Проект

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

РОЗПОРЯДЖЕННЯ

від №

Київ

Про схвалення Концепції Державної цільової програми створення єдиної державної системи контролю та обліку індивідуальних доз в Україні на 2012-2016 роки

1. Схвалити Концепцію Державної цільової програми створення єдиної державної системи контролю та обліку індивідуальних доз в Україні на 2012-2016 роки, що додається.

2. Визначити Державну інспекцію ядерного регулювання України та Національну академію медичних наук України державними замовниками Програми.

3. Державній інспекції ядерного регулювання України, Національній академії медичних наук України, Державній санітарно-епідеміологічній службі України разом з іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади підготувати і подати у двомісячний строк Кабінетові Міністрів України проект Державної цільової програми створення єдиної державної системи контролю та обліку індивідуальних доз в Україні на 2012-2016 роки.

 

КОНЦЕПЦІЯ
Державної цільової програми
створення єдиної державної системи контролю та обліку

індивідуальних доз в Україні на 2012-2016 роки

Визначення проблем, на розв'язання яких спрямована Програма

Розроблення Державної цільової програми створення єдиної державної системи контролю та обліку індивідуальних доз в Україні на 2012−2016 роки (далі − Програма) викликане необхідністю забезпечення повним та якісним дозиметричним контролем близько 50 тис. працюючих, в тому числі: 14 636 працівників атомних станцій, 6156 працівників Чорнобильської атомної станції, 9100 медичних працівників, тисячі інших працюючих у галузях промисловості, науки, освіти.

На даний час через відсутність в Україні єдиної системи контролю та обліку індивідуальних доз (далі – Система) виконуються неповною мірою базові принципи радіаційного захисту: неперевищення, оптимізації, виправданості.

Не здійснюються такі важливі функції, як контроль якості вимірювань та дозиметричний аудит, ведення державного реєстру індивідуальних доз, контроль усіх дозиметричних величин, для яких встановлені ліміти доз. Можна констатувати, що становище у нашій державі із контролем та обліком доз є вкрай незадовільним, не відповідає не тільки вимогам та практиці Європейського Союзу, але й країн пострадянського простору, зокрема Російської Федерації.

Центральні органи виконавчої влади, що згідно із законодавством відповідають за забезпечення ядерної та радіаційної безпеки, позбавлені потужного інструменту контролю безпечного використання джерел іонізуючого випромінювання (далі – ДІВ), оптимізації та вдосконалення радіаційних технологій.

Індивідуальний дозиметричний контроль в Україні потребує створення сучасної інфраструктури для здійснення вимірювань доз та зберігання й обміну інформацією про дози опромінення, запровадження модерних уніфікованих підходів до достовірного визначення індивідуальних доз.

Усі ці завдання має вирішувати єдина державна системи контролю та облiку iндивiдуальних доз опромінення, створення якої передбачається в рамках Програми.

Для реалізації Програми необхідні додаткові ресурси.

Аналіз причин виникнення проблем та обґрунтування
необхідності їх розв'язання програмним методом

Нині існуючі територіальні служби індивідуального дозиметричного контролю функціонують в 13 з 25 областей України, мають морально та фізично застаріле обладнання і не можуть забезпечити необхідного об`єму моніторингу.

Методична база, що застосовується, не відповідає сучасним вимогам, не завжди виконується вимога методичної єдності індивідуального дозиметричного моніторингу. До цього часу не забезпечено виконання вимог Закону України «Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання» в частині ведення дозиметричних реєстрів, зокрема, відсутнє архівування первинних результатів визначення дози.

Мета Програми

Метою Програми є піднесення на сучасний рівень визначення та реєстрації індивідуальних доз опромінення, якісне поліпшення стану забезпечення радіаційного захисту в Україні через створення єдиної державної системи контролю та обліку індивідуальних доз.  

 

Визначення оптимального варіанта розв'язання проблем
на основі порівняльного аналізу можливих варіантів

Можливі такі варіанти розв'язання проблеми:

1. Тотальне переоснащення та кадрове підсилення усіх існуючих лабораторій дозиметричного контролю.

2. Створення шести добре оснащених зональних (регіональних) служб дозиметричного контролю. 

3. Створення єдиної державної системи контролю та обліку індивідуальних доз опромінення.  

Перші два варіанти є неоптимальними через необхідність закупівлі значної кількості (кількох десятків) восоковартісних (ціною не менше 2 млн. грн. за одиницю) пристроїв для зчитування дозиметрів–рідерів для кожної з лабораторій, питоме навантаження та коефіцієнт використання яких буде досить невисокими. 

Третій варіант дозволить досягти мети Програми значно меншим коштом за рахунок концентрації високо вартісного обладнання, персоналу найвищої кваліфікації та інфраструктури підтримки вимірювальних лабораторій у одному місці. Закордонний досвід свідчить, що очікуваний обсяг контролю (25-30 тис. осіб) забезпечується сучасною та добре оснащеною дозиметричною службою і здійснення позавідомчого дозиметричного контролю є цілком посильним для центральної лабораторії. Додаткова економія ресурсів забезпечується максимальним залученням до Системи вже існуючих служб дозиметричного контролю.

 

Шляхи і способи розв'язання проблеми,
строк виконання Програми

Розв'язання проблеми можливе шляхом створення трирівневої системи:

Рівень 1. Центр прикладної дозиметрії та державного дозового реєстру, що виконуватиме такі функції: 

• координація в загальнодержавному масштабі робіт із контролю та реєстрації доз;
• розробка та впровадженні методичних основ контролю та обліку індивідуальних доз;
• збір, накопичення та зберігання даних про індивідуальні дози; ведення державного реєстру індивідуальних доз;
• забезпечення доступу до даних про індивідуальні дози для користувачів дозиметричної інформації: працюючих, ліцензіатів, органів виконавчої влади, регулюючих та контролюючих органів, громадських об‘єднань, тощо; 
• проведення загальнодержавного контролю якості дозиметричного контролю та забезпечення високого рівня дозиметрії всіма дозиметричними службами незалежно від форми власності та відомчого підпорядкування; 
• здійснення якісного індивідуального дозиметричного контролю силами центральної позавідомчої дозиметричної служби;
• забезпечення навчання, перепідготовки та перевірки знань (атестації) персоналу служб дозиметричного контролю;
• здійснення наукових досліджень і розробок у галузі дозиметрії та індивідуального дозиметричного контролю;
• підготовка та надання центральним органам виконавчої влади, що згідно із законодавством відповідають за забезпечення ядерної та радіаційної безпеки, звітів стосовно доз опромінення.
•  

Рівень 2. Служби індивідуального дозиметричного контролю, що виконуватимуть такі функції:

здійснення якісного індивідуального дозиметричного контролю згідно з галуззю атестації;

передача даних поточного дозиметричного контролю до державного дозового реєстру у форматах та обсягах, що визначаються державним (центральним) реєстром;

ведення відомчих дозових реєстрів на засадах та у форматах, узгоджених із державним (центральним) дозовим реєстром.

обов‘язкова участь у програмах контролю якості, зокрема – обов‘язкова участь у національних та/чи міжнародних інтеркалібруваннях.

 

Рівень 3. Держсанепідслужба України та Держатомрегулювання України, що виконуватимуть такі функції:

узгодження регламентів дозиметричного контролю суб’єктів діяльності в сфері використання ядерної енергії та контроль за їх виконанням; 

отримання інформації від Центру прикладної дозиметрії та державного дозового реєстру щодо доз опромінення;

контроль використання індивідуальних дозиметрів персоналом ліцензіатів;

 

Програму передбачається виконати протягом 2012–2016 років. Необхідно зазначити, що в подальшому ця система має охоплювати також контроль та облік доз опромінення пацієнтів, мешканців забруднених територій та територій з техногенно-підвищеним радіаційним фоном.

Очікувані результати виконання
Програми, визначення її ефективності

Виконання Програми дасть змогу:

• створити єдину інформаційну інфраструктуру, яка призначена для накопичення, зберігання та організації доступу до даних про результати дозиметричного контролю; 
• реалізувати єдину програму контролю якості дозиметричного контролю;
• уніфікувати метрологічне забезпечення засобів вимірювання відповідно до законодавства; 
• забезпечити методичну єдність дозиметричного контролю; 
• вести на сучасному рівні та у повному обсязі контроль та облік індивідуальних доз в Україні;
• забезпечити захист інформації про індивідуальну дозу опромінення осіб
• підвищити рівень культури безпеки працюючих, забезпечити зниження рівня професійних захворювань, підвищення стану гігієни праці тощо.

Результатом реалізації цих заходів буде забезпечення сучасного рівня визначення та реєстрації індивідуальних доз опромінення, як наслідок поліпшення стану забезпечення радіаційного захисту в Україні.

 

Оцінка фінансових, матеріально-технічних,
трудових ресурсів, необхідних для виконання Програми

 Фінансування Програми передбачається здійснити за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів, інших джерел, передбачених законом.

 Орієнтовний обсяг фінансування Програми за рахунок державного бюджету становить 52 млн. гривень.

 Обсяг фінансування Програми визначається щороку під час складання проектів державного та місцевих бюджетів.