середовища має діяльність у сфері використання ядерної енергії, якщо вона стосується:
техногенно підсилених джерел іонізуючого випромінювання природного походження;
радіонуклідних джерел іонізуючого випромінювання ІV та V категорії згідно з додатками 1 та 2 до Технічного регламенту закритих джерел іонізуючого випромінювання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 грудня 2007 року № 1382;
джерел іонізуючого випромінювання у вигляді пристроїв для генерування іонізуючого випромінювання з енергією до 1 МеВ;
джерел іонізуючого випромінювання, використання яких звільняється від ліцензування, але які підлягають державній реєстрації;
радіоактивних матеріалів обмежено звільнених від регулюючого контролю.
16. Предметом інспекційних перевірок можуть бути такі питання:
виконання вимог законодавства, норм, правил та стандартів з ядерної та радіаційної безпеки, вимог фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання, обліку та контролю ядерних матеріалів та інших джерел іонізуючого випромінювання;
виконання умов ліцензій та інших документів дозвільного характеру;
відповідність об’єктів використання ядерної енергії, їх систем та елементів, важливих для безпеки, режимів обслуговування та експлуатації вимогам безпеки;
стан радіаційної безпеки та радіаційного захисту;
стан аварійної готовності суб’єктів діяльності у сфері використання ядерної енергії та їх здатність до ліквідації наслідків аварій;
виконання приписів та розпоряджень;
дотримання вимог експлуатаційної та технологічної документації;
відповідність виконаних робіт та операцій проекту та технічним рішенням, узгодженим з Держатомрегулювання;
дотримання порядку технічного обслуговування, ремонту, періодичності та об’єму випробувань та опосвідчення систем та елементів, важливих для безпеки;
повнота та ефективність реалізації повноважень посадовими особами, до службових обов'язків яких належить здійснення організаційно-розпорядчих функцій, пов'язаних із забезпеченням ядерної та радіаційної безпеки;
організація системи підбору, підготовки та підтримання кваліфікації персоналу, який безпосередньо здійснює управління реакторною установкою і діяльність якого може здійснюватися лише на підставі ліцензії;
функціонування системи навчання та перевірки знань з ядерної та радіаційної безпеки;
достовірність та повнота інформації про стан ядерної та радіаційної безпеки об’єктів державного нагляду, наданої суб’єктами діяльності у сфері використання ядерної енергії;
впровадження та ефективність програм забезпечення якості управління у сфері використання ядерної енергії;
ефективність здійснення заходів з формування та підтримки культури безпеки у сфері використання ядерної енергії та захищеності ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання;
відповідність фактичного обсягу та характеристик ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, кількості джерел іонізуючого випромінювання даним їх обліку, інвентаризації та звітності;
інші питання, пов’язані із дотриманням вимог безпеки.
17. В залежності від кількості питань, що перевіряються, інспекційні перевірки можуть бути комплексні або цільові.
Комплексною вважається перевірка, під час якої перевіряється більшість питань, зазначених у пункті 16 цього Порядку. Цільовою вважається перевірка одного або декількох питань чи факторів, які впливають на безпеку.
Під час проведення як планової так і позапланової інспекційної перевірки (обстеження) державний інспектор зобов'язаний пред'явити посадовим особам суб’єкту діяльності, що перевіряється, службове посвідчення та направлення (наказ або лист-повідомлення) для проведення перевірки із зазначенням цілей перевірки та питань, що перевірятимуться.
Для конкретизації цілей, завдань та питань, що перевірятимуться, складаються типові та робочі інспекційні плани у порядку, встановленому Держатомрегулювання.
Порядок проведення інспекційних перевірок ліцензіатів та інспекційних обстежень встановлюється Держатомрегулювання.
Особливості здійснення державного нагляду за дотриманням вимог безпеки на ядерних установках атомних електричних станцій
18. Державний нагляд за дотриманням вимог безпеки на ядерних установках атомних електричних станцій здійснюється у постійному режимі державними інспекціями з ядерної безпеки на АЕС відповідно до положень про них, затверджених Головою Держатомрегулювання (далі – Держінспекції на АЕС).
19. Державні інспектори Держінспекцій на АЕС, крім основних заходів державного нагляду, зазначених у пункті 3 цього Порядку, здійснюють щоденний моніторинг:
дотримання вимог регламентів експлуатації ядерних установок;
основних параметрів роботи систем, важливих для безпеки ядерних установок;
стану захисних бар’єрів та радіаційної обстановки на промисловому майданчику АЕС, у її санітарно-захисній зоні та у зоні спостереження;
дій персоналу АЕС, що забезпечує її ядерну та радіаційну безпеку;
роботи систем обмеження доступу, інших елементів системи фізичного захисту АЕС;
забезпечують системний контроль за:
виконанням заходів програм з підвищення безпеки АЕС;
станом реалізації програм поводження з радіоактивними відходами та виконання заходів з мінімізації радіоактивних відходів;
дотриманням порядку розслідування та обліку порушень у роботі АЕС, виконанням заходів з усунення причин та наслідків таких порушень;
дотриманням процедур реєстрації (обліку) обладнання, систем та елементів, важливих для безпеки; своєчасної заміни або продовження терміну їх експлуатації;
виконанням процедур з підготовки енергоблоків АЕС до планового і позапланового ремонтів;
впровадженням заходів та процедур з аварійної готовності та аварійного реагування;
веденням обліку та контролю ядерних матеріалів;
виконанням умов ліцензій персоналом, що здійснює безпосереднє управління реакторними установками, та посадовими особами експлуатуючої організації, до службових обов'язків яких належить здійснення організаційно-розпорядчих функцій, пов'язаних із забезпеченням ядерної та радіаційної безпеки;
готовністю ядерної установки АЕС до пуску:
після зупинок, пов’язаних із пошкодженням або порушенням роботи (відмовами) систем та елементів, важливих для безпеки ядерних установок;
після проведення планових та позапланових ремонтів.
Держінспекції на АЕС здійснюють нагляд за службовим розслідуванням радіаційних аварій та ведуть облік таких аварій, виконують інші функції, передбачені положеннями про них.
20. Державні інспектори Держінспекції на АЕС беруть участь:
в оглядах, кваліфікації, технічному опосвідченні обладнання, систем та елементів, важливих для безпеки ядерних установок;
у роботі комісій з перевірки знань з ядерної та радіаційної безпеки у персоналу і посадових осіб, які забезпечують ядерну та радіаційну безпеку АЕС;
у приймальних випробуваннях обладнання, систем та елементів, важливих для безпеки ядерних установок;
у роботі комісій з атестації виробничих технологій зварювання, атестації зварників та контролерів зварювальних робіт;
в інспекціях МАГАТЕ відповідно до Угоди між Україною та Міжнародним агентством з атомної енергії про застосування гарантій у зв’язку з Договором про нерозповсюдження ядерної зброї, Додатковим протоколом до зазначеної Угоди.
Повноваження суб'єкта щодо якого здійснюється державний нагляд за дотриманням вимог безпеки
21. Заходи державного нагляду за дотриманням вимог безпеки здійснюються з відома, а інспекційні перевірки (обстеження) у присутності посадових осіб суб’єктів, щодо яких здійснюється державний нагляд, чи їх уповноважених представників.
22. Суб'єкти щодо яких здійснюється державний нагляд за дотриманням вимог безпеки, мають право:
вимагати від державних інспекторів дотримання вимог законодавства;
перевіряти наявність у державних інспекторів службових посвідчень, направлення (наказ або лист-повідомлення) для проведення перевірки;
знайомитися з інспекційним планом перевірки (обстеження);
бути присутніми під час здійснення заходів державного нагляду, брати участь у вимірюваннях, спостереженнях, знайомитися з документами, складеними за результатами інспекційних перевірок (обстежень);
подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до документів, складених за результатами інспекційної перевірки (обстеження).
23. Суб'єкти щодо яких здійснюється державний нагляд за дотриманням вимог безпеки, зобов’язані:
допускати державних інспекторів до проведення інспекційних перевірок (обстежень) та сприяти виконанню ними своїх посадових обов’язків і досягненню цілей інспекційної перевірки (обстеження);
виконувати законні вимоги державних інспекторів щодо усунення виявлених порушень;
надавати пояснення, матеріали та інформацію з питань, з питань, що виникають під час здійснення заходів державного нагляду за дотриманням вимог безпеки;
забезпечити державних інспекторів засобами індивідуального захисту, транспортом та супроводом для безпечного і оперативного пересування на об’єкті державного нагляду.
Оформлення та застосування результатів державного нагляду за дотримання вимог безпеки
24. За результатами інспекційної перевірки (обстеження) державними інспекторами складається акт інспекційної перевірки (акт інспекційного обстеження).
У разі виявлення порушень вимог безпеки надається припис.
Припис містить обов’язкові до виконання вимоги щодо припинення виявленого порушення вимог безпеки та усунення його наслідків у встановлені терміни. Припис також може містити вимоги щодо вжиття компенсуючих заходів з метою пом’якшення наслідків виявлених порушень або їх попередження.
В разі неможливості усунення порушень вимог безпеки та/або неспроможності забезпечити дотримання таких вимог, що призвело чи може призвести до додаткового опромінення персоналу, населення чи забруднення навколишнього природного середовища, державними інспекторами видається розпорядження про обмеження, припинення чи зупинення експлуатації підприємств, установ, організацій, ядерних установок, об’єктів з переробки уранових руд та призначених для поводження з радіоактивними відходами, установок із джерелами іонізуючого випромінювання.
Форми документів, що складаються за результатами державного нагляду, затверджуються Держатомрегулювання.
25. Акт інспекційної перевірки (обстеження), припис, розпорядження складаються у двох примірниках та підписуються державним інспектором (державними інспекторами), який (і) проводив (ли) інспекційну перевірку (обстеження) та посадовою особою суб’єкта діяльності, щодо якого здійснювалась інспекційна перевірка ( обстеження).
Один примірник акту, припису, розпорядження вручається суб’єкту діяльності, щодо якого здійснювалась інспекційна перевірка ( обстеження), або надсилається йому рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
26. Якщо суб'єкт діяльності, щодо якого здійснюється державний нагляд, не погоджується зі змістом документу, складеного за результатами інспекційної перевірки (обстеження), він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого документу.
У разі відмови суб'єкта діяльності, щодо якого здійснюється державний нагляд, підписати документ, складений за результатами інспекційної перевірки (обстеження), державний інспектор робить у документі відповідний запис.
27. У разі виявлення у процесі здійснення заходів державного нагляду за дотриманням вимог безпеки фактів провадження суб’єктами діяльності у сфері використання ядерної енергії, щодо якої Законом України «Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії» встановлені вимоги обов’язкового отримання ліцензії та/або іншого документа дозвільного характеру і реєстрації, без одержання таких документів або реєстрації, державними інспекторами складається протокол про порушення юридичними особами вимог цього Закону.
У разі встановлення фактів невиконання чи неналежного виконання умов ліцензії та/або іншого документа дозвільного характеру протокол про порушення юридичними особами вимог Закону України «Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії» складається у випадках, якщо такі порушення завдали або могли завдати шкоди здоров’ю людей чи навколишньому природному середовищу з урахуванням статті 82 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку».
Притягнення до адміністративної відповідальності фізичних осіб за порушення законодавства у сфері використання ядерної енергії та радіаційної безпеки здійснюється відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення. Протокол про правопорушення, відповідальність за які передбачена статтями 95 та 188-18 цього Кодексу, складає державний інспектор.
28. Протокол протягом трьох днів після його оформлення разом з матеріалами інспекційної перевірки (обстеження) передається Головному державному інспектору з ядерної та радіаційної безпеки України чи його заступникам для розгляду та винесення рішення про накладення штрафу чи закриття справи.
Держатомрегулювання встановлює порядок розгляду справ і затверджує форми протоколів та постанов.
29. За результатами інформації, отриманої при здійсненні державного нагляду за дотриманням вимог безпеки, Держатомрегулювання здійснює:
оцінку стану безпеки об’єктів державного нагляду;
планування проведення інспекційних перевірок (обстежень) для оцінки повноти та достовірності інформації, що надається у процесі здійснення державного нагляду за дотриманням вимог безпеки;
вивчення причин та умов, що спричинили зниження рівня безпеки об’єктів державного нагляду;
науково-технічні дослідження або експертизи, інші заходи, пов’язані зі здійсненням державного нагляду за дотриманням вимог безпеки, у тому числі із залученням організацій науково-технічної підтримки, інших наукових і експертних організацій та експертів;
внесення змін до ліцензій, інших документів дозвільного характеру, зупинення, анулювання їх дії;
застосування примусових заходів та фінансових санкцій до фізичних та юридичних осіб.
30. Держатомрегулювання веде облік результатів державного нагляду за дотриманням вимог безпеки, справ про застосування фінансових санкцій до суб'єктів діяльності у сфері використання ядерної енергії, справ про адміністративні правопорушення, контролює виконання приписів, розпоряджень та постанов Головного державного інспектора з ядерної та радіаційної безпеки України чи його заступників у встановленому порядку.
31. Держатомрегулювання має право інформувати органи державної влади про результати державного нагляду за дотриманням вимог безпеки.
Держатомрегулювання має право оприлюднювати результати державного нагляду за дотриманням вимог безпеки, що не складають державної таємниці та не містять іншої інформації з обмеженим доступом.
32. При здійсненні заходів державного нагляду за дотриманням вимог безпеки державні інспектори взаємодіють з представниками органів виконавчої влади, що здійснюють контроль за дотриманням природоохоронних, санітарно-гігієнічних, протипожежних вимог, вимог у сфері охорони праці та техногенної безпеки, інших вимог, передбачених законодавством.
У передбачених законом випадках Держатомрегулювання надає інформацію про результати державного нагляду за дотриманням вимог безпеки до органів державної статистики, прокуратури, інших правоохоронних та контролюючих органів.
_________________________________