Звіт про повторне відстеження результативності регуляторного акта − наказу Держатомрегулювання від 14 лютого 2020 р. № 57 «Про затвердження Положення про функціональну підсистему ядерної та радіаційної безпеки єдиної державної системи цивільного захисту», зареєстрованого у Мін’юсті України 13 квітня 2020 р. за № 340/34623

1. Виконавець заходів з відстеження 

Заходи з повторного відстеження результативності регуляторного акта здійснені відділом аварійної готовності та радіаційного захисту Департаменту з питань безпеки ядерних установок Державної інспекції ядерного регулювання України.

2. Цілі прийняття акта

Ціллю прийняття регуляторного акта є забезпечення створення функціональної підсистеми ядерної та радіаційної безпеки єдиної державної системи цивільного захисту, визначення її складу, рівнів та основних завдань відповідно до підпункт 34 пункту 4 Положення про Державну інспекцію ядерного регулювання України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України  від 20 серпня 2014 р. № 363 (із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України  від 06 червня 2018 року № 450);

захист персоналу, населення і територій від шкідливого впливу іонізуючого випромінювання шляхом запобігання ядерним та радіаційним аваріям на об’єктах використання ядерної енергії та при перевезенні радіоактивних матеріалів, забезпечення оперативного реагування у разі їх виникнення в мирний час та в особливий період;

оповіщення та подальше інформування заінтересованих органів державної влади, населення (через засоби масової інформації), Центру з інцидентів та аварійних ситуацій Міжнародного агентства з атомної енергії, компетентних органів інших країн в рамках міжнародних договорів у разі виникнення ядерних та радіаційних аварій на території України, а також за її межами в разі можливості транскордонного перенесення радіоактивних речовин, що може мати з точки зору радіаційної безпеки значення для інших держав та які зазнали або могли б зазнати радіаційного впливу

3. Строк виконання заходів з відстеження

Заходи з повторного відстеження результативності регуляторного акта здійснювались протягом року з 26.10.2021 по 26.11.2021. 

4. Тип відстеження: повторне.

5. Методи одержання результатів відстеження

Повторне відстеження результативності регуляторного акта здійснювалося статистичним методом, шляхом аналізу документів суб’єктів діяльності, які надаються до Держатомрегулювання та пов’язані з питаннями  захисту персоналу, населення і територій від шкідливого впливу іонізуючого випромінювання шляхом запобігання ядерним   та  радіаційним  аваріям  на  об’єктах  використання  ядерної  енергії  та  при перевезенні радіоактивних матеріалів, забезпечення готовності до реагування у разі їх виникнення.

6. Дані та припущення, на основі яких відстежувалась результативність, способи одержання даних

За результатами повторного відстеження статистичним методом встановлено, що кількість суб’єктів, на яких поширюватиметься дія акта – не обмежується. Під дію регулювання підпадають усі суб’єкти, що здійснюють та планують здійснювати діяльність у сфері використання ядерної енергії. 

Про результативність акту свідчить:

• відсутність аварійних ситуацій на об’єктах використання ядерної енергії та з джерелами іонізуючого випромінювання в процесі їх використання та при перевезенні;
• погодження аварійного плану Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива, сховища відпрацьованого ядерного палива (СВЯП-2), блоків 1, 2, 3 ДСП «Чорнобильська АЕС», продовження дії аварійного плану ВП «Запорізька АЕС»;
• забезпечення участі Держатомрегулювання та ДСНС: у міжнародних тренуваннях МАГАТЕ формату СоnvEx: ConvEx-2b (09-11.03.2021), ConvEx-2а (27.05.2021) та ConvEx-3 (26-27.10.2021); у спільних протиаварійних повномасштабних тренуваннях у ВП «Южно-Українська АЕС» (09-10.06.2021) та ВП «Запорізька АЕС» (17-18.11.2021); спільних тренуваннях з Норвезьким регулюючим органом DNS (25.03.2021 та 22.04.2021) за участю інших ЦОВВ.

7. Кількісні та якісні значення показників результативності акта.

Кількісними показниками результативності регуляторного акта є:

кількість повідомлень від органів управління та підпорядкованих їм сил цивільного захисту функціональної підсистеми про їх застосування за призначенням;

кількість осіб з персоналу та/або населення, що потрапили у ситуацію  аварійного радіаційного опромінення;

кількість звернень громадян щодо питань цивільного захисту від радіаційного фактору небезпеки.

Якісними показниками є збільшення (позитивний)/зменшення (негативний) відсотку прийнятих з першого розгляду заявних документів, а саме: об’єктових аварійних планів спеціально обладнаного приповерхневого сховища твердих РАВ КВ «Вектор», дільниці дезактивації транспорту, обладнання та матеріалів цеху дезактивації транспорту, обладнання, матеріалів та експлуатації санпропускників та Централізованого сховища для довгострокового зберігання відпрацьованих джерел іонізуючого випромінювання.

8. Оцінка результатів реалізації регуляторного акта та ступеня досягнення визначених цілей.

З прийняттям цього регуляторного акта забезпечено удосконалення системи аварійної готовності та реагування у сфері використання ядерної енергії, як складової частини загальної системи реагування на надзвичайні ситуації,  відповідно до статті 9 Кодексу цивільного захисту України, пункту 7 Положення про єдину державну систему цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 січня 2014 року № 11 та Типового положення про функціональну підсистему єдиної державної системи цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2015 року № 101.

Встановлення регулюючих вимог щодо координованої взаємодії органів державної влади та суб’єктів діяльності у сфері використання ядерної енергії відповідає підходам до системи управління надзвичайними ситуаціями відповідно до норм безпеки МАГАТЕ GSR Part 7 «Готовність та реагування у випадку ядерної та радіологічної аварійної ситуації», Відень, 2016, зокрема, розділу 4: «Уряд має забезпечити створення та підтримку інтегрованої і координованої системи управління аварійними ситуаціями для забезпечення готовності і реагування у випадку ядерної або радіологічної аварійної ситуації» та п. 4.3. «Система управління аварійними ситуаціями має бути інтегрована, в практично досяжних межах, у загальну систему управління надзвичайними ситуаціями, пов’язаними із будь-якими іншими небезпеками».

Виконуючий обов’язки Голови –

Головного державного інспектора

з ядерної та радіаційної  безпеки України                                                            Олег КОРІКОВ