ПОВІДОМЛЕННЯ

про оприлюднення проекту Закону України 

«Про внесення змін до деяких законів України у сфері використання ядерної енергії»

Проектом Закону України пропонується внесення змін законів України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку», «Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії», «Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання», «Про видобування і переробку уранових руд» з метою імплементації положень Директиви Ради 2013/59/Євратом, яка встановлює основні стандарти безпеки для захисту від небезпеки, що виникає від іонізуючого випромінювання.

Метою проекту Закону України є гармонізація законодавства України з міжнародними вимогами та стандартами, що діють в сфері використання ядерної енергії, встановлення єдиних основних норм безпеки для захисту здоров’я осіб, які перебувають під професійним, медичним опроміненням, та населення проти небезпек, що виникають при іонізуючому випромінюванні.

Законопроектом передбачаються:

врегулювання питань ядерної та радіаційної безпеки в частині зменшення ризиків тривалого опромінення продуктами радону; зменшення регулюючого тиску на суб’єктів діяльності в сфері використання ядерної енергії; врегулювання питань радіаційного захисту при медичному опроміненні;

удосконалення державного регулювання та запровадження діяльності з видобування і переробки уранових руд, враховуючи особливості технологічного циклу виробництва уранового концентрату.

Зауваження та пропозиції до проекту приймаються до 20 червня 2016 року за адресою: 01011, м. Київ, вул. Арсенальна 9/11;

контактна особа Рязанцев В.Ф. - начальник Управління радіаційної безпеки – державний інспектор Держатомрегулювання, 

тел. 254-34-51, електронна пошта: [email protected].

ПРОЕКТ

Вноситься
Кабінетом Міністрів України

ВВ. ГРОЙСМАН

“ ” 2016 р.

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до деяких законодавчих
актів України щодо державного нагляду
у сфері використання ядерної енергії

____________________________________

Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:

I. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1. У Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до № 51, ст. 1122, 2004 р., № 12, ст. 156, 2009 р., № 40, ст. 579):

у назві і частині першій статті 188¹⁸ слово “органів” замінити словом “органу”;

у статті 244¹²:

у назві і тексті статті слова “органи” та “органів” замінити відповідно словами “орган” та “органу”;

у частині першій слово “розглядають” замінити словом “розглядає”;

у частині другій слова “Головний державний інспектор з ядерної та радіаційної безпеки України, його заступники” замінити словами “керівник зазначеного органу, а також уповноважені ним посадові особи”.

2. У статті 25 Закону України “Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку” (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 12, ст. 81; 1997 р., № 4, ст. 20; 2009 р., № 40, ст. 579; 2014 р., № 2—3, ст. 41):

у частині третій:

абзац другий після слова “ліцензіата” доповнити словами “, іншого суб’єкта, який провадить вид діяльності, що підлягає державному регулюванню у сфері використання ядерної енергії,”;

абзац третій після слова “ліцензіатам” доповнити словами “, іншим суб’єктам, які провадять вид діяльності, що підлягає державному регулюванню у сфері використання ядерної енергії”;

абзаци четвертий і шостий виключити;

частини четверту і п’яту виключити;

частини шосту і сьому викласти в такій редакції:

“Рішення державних інспекторів з ядерної та радіаційної безпеки можуть бути оскаржені до суду, а також скасовані керівником органу державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки чи уповноваженими ним посадовими особами.

Оскарження рішень державних інспекторів з ядерної та радіаційної безпеки, прийнятих у межах їх повноважень, передбачених законом, не зупиняє їх дії.”;

у частині дев’ятій слова “Ліцензіат повинен” замінити словами “Ліцензіат, інший суб’єкт, який провадить вид діяльності, що підлягає державному регулюванню у сфері використання ядерної енергії, повинні”.

3. У статті 17¹ Закону України “Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії” (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 9, ст. 68; 2010 р., № 20, ст. 198; 2014 р., № 2—3, ст. 41):

частину другу викласти в такій редакції:

“Рішення про накладення штрафів, передбачених частиною першою цієї статті, приймається керівником органу державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки або уповноваженими ним посадовими особами від імені органу державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки у формі постанови, яка повинна відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України “Про виконавче провадження”, на підставі протоколу про порушення вимог цього Закону, складеного державним інспектором органу державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки.”;

у частині третій слова “головного державного інспектора з ядерної та радіаційної безпеки України або його заступників” замінити словами “керівника органу державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки, а також уповноважених ним посадових осіб”;

доповнити статтю частинами такого змісту:

“Штрафи, передбачені частиною першою цієї статті, можуть бути застосовані протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

У разі вчинення суб’єктом діяльності у сфері використання ядерної енергії двох або більше правопорушень штрафи накладаються за кожне вчинене правопорушення окремо.

Суб’єкти діяльності у сфері використання ядерної енергії сплачують штраф у п’ятнадцятиденний строк з дня вручення постанови про накладення штрафу та подають органові державного регулювання безпеки використання ядерної енергії копію платіжного документа, що засвідчує факт сплати штрафу.

У разі несплати штрафу в зазначений строк постанова надсилається органові державної виконавчої служби для її виконання в порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження”.”.

4. У частині другій статті 2 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” (Відомості Верховної Ради, 2007 р., № 29, ст. 389, 2014 р., № 36, ст. 1189; 2015 р., № 7—9, ст. 55, № 11, ст. 75) слова “державного нагляду за дотриманням вимог ядерної безпеки” замінити словами “державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки, крім здійснення такого нагляду під час провадження діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню”.

II. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Голова Верховної Ради України

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державного нагляду у сфері використання ядерної енергії »

 

1. Обґрунтування необхідності прийняття акта

Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державного нагляду у сфері використання ядерної енергії» розроблений Держатомрегулюванням у зв’язку із необхідністю оптимізації та удосконалення державного нагляду у сфері використання ядерної енергії, включаючи застосування примусових заходів.

Відповідно до Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» державне регулювання безпеки використання ядерної енергії полягає у забезпеченні безпеки людини, навколишнього природного середовища, ядерних установок та джерел іонізуючого випромінювання і передбачає, зокрема, здійснення державного нагляду за дотриманням законодавства, умов документів дозвільного характеру, норм, правил і стандартів з ядерної та радіаційної безпеки, вимог фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання, обліку та контролю ядерних матеріалів та інших джерел іонізуючого випромінювання, включаючи примусові заходи (державний нагляд).

Державний нагляд за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки від імені органу державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки здійснюють державні інспектори з ядерної та радіаційної безпеки. Крім того, Закон України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» передбачає посаду Головного державного інспектора з ядерної та радіаційної безпеки України, який цим Законом, Законом України «Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії» та Кодексом України про адміністративні правопорушення наділений певними повноваженнями. Наявність такої посади в даний час не є актуальною, оскільки не передбачена актами ЄС, вимогами МАГАТЕ та відсутня в інших країнах з розвиненою сферою використання ядерної енергії.

Статтею 27 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» визначені види діяльності, на які поширюється дія державного регулювання.

Державний нагляд здійснюється щодо всіх суб’єктів діяльності у сфері використання ядерної енергії, на яку поширюється дія державного регулювання, у тому числі і щодо тих, діяльність яких не підлягає ліцензуванню, та щодо тих, діяльність яких хоча і підлягає ліцензуванню, але на момент державного нагляду ліцензія ними не отримана, тобто ці суб’єкти ще не стали ліцензіатами у зв’язку з чим, є необхідність поширення передбачених Законом повноважень державних інспекторів і на цих суб’єктів діяльності (безперешкодно в будь-який час відвідувати цих суб’єктів для перевірки дотримання законодавства про використання ядерної енергії; отримувати від них необхідні пояснення, матеріали та інформацію з даних питань; надсилати суб’єктам, які порушують законодавство у сфері використання ядерної енергії, обов’язкові до виконання розпорядження (приписи) про усунення цих порушень і недоліків).

Крім того, як показала практика виконання статті 17¹ Закону України «Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії», є необхідність удосконалення порядку виконання рішень про накладення штрафів, прийнятих за результатами державного нагляду.

Також, внесення змін потребує Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", у зв’язку із тим, що Законом України від 22 липня 2014 року № 1600-VII до статті 2 до цього Закону внесені зміни, відповідно до яких дія Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів державного нагляду за дотриманням вимог лише ядерної безпеки, тобто Закон передбачив, що державний нагляд за дотриманням вимог радіаційної безпеки має здійснюватись відповідно до норм Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Такі норми штучно розділили безпеку використання ядерної енергії (ядерну та радіаційну безпеку), нагляд за дотриманням якими повинен регулюватися різними законами України, що є неприпустимим і, навіть, неможливим, оскільки, на об’єктах, на які поширюються вимоги ліцензування та нагляду в сфері безпеки використання ядерної енергії, мають місце чинники як ядерної так і радіаційної небезпеки. Навіть це стосується «ядерних установок» (АЕС, дослідницькі ядерні реактори, тощо), адже на їх майданчиках знаходиться низка ядерно небезпечних (реакторні установки) та радіаційно небезпечних (установки та сховища для радіоактивних відходів) об’єктів, технологічно пов’язаних між собою, і здійснення державного нагляду за окремими законами та нормативно-правовими актами призведе до ускладнення підприємницької діяльності, а, головне, до послаблення ядерної та радіаційної безпеки. Крім того, така норма не відповідає актам ЄС, вимогам МАГАТЕ. Державний нагляд за ядерною та радіаційною безпекою має здійснюватись відповідно до міжнародних договорів, ратифікованих Верховною Радою України, зокрема Конвенції про ядерну безпеку та Об’єднаної конвенції про безпеку поводження з відпрацьованим паливом та безпеку поводження з радіоактивними відходами, законодавчих та організаційних засад, визначених законами України з питань безпеки використання ядерної енергії, прийнятих із врахуванням зазначених міжнародних договорів.

2. Мета і шляхи її досягнення

Метою проекту Закону України є впорядкування державного нагляду у сфері використання ядерної енергії.

Проектом Закону України пропонується внесення змін до Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» щодо поширення деяких заходів державного нагляду не лише на ліцензіатів, а й на інших суб’єктів діяльності у сфері використання ядерної енергії, діяльність яких підлягає державному регулюванню, але не ліцензується чи ліцензується, але на момент державного нагляду суб’єкти ще не стали ліцензіатами.

Пропонується до цього Закону та до Кодексу України про адміністративні правопорушення внесення змін щодо скасування посади Головного державного інспектора з ядерної та радіаційної безпеки України.

Також проектом Закону України пропонується внесення змін до статті 17¹ Закону України «Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної» про накладання штрафів у разі невиконання цих рішень суб’єктами діяльності у сфері використання ядерної енергії добровільно. Крім того, на законодавчому рівні закріплюється форма прийняття рішень про накладання штрафів.

Також проектом Закону України пропонується передбачити, що Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки, крім здійснення такого нагляду під час діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню.

3. Правові аспекти

У сфері правового регулювання проекту Закону діють: Конвенція про ядерну безпеку та Об’єднана конвенція про безпеку поводження з відпрацьованим паливом та безпеку поводження з радіоактивними відходами, Закони України :

1. «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку».

2. «Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії».

3. «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

4. «Про виконавче провадження».

5. Кодекс України про адміністративні правопорушення.

Реалізації проекту Закону України передбачає внесення змін до таких нормативних актів:

постанови Кабінету Міністрів України:

від 14 серпня 2013 р. № 703 «Про віднесення деяких посад працівників органів державної влади, інших державних органів, установ до відповідних категорій посад державних службовців та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України»;

від 13 листопада 2013 р. № 824 «Про затвердження Порядку здійснення державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки»;

від 20 серпня 2014 р. № 363 «Про затвердження Положення про Державну інспекцію ядерного регулювання України»;

та деякі нормативно-правові акти Державної інспекції ядерного регулювання України.

Проект Закону України не стосується прав та обов’язків громадян.

4. Фінансово-економічне обґрунтування прийняття акта

Реалізація проекту Закону не потребує додаткових фінансових витрат з Державного бюджету України.

5. Позиція заінтересованих органів

Проект Закону підлягає погодженню з Мінфіном, Мінекономрозвитку, Мінприроди, Міненерговугілля, МОЗ, ДРС, Мін'юстом.

 

6. Регіональний аспект

Проект Закону не стосується питань розвитку адміністративно-територіальних одиниць.

6¹. Запобігання дискримінації

У проекті Закону немає положень, що містять ознаки дискримінації.

Правові підстави для проведення громадської антидискримінаційної експертизи відсутні.

 

7. Запобігання корупції

Проект Закону не містить правил і процедур, що можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень.

Проект Закону не потребує проведення громадської антикорупційної експертизи.

8. Громадське обговорення

Проект Закону України не потребує проведення консультацій з громадськістю.

9. Позиція соціальних партнерів

Проект Закону не стосується питань соціально-трудової сфери.

10. Оцінка регуляторного впливу

Проект Закону України є регуляторним актом, який повністю відповідає принципам державної регуляторної політики. Відповідно до вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», до проекту акта підготовлено аналіз регуляторного впливу.

Впровадження цього регуляторного акта сприятиме впорядкуванню державного нагляду у сфері використання ядерної енергії.

10¹. Вплив реалізації акта на ринок праці

Реалізація проекту Закону не впливає на ринок праці.

11. Прогноз результатів

Прийняття проекту Закону сприятиме впорядкуванню державного нагляду у сфері використання ядерної енергії, що сприятиме підвищенню рівня ядерної та радіаційної безпеки.

Голова Державної інспекції ядерного регулювання України		С. БОЖКО
4 травня 2016 року

ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ

до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо державного нагляду у сфері використання ядерної енергії »

Зміст положення (норми) чинного акта законодавства	Зміст відповідного положення (норми) запропонованого проекту акта
Кодекс України про адміністративні правопорушення
Стаття 18818. Невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органівдержавного регулювання ядерної та радіаційної безпеки Невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки щодо усунення порушень законодавства про ядерну та радіаційну безпеку, ненадання їм необхідної інформації або надання неправдивої інформації, створення інших перешкод для виконання покладених на них обов'язків -	Стаття 18818. Невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органу державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки Невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органу державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки щодо усунення порушень законодавства про ядерну та радіаційну безпеку, ненадання їм необхідної інформації або надання неправдивої інформації, створення інших перешкод для виконання покладених на них обов'язків -
Стаття 24412. Органи державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки Органи державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням правил і норм ядерної та радіаційної безпеки (стаття 95), а також з невиконанням законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки (стаття 18818). Від імені органів державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право Головний державний інспектор з ядерної та радіаційної безпеки України, його заступники.	Стаття 24412. Орган державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки Орган державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням правил і норм ядерної та радіаційної безпеки (стаття 95), а також з невиконанням законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки (стаття 18818). Від імені органу державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівник зазначеного органу, а також уповноважені ним посадові особи.
Закон України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку
Стаття 25. Державний нагляд за ядерною та радіаційною безпекою   Державні інспектори з ядерної та радіаційної безпеки мають право: безперешкодно в будь-який час відвідувати підприємства, установи та організації, незалежно від форм власності, для перевірки дотримання законодавства про використання ядерної енергії, отримувати від ліцензіата чи власника необхідні пояснення, матеріали та інформацію з даних питань; надсилати ліцензіатам, а також їх посадовим особам, керівникам органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування обов'язкові для виконання розпорядження (приписи) про усунення порушень і недоліків у сфері безпеки використання ядерної енергії; застосовувати у встановленому порядку фінансові санкції до підприємств, установ, організацій та підприємців за порушення законодавчих актів, норм, правил і стандартів з ядерної та радіаційної безпеки, провадження діяльності у сфері використання ядерної енергії, щодо якої законодавством установлені вимоги щодо отримання відповідного документа дозвільного характеру і реєстрації, без одержання таких документів або реєстрації, а також за невиконання чи неналежне виконання умов наданих документів дозвільного характеру; притягати у встановленому порядку до відповідальності осіб, винних у порушенні законодавчих та інших нормативних актів про ядерну та радіаційну безпеку. Головного державного інспектора з ядерної та радіаційної безпеки України призначає Президент України. Рішення Головного державного інспектора з ядерної та радіаційної безпеки України, прийняте у межах його компетенції, є остаточним і може бути оскаржено лише у судовому порядку.   Рішення державних інспекторів, підпорядкованих Головному державному інспектору з ядерної та радіаційної безпеки України, можуть бути скасовані ним.   Оскарження рішень Головного державного інспектора з ядерної та радіаційної безпеки України не зупиняє їх дії.     Ліцензіат повинен створити необхідні умови для роботи представників органу державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки.	Стаття 25. Державний нагляд за ядерною та радіаційною безпекою   Державні інспектори з ядерної та радіаційної безпеки мають право: безперешкодно в будь-який час відвідувати підприємства, установи та організації, незалежно від форм власності, для перевірки дотримання законодавства про використання ядерної енергії, отримувати від ліцензіата, іншого суб’єкта, який провадить вид діяльності, що підлягає державному регулюванню у сфері використання ядерної енергії, чи власника необхідні пояснення, матеріали та інформацію з даних питань; надсилати ліцензіатам, іншим суб’єктам, які провадять вид діяльності, що підлягає державному регулюванню у сфері використання ядерної енергії, а також їх посадовим особам, керівникам органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування обов'язкові для виконання розпорядження (приписи) про усунення порушень і недоліків у сфері безпеки використання ядерної енергії;   Виключити                 Виключити     Виключити     Виключити   Рішення державних інспекторів з ядерної та радіаційної безпеки можуть бути оскаржені до суду, а також скасовані керівником органу державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки чи уповноваженими ним посадовими особами.   Оскарження рішень державних інспекторів з ядерної та радіаційної безпеки, прийнятих в межах їх повноважень, передбачених законом, не зупиняє їх дії. Ліцензіат, інший суб’єкт, який провадить вид діяльності, що підлягає державному регулюванню у сфері використання ядерної енергії, повинні створити необхідні умови для роботи представників органу державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки.
Закон України "Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії"
Стаття 171. Відповідальність за порушення вимог цього Закону Рішення про накладення штрафів, передбачених частиною першою цієї статті, приймається головним державним інспектором з ядерної та радіаційної безпеки України або його заступниками від імені органу державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки на підставі протоколу про порушення вимог цього Закону, складеного державним інспектором органу державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки. Оскарження рішень головного державного інспектора з ядерної та радіаційної безпеки України або його заступників щодо накладення штрафів здійснюється в судовому порядку Кошти, отримані внаслідок стягнення штрафів, зараховуються до Державного бюджету України. відсутні	Стаття 171. Відповідальність за порушення вимог цього Закону Рішення про накладення штрафів, передбачених частиною першою цієї статті, приймається керівником органу державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки або уповноваженими ним посадовими особами від імені органу державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки у формі постанови, яка повинна відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України “Про виконавче провадження”, на підставі протоколу про порушення вимог цього Закону, складеного державним інспектором органу державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки.   Оскарження рішень керівника органу державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки, а також уповноважених ним посадових осіб щодо накладення штрафів здійснюється в судовому порядку   Кошти, отримані внаслідок стягнення штрафів, зараховуються до Державного бюджету України. Штрафи, передбачені частиною першою цієї статті, можуть бути застосовані протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.   У разі вчинення суб’єктом діяльності у сфері використання ядерної енергії двох або більше правопорушень штрафи накладають за кожне вчинене правопорушення окремо. Суб'єкти діяльності у сфері використання ядерної енергії сплачують штраф у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення постанови про накладення штрафу та подають органові державного регулювання безпеки використання ядерної енергії копію платіжного документа, що засвідчує факт сплати штрафу.   У разі несплати штрафу в зазначений строк постанова надсилається органові державної виконавчої служби для її виконання в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності"
Стаття 2. Сфера дії цього Закону Дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів: валютного контролю; митного контролю на кордоні; державного експортного контролю; контролю за дотриманням бюджетного законодавства; банківського нагляду; державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції; державного нагляду за дотриманням вимог ядерної безпеки; державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації; при проведенні оперативно-розшукової діяльності, дізнання, прокурорського нагляду, досудового слідства і правосуддя.	Стаття 2. Сфера дії цього Закону Дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів: валютного контролю; митного контролю на кордоні; державного експортного контролю; контролю за дотриманням бюджетного законодавства; банківського нагляду; державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції; державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки, крім здійснення такого нагляду під час провадження діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню; державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації; при проведенні оперативно-розшукової діяльності, дізнання, прокурорського нагляду, досудового слідства і правосуддя.

 

Начальник Управління правового забезпечення В. Г. Матвєєва

Аналіз впливу регуляторного акта

до проекту Закону України 

«Про внесення змін до деяких законів України щодо державного нагляду у сфері використання ядерної енергії»

1. Опис проблеми

Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо державного нагляду у сфері використання ядерної енергії» розроблений Держатомрегулюванням у зв’язку із необхідністю оптимізації та удосконалення державного нагляду у сфері використання ядерної енергії, включаючи застосування примусових заходів.

Відповідно до Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» державне регулювання безпеки використання ядерної енергії полягає у забезпеченні безпеки людини, навколишнього природного середовища, ядерних установок та джерел іонізуючого випромінювання і передбачає, зокрема, здійснення державного нагляду за дотриманням законодавства, умов документів дозвільного характеру, норм, правил і стандартів з ядерної та радіаційної безпеки, вимог фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання, обліку та контролю ядерних матеріалів та інших джерел іонізуючого випромінювання, включаючи примусові заходи (державний нагляд).

Державний нагляд за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки від імені органу державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки здійснюють державні інспектори з ядерної та радіаційної безпеки.

Основні засади державного нагляду в сфері використання ядерної енергії встановлені в Законі України „Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку”, засади державного нагляду за дотриманням умов ліцензії встановлені в Законі України „Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії”, а також в Конвенції про ядерну безпеку, ратифікованій Законом України від 17.12.97 р. № 736/97-ВР, та Об’єднаній конвенції про безпеку поводження з відпрацьованим паливом та безпеку поводження з радіоактивними відходами, ратифікованій Законом України від 20.04.2000 № 1688-ІІІ. При цьому, відповідно до статті 2 Закону України „Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” його дія не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів державного нагляду за дотриманням вимог ядерної безпеки.

Статтею 27 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» визначені види діяльності, на які поширюється дія державного регулювання.

Державний нагляд здійснюється щодо всіх суб’єктів діяльності у сфері використання ядерної енергії, на яку поширюється дія державного регулювання, у тому числі і на тих, діяльність яких не підлягає ліцензуванню, та на тих, діяльність яких хоча і підлягає ліцензуванню, але на момент державного нагляду, ліцензія ними не отримана, тобто ці суб’єкти ще не стали ліцензіатами. Враховуючи зазначене, є необхідність:

- надання державним інспекторам з ядерної та радіаційної безпеки права безперешкодно в будь-який час відвідувати підприємства, установи та організації, незалежно від форм власності, для перевірки дотримання законодавства про використання ядерної енергії, отримувати від усіх суб’єктів діяльності у сфері використання ядерної енергії, на яку поширюється дія державного регулювання, чи власника необхідні пояснення, матеріали та інформацію з даних питань;

- надання цим інспекторам права надсилати обов’язкові до виконання розпорядження (приписи) про усунення порушень і недоліків суб’єктам діяльності, які не являючись ліцензіатами, здійснюють діяльність, що підлягає державному регулюванню, і порушують законодавство у сфері використання ядерної енергії.

Крім того, проектом Закону України пропонується внести зміни до Закону України «Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії», що стосуються виконання рішень про накладення штрафів, прийнятих за результатами державного нагляду.

Також, внесення змін потребує Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", у зв’язку із тим, що Законом України від 22 липня 2014 року № 1600-VII до статті 2 цього Закону внесені зміни, відповідно до яких дія Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів державного нагляду за дотриманням вимог лише ядерної безпеки, тобто Закон передбачив, що державний нагляд за дотриманням вимог радіаційної безпеки має здійснюватися відповідно до норм Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Такі норми штучно розділили безпеку використання ядерної енергії (ядерну та радіаційну безпеку), нагляд за дотриманням якими повинен регулюватися різними законами України, що є неприпустимим і, навіть, неможливим, оскільки, на об’єктах, на які поширюються вимоги ліцензування та нагляду в сфері безпеки використання ядерної енергії, мають місце чинники як ядерної так і радіаційної небезпеки. Навіть це стосується «ядерних установок» (АЕС, дослідницькі ядерні реактори, тощо), адже на їх майданчиках знаходиться низка ядерно небезпечних (реакторні установки) та радіаційно небезпечних (установки та сховища для радіоактивних відходів) об’єктів, технологічно пов’язаних між собою, і здійснення державного нагляду за окремими законами та нормативно-правовими актами призведе до ускладнення підприємницької діяльності, а, головне, до послаблення ядерної та радіаційної безпеки. Крім того, така норма не відповідає актам ЄС, вимогам МАГАТЕ. Державний нагляд за ядерною та радіаційною безпекою має здійснюватись відповідно до міжнародних договорів, ратифікованих Верховною Радою України, зокрема Конвенції про ядерну безпеку та Об’єднаної конвенції про безпеку поводження з відпрацьованим паливом та безпеку поводження з радіоактивними відходами, законодавчих та організаційних засад, визначених законами України з питань безпеки використання ядерної енергії, прийнятих із врахуванням зазначених міжнародних договорів.

2. Цілі державного регулювання

Прийняття проекту Закону України направлене на впорядкування державного нагляду у сфері використання ядерної енергії.

Проектом Закону України пропонується внесення змін до Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку», якими поширюються деякі заходи державного нагляду не лише на ліцензіатів, а й на інших суб’єктів діяльності у сфері використання ядерної енергії, діяльність яких підлягає державному регулюванню.

Також проектом Закону України пропонується внесення змін до статті 17¹ Закону України «Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії» (стаття 17¹ «Відповідальність за порушення вимог цього Закону»). Ці зміни направлені як на захист суб’єктів діяльності у сфері використання ядерної енергії, так і на забезпечення виконання рішень про накладення штрафів.

Крім того, враховуючи те, що Україна є потужною державою, що використовує ядерну енергію в мирних цілях, зокрема в енергетиці, та має намір і надалі продовжувати розвиток ядерного сектору паливно-енергетичного комплексу, неухильне підвищення ядерної безпеки є ключовим елементом в забезпеченні ефективної та надійної роботи енергетичної галузі.

Слід також зазначити, що стратегічним напрямком зовнішньої політики України визнано інтеграцію до Європейського Союзу, а одним з критеріїв, за яким визначають готовність країни до вступу в ЄС, є рівень ядерної та радіаційної безпеки.

Отже, з метою підтримання системи державного нагляду в сфері використання ядерної енергії на рівні світових стандартів, а також уникнення послаблення державного нагляду у сфері використання ядерної енергії відповідно до мети такого нагляду – забезпечення безпеки використання ядерної енергії проектом Закону України пропонується передбачити, що Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки.

3. Опис альтернатив запропонованому акту

Альтернативою запропонованому законопроекту може бути залишення існуючого стану без змін. При цьому:

непоширення дії державного регулювання на всіх суб’єктів діяльності у сфері використання ядерної енергії, а не тільки на ліцензіатів, може привести до зниження рівня ядерної та радіаційної безпеки, а також до таких негативних наслідків можливих ядерних та радіаційних аварій, як забруднення навколишнього природного середовища, економічні збитки від подолання наслідків аварій, негативний вплив на здоров’я та життя людини;

залишиться невирішеним питання щодо виконання рішень про накладення штрафів, прийнятих за результатами державного нагляду, оскільки, при несплаті ліцензіатом штрафу, передбаченого статтею 17¹ Закону України «Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії», орган державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки не має достатніх важелів впливу на суб’єкта діяльності.

Також така альтернатива не є прийнятною, оскільки державний нагляд в сфері використання ядерної енергії не може бути віднесено до контролю (нагляду) за господарською діяльністю у тому значенні, яке наведено в Законі України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”. Наразі закони та інші нормативно-правові акти з питань державного регулювання господарської діяльності не поширюються на сферу використання ядерної енергії (ст. 2 Закону України „Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності”, ст. 9 Закону України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності”). Основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарській діяльності не відповідають основним принципам здійснення нагляду у сфері використання ядерної енергії. Так, зокрема, обсяг наглядової діяльності на майданчиках АЕС встановлено відповідно до потреб забезпечення безпеки АЕС і включає постійний оперативний нагляд за діяльністю АЕС. Крім того, штучне розділення безпеки використання ядерної енергії на ядерну та радіаційну безпеку, нагляд за дотриманням якими повинен регулюватися різними законами України, є неприпустимим і, навіть, неможливим, оскільки, на об’єктах, на які поширюються вимоги ліцензування та нагляду в сфері безпеки використання ядерної енергії, мають місце чинники як ядерної так і радіаційної небезпеки.

На цей час в Україні експлуатується на чотирьох АЕС 13 енергоблоків різних типів реакторів потужністю 1000КВт/год кожний і 2 енергоблоки потужністю 440КВт/год кожний. Штучні джерела іонізуючого випромінювання (далі – ДІВ) застосовуються у більшості галузей народного господарства, зокрема: в медицині – для діагностики та лікування онкологічних захворювань, сільському господарстві – для опромінення та дослідження зернових культур, у промисловості – для радіографічного та технологічного контролю, вимірювань (ваги, кількості, щільності тощо), геофізичних досліджень свердловин, стерилізації продукції, наукових досліджень тощо. В Україні 4644 суб’єкти діяльності використовують більше 22 728 ДІВ, у тому числі: радіонуклідних джерел – 10 084, генеруючих пристроїв – 12 644.

Здійснення державного нагляду в сфері використання ядерної енергії спрямовано на забезпечення захисту персоналу, населення та навколишнього природного середовища від негативного впливу іонізуючого випромінювання і радіоактивного забруднення, спричинених практичною діяльністю ядерно –радіаційних об’єктів. Здійснення державного нагляду в сфері використання ядерної енергії є особливо актуальним, оскільки жоден вид діяльності не призводить до таких небезпечних наслідків, які можуть мати місце під час ядерних та радіаційних аварій.

Показовим прикладом є досвід подолання найбільшої в світі ядерної аварії - аварії на Чорнобильській АЄС. Від Чорнобильської катастрофи, яка сталась більше двадцять років тому, постраждали мільйони людей, радіоактивні опади забруднили не лише територію України, Росії та Білорусії, але близько 40% поверхні Європи (дані отримані за результатами всебічного обстеження забруднення цезієм-137 внаслідок Чорнобильської аварії, проведеного у 1990-х роках під егідою Європейської Комісії). За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), загальний викид радіоактивності при Чорнобильській аварії у 200 разів перевищив сумарні викиди від вибухів атомних бомб, скинутих на Хіросіму й Нагасакі. За оцінками українських експертів тільки для України сумарний економічний збиток складе до 2015 року 200 млрд.доларів.

Тому прийняття запропонованого регуляторного акта є найбільш прийнятним способом досягнення встановленої мети.

4. Механізм, який пропонується застосувати для розв’язання проблеми, і відповідні заходи

Механізмом, який забезпечить розв’язання визначеної проблеми, є прийняття законопроекту. Проектом Закону України пропонується внесення змін до Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» щодо поширення деяких заходів державного нагляду не лише на ліцензіатів, а й на інших суб’єктів діяльності у сфері використання ядерної енергії, діяльність яких підлягає державному регулюванню, але не ліцензується чи ліцензується, але на момент державного нагляду суб’єкти ще не стали ліцензіатами.

Також проектом Закону України пропонується внесення змін до статті 17¹ Закону України «Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної» про накладання штрафів у разі невиконання цих рішень суб’єктами діяльності у сфері використання ядерної енергії добровільно. Крім того, на законодавчому рівні закріплюється форма прийняття рішень про накладання штрафів.

Норми статті 17¹ Закону України «Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії» щодо відповідальності суб'єктів діяльності у сфері використання ядерної енергії за невиконання чи неналежне виконання умов ліцензії та/або іншого документа дозвільного характеру приводяться у відповідність до статті 82 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» і передбачається, що відповідальність за зазначене правопорушення настає, якщо це завдало або могло завдати шкоди здоров'ю людей чи навколишньому природному середовищу.

Також проектом Закону України пропонується передбачити, що Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки.

Обґрунтування можливості досягнення визначених цілей у разі прийняття регуляторного акта

Впровадження цього регуляторного акта сприятиме впорядкуванню державного нагляду у сфері використання ядерної енергії, враховуючи, що державний нагляд здійснюється щодо всіх суб’єктів діяльності у сфері використання ядерної енергії, на яку поширюється дія державного регулювання, а також те, що штучне розділення безпеки використання ядерної енергії на ядерну та радіаційну безпеку, нагляд за дотриманням якими повинен регулюватися різними законами України, є неприпустимим та неможливим.

Можливість досягнення визначених цілей у разі прийняття регуляторного акта полягає у дотриманні норм, які встановлюються цим актом.

Не виявлено зовнішніх або внутрішніх чинників, які можуть негативно впливати на дотримання вимог цього акта.

5. Очікуванні результати прийняття акта

Основними результатами прийняття цього регуляторного акта є:

впорядкування державного нагляду у сфері використання ядерної енергії;

підвищення рівня ядерної та радіаційної безпеки;

більш повне застосування державними інспекторами з ядерної та радіаційної безпеки передбачених законами України повноважень;

можлива вигода – економія коштів, які можуть бути витрачені на ліквідацію негативних наслідків, що можуть виникати внаслідок порушення законодавства, норм та правил з ядерної та радіаційної безпеки.

Таблиця

 

7.Обґрунтування запропонованого строку дії регуляторного акта

Строк дії акта не обмежений у часі з моменту його прийняття.

8. Показники результативності акта

Показниками результативності регуляторного акта є:

- забезпечення підвищення ефективності наглядової діяльності в сфері використання ядерної енергії та підтримання системи державного нагляду в сфері використання ядерної енергії на рівні світових стандартів, із врахуванням підвищених вимог до здійснення діяльності з використанням ядерної енергії з метою забезпечення безпеки такої діяльності;

- уникнення значних економічних збитків на ліквідацію наслідків ядерних та радіаційних аварій;

- запобігання негативному впливу діяльності у сфері використання ядерної енергії і забезпечення належного рівня захисту людини та навколишнього природного середовища;

- зниження порушень суб'єктами діяльності у сфері використання ядерної енергії вимог ядерної та радіаційної безпеки та забезпечення фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, джерел іонізуючого випромінювання.

Прогнозні показники :

- реалізація положень регуляторного акта не передбачає надходження до державного бюджету;

- дія акта буде поширюватись на всіх суб’єктів діяльності у сфері використання ядерної енергії;

- реалізація положень регуляторного акта не потребує додаткових коштів і часу, що витрачатимуться суб'єктами господарювання та/або фізичними особами, пов'язаними з виконанням вимог акта;

- рівень поінформованості суб’єктів діяльності у сфері використання ядерної енергії з основних положень акта – середній. Законопроект розміщено на офіційному сайті Держатомрегулювання України www.snrc.gov.ua.

9. Заходи, за допомогою яких буде здійснюватися відстеження результативності акта.

Відстеження результатів буде здійснюватись Держатомрегулювання в порядку та у строки, визначені статтею 10 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», шляхом аналізу статистичних даних щодо кількості постанов про накладання штрафу, направлених до органу державної виконавчої служби, а також шляхом порівняння статистичних даних з кількості проведених інспекційних перевірок та кількості порушень виконання умов провадження діяльності у сфері використання ядерної енергії. Крім того, будуть використані рекомендацій, надані під час перевірки стану регулювання ядерної та радіаційної безпеки в Україні міжнародними місіями, а також відгуки світової спільноти за результатами розгляду Національної доповіді про виконання зобов’язань України відповідно до Конвенції про ядерну безпеку.

Базове відстеження результативності регуляторного акта здійснюватиметься після набрання чинності цим регуляторним актом, але не пізніше дня, з якого починається проведення повторного відстеження результативності цього акта.

Повторне відстеження результативності регуляторного акта планується здійснити через рік з дня набрання ним чинності, але не пізніше двох років з дня набрання чинності цим актом.

Періодичне відстеження результативності регуляторного акта здійснюється один раз на кожні три роки, починаючи з дня закінчення заходів із повторного відстеження.

Голова Держатомрегулювання   С.БОЖКО