Звіт про базове відстеження результативності наказу Держатомрегулювання від 14 лютого 2020 р. № 57 «Про затвердження  Положення про функціональну підсистему ядерної та радіаційної безпеки єдиної державної системи цивільного захисту», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 квітня 2020 р. за № 340/34623

1. Виконавець заходів з відстеження 

Заходи з базового відстеження результативності регуляторного акта здійсненні Департаментом з питань безпеки ядерних установок Держатомрегулювання.

2. Цілі прийняття акта

Основною ціллю прийняття регуляторного акта є створення функціональної підсистеми ядерної та радіаційної безпеки єдиної державної системи цивільного захисту, як одного з механізмів практичної реалізації Кодексу цивільного захисту України, що реалізується шляхом координації і взаємодії між органами державної влади та суб’єктами діяльності у сфері використання ядерної енергії для запобігання виникненню надзвичайних ситуацій з радіаційним фактором небезпеки, мінімізації масштабів і наслідків аварійних ситуацій у разі їх виникнення.

Акт спрямований на забезпечення готовності сил і засобів Держатомрегулювання, суб’єктів господарювання, що знаходяться у сфері її управління,  також суб’єктів діяльності у сфері використання ядерної енергії до дій, спрямованих на запобігання виникненню надзвичайних ситуацій із ризиком радіаційного опромінення, радіаційного забруднення та реагування на них  відповідно до статей 32, 33 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку».

3. Строк виконання заходів з відстеження

Заходи з базового відстеження результативності регуляторного акта здійснювались з 26 листопада по 26 грудня 2020 р.

4. Тип відстеження: базове.

5. Методи одержання результатів відстеження

Базове відстеження результативності регуляторного акта здійснювалося статистичним методом, шляхом аналізу документів суб’єктів діяльності, які надаються до Держатомрегулювання та пов’язані з питаннями  захисту персоналу, населення і територій від шкідливого впливу іонізуючого випромінювання шляхом запобігання ядерним та радіаційним аваріям на об’єктах використання ядерної енергії та при перевезенні радіоактивних матеріалів, забезпечення готовності до реагування у разі їх виникнення 

6. Дані та припущення, на основі яких відстежувалась результативність, способи одержання даних

Кількість суб’єктів, на яких поширюватиметься дія акта – не обмежується. Під дію регулювання підпадають усі суб’єкти, що здійснюють та планують здійснювати діяльність у сфері використання ядерної енергії.  

Про результативність акту свідчить: відсутність аварійних ситуацій  на об’єктах використання ядерної енергії та з джерелами іонізуючого випромінювання в процесі їх використання та при перевезенні;

погодження загального аваріного плану ДСП ЦППРВ у складі ліцензійного пакету документів;  продовження дії аварійних  планів  ВП ЮУ АЕС та ВП ХАЕС; забезпечення участі Держатомрегулювання та ДСНС у міжнародних тренуваннях МАГАТЕ формату СоnvEX (09.12.2020)/

Реагування на події, що не мали суттєвих радіаційних ризиків, однак викликали стурбованість громадськості, було скоординованим і супроводжувалось оперативною оцінкою та інформаційними повідомленням на офіційному веб-сайті Держатомрегулюванн та/або Державного науково-технічного центру з ядерної та  радіаційної безпеки. Зокрема, це стосується таких подій, як:

• підвищення концентрації штучних радіонуклідів в атмосферному повітрі деяких країн Північної Європи у листопаді  п.р;
• зростання  активності паропроводу на АЕС Олкілуото, Фінляндія, 10 грудня п.р.

7. Кількісні та якісні значення показників результативності акта.

Кількісними показниками результативності регуляторного акта буде:

• кількість повідомлень від органів управління та підпорядкованих їм сил цивільного захисту функціональної підсистеми про їх застосування за призначенням;
• кількість осіб з персоналу та/або населення, що потрапили у ситуацію  аварійного радіаційного опромінення;
• кількість звернень громадян щодо  питань цивільного захисту від радіаційного фактору небезпеки.

Якісними показниками буде збільшення (позитивний)/зменшення (негативний) відсотку прийнятих з першого розгляду заявних документів.

8. Оцінка результатів реалізації регуляторного акта та ступеня досягнення визначених цілей.

З прийняттям цього регуляторного акта забезпечено удосконалення системи аварійної готовності та реагування у сфері використання ядерної енергії, як складової частини загальної системи реагування на надзвичайні ситуації,  відповідно до статті 9 Кодексу цивільного захисту України, пункту 7 Положення про єдину державну систему цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 січня 2014 року № 11 та Типового положення про функціональну підсистему єдиної державної системи цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2015 року № 101.

Встановлення регулюючих вимог щодо координованої взаємодії органів державної влади та суб’єктів діяльності у сфері використання ядерної енергії відповідає підходам до системи управління надзвичайними ситуаціями відповідно до норм безпеки МАГАТЕ GSR Part 7 «Готовність та реагування у випадку ядерної та радіологічної аварійної ситуації», Відень, 2016, зокрема, розділу 4: «Уряд має забезпечити створення та підтримку інтегрованої і координованої системи управління аварійними ситуаціями для забезпечення готовності і реагування у випадку ядерної або радіологічної аварійної ситуації» та п. 4.3. «Система управління аварійними ситуаціями має бути інтегрована, в практично досяжних межах, у загальну систему управління надзвичайними ситуаціями, пов’язаними із будь-якими іншими небезпеками».

Голова Державної інспекції ядерного регулювання України –

Головний державний інспектор з ядерної та радіаційної безпеки України               Григорій ПЛАЧКОВ

«_____» ______________2020