ПРОЕКТ
Вноситься
Кабінетом Міністрів України
В.ГРОЙСМАН
“ ” 2016 р.
Закон УкраЇни
Про внесення змін до деяких законів України
у сфері використання ядерної енергії
_____________________________________
Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
I. Внести зміни до таких законів України:
1. У Законі України “Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку” (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 12, ст. 81; 1997 р., № 4, ст. 20; 1998 р., № 11—12, ст. 50; 2000 р., № 30, ст. 236; 2003 р., № 37, ст. 307; 2004 р., № 19, ст. 257; 2006 р., № 49, ст. 486; 2009 р., № 40, ст. 579, № 51, ст. 759; 2010 р., № 1, ст. 3; 2012 р., № 29, ст. 339; 2013 р., № 14, ст. 91; 2014 р., № 2—3, ст. 41; 2015 р., № 2—3, ст. 12):
1) у статті 1:
абзац другий частини першої після слова “видобуванням” доповнити словами “та переробкою”;
доповнити статтю частиною такого змісту:
“Термін “уранові об’єкти” вживається у значенні, наведеному у Законі України “Про видобування і переробку уранових руд”.”;
2) в абзаці п’ятому частини третьої статті 25 слова “об’єктів з переробки уранових руд” замінити словами “уранових об’єктів”;
3) частину другу статті 27 доповнити абзацом такого змісту:
“видобування та переробка уранових руд.”.
2. У Законі України “Про видобування і переробку уранових руд” (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 11—12, ст. 39; 2003 р., № 37, ст. 307; 2014 р., № 2—3, ст. 41):
1) у абзаці другому статті 1 слово «видобуток» замінити на слово «видобування»;
2) частину п’яту статті 7 після слів “Ліцензії на” доповнити словами “видобування та”.
3. У Законі України “Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання” (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 22, ст. 115; 2001 р., № 30, ст. 139):
1) у статті 1:
абзац сьомий викласти в такій редакції:
“опромінення професійне — опромінення персоналу, стажерів та студентів, інших працівників, залучених до роботи на об’єктах, на яких здійснюється практична діяльність, під час роботи цих працівників з джерелами іонізуючого випромінювання;”;
абзац дев’ятий після слів “опромінених людей” доповнити словами “, та вважається ситуацією планового опромінення”;
доповнити статтю абзацом такого змісту:
“діагностичні референтні рівні — рівні доз опромінення пацієнтів в рентгенодіагностиці або рівні активності радіофармпрепарату у радіонуклідній діагностиці для типових досліджень та стандартних пацієнтів або стандартних фантомів з використанням загальновизнаних типів обладнання.”;
2) статтю 6 доповнити частиною такого змісту:
“Для стажерів та студентів від 16 до 18 років, які під час стажування та навчання працюють з джерелами іонізуючого випромінювання, ефективна доза опромінення не повинна перевищувати 2 мілізіверт на рік.”;
3) статтю 9 доповнити абзацом такого змісту:
“розроблення і затвердження плану заходів щодо зниження рівня опромінення населення радоном та продуктами його розпаду, мінімізації довгострокових ризиків від поширення радону в житлових та нежитлових будівлях, на робочих місцях, від будь-якого джерела проникнення радону — з ґрунту, будівельних матеріалів або води”;
4) статтю 17 доповнити частинами такого змісту:
“Для діагностичних цілей застосовуються діагностичні референтні рівні, які затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, та органом державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки.
Суб’єкти діяльності, які проводять діагностичні та терапевтичні процедури з використанням джерел іонізуючого випромінювання, забезпечують належну якість цих процедур, оцінюють діагностичні дози пацієнтів, здійснюють планування лікувальних доз, забезпечують радіаційний захист пацієнтів та перевірку радіаційних параметрів обладнання, що використовується в діагностичній та інтервенційній радіології, ядерній медицині, комп’ютерній томографії та радіотерапії.
Забороняється використання будь-яких джерел іонізуючого випромінювання для медичного опромінення у разі застосування:
рентгенівських апаратів, призначених для проведення рентгеноскопії без підсилювача рентгенівського зображення;
нових рентгенівських апаратів без пристрою для здійснення автоматизованого контролю експозиції та дози (потужності дози);
апаратів для дистанційної променевої терапії з номінальним значенням енергії пучка понад 1 мегаелектронвольт без пристрою для перевірки основних параметрів опромінення, крім апаратів, установлених до 6 лютого 2018 року;
апаратів в інтервенційній радіології без пристрою або функції інформування лікаря та осіб, які виконують медичне опромінення, про дозу опромінення пацієнта, крім апаратів, установлених до 6 лютого 2018 року;
апаратів в інтервенційній радіології та комп’ютерних томографів, у тому числі обладнання для планування та виконання медичного дослідження, без пристрою або функції інформування лікаря та осіб, які виконують медичне опромінення, про значення параметрів режимів роботи зазначеного обладнання наприкінці медичного дослідження, необхідних для оцінки дози опромінення пацієнта;
нових нерадіонуклідних установок та пристроїв, що генерують іонізуюче випромінювання, без пристрою для інформування лікаря про параметри, необхідні для оцінки дози опромінення пацієнта.”.
4. У Законі України "Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 9, ст. 68; 2010 р., № 20, ст. 198; 2014, № 2-3, ст. 41):
1) статтю 1 доповнити пунктом 11 такого змісту:
«11) видобування та переробка уранових руд — діяльність, пов’язана із забезпеченням технологічного циклу видобутку та переробки уранових руд з метою одержання уранового концентрату шляхом будівництва, реконструкції, введення в експлуатацію, експлуатації, ліквідації, перепрофілювання, тимчасового зупинення (консервації) уранових об’єктів;»;
2) у статті 7:
в абзаці третьому частини першої слово “переробка” замінити словами “видобування та переробка”;
частину третю викласти в такій редакції:
“Від ліцензування звільняється діяльність, пов’язана з використанням джерел іонізуючого випромінювання, які за своїми радіаційними та фізико-технічними характеристиками відповідають критеріям звільнення, установленим Кабінетом Міністрів України.”;
II. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім підпункту 4 пункту 3 розділу І цього Закону, який набирає чинності з 6 лютого 2018 року.
Голова
Верховної Ради України