ДЕРЖАВНА ІНСПЕКЦІЯ ЯДЕРНОГО РЕГУЛЮВАННЯ УКРАЇНИ

НАКАЗ__________

Відповідно до статей 8 та 24 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» та згідно з підпунктом 7 пункту 4 Положення про Державну інспекцію ядерного регулювання України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 363, з метою забезпечення державного регулювання безпеки використання ядерної енергії

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Вимоги та умови безпеки (ліцензійні умови) провадження діяльності з переробки уранових руд, що додаються.

2. Визнати таким, що втратив чинність наказ Міністерства екології та природних ресурсів України від 20 березня 2001 року № 110 «Про затвердження Умов та правил провадження діяльності з переробки уранових руд», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2001 року за № 300/5491.

3. Управлінню радіаційної безпеки (Рязанцев В.Ф.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України у встановленому законодавством порядку.

4. Цей наказ набирає чинності з 01 вересня 2015 року, крім пункту 2.3. розділу ІІІ Вимог та умов безпеки (ліцензійних умов) провадження діяльності з переробки уранових руд, який набирає чинності з 01 січня 2016 року.

5. Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.

Голова С. БОЖКО

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Державної інспекції

ядерного регулювання України ____________ 2015 № _____ 

ВИМОГИ ТА УМОВИ БЕЗПЕКИ (ЛІЦЕНЗІЙНІ УМОВИ)

ПРОВАДЖЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ З ПЕРЕРОБКИ УРАНОВИХ РУД

I. Загальні положення

1.1. Ці Ліцензійні умови встановлюють основні вимоги та умови безпеки провадження діяльності з переробки уранових руд.

1.2. Ці Ліцензійні умови є обов’язковими для виконання суб’єктами діяльності у сфері використання ядерної енергії, які провадять або мають намір провадити діяльність з переробки уранових руд, у тому числі в частині її припинення шляхом ліквідації, перепрофілювання, тимчасового зупинення (консервації) переробного уранового об’єкта, незалежно від форм власності та підпорядкованості органам державного управління.

1.3. Під час припинення діяльності з переробки уранових руд переробний урановий об’єкт розглядається як сукупність основних промислових виробництв та допоміжних об’єктів, які належали до виробничої інфраструктури переробного уранового об’єкта під час його експлуатації.

1.4. У цих Ліцензійних умовах терміни вживаються у таких значеннях:

безпека діяльності з переробки уранових руд – комплекс заходів спрямованих на забезпечення рівня радіаційної безпеки уранового переробного об’єкта, визначеного законодавством та нормативно-правовими актами у сфері використання ядерної енергії;

побічні продукти переробки уранових руд – хвости у різному агрегатному стані, відвали купчастого вилуговування, залишки порід, радіоактивно забруднені матеріали, розчини вилуговування, тощо, які містять радіоактивний матеріал природного походження та можуть використовуватися в якості вторинних ресурсів;

відходи переробки уранових руд (радіоактивні) – матеріали виключно у твердому агрегатному стані, які містять радіоактивний матеріал природного походження, за умови, що використання цих матеріалів у якості вторинних ресурсів не передбачається;

діяльність з переробки уранових руд – забезпечення технологічного циклу переробки уранових руд з метою одержання кінцевого продукту переробки уранових руд (концентрату природного урану (закису – окису урану (U3O8)) шляхом проектування, розміщення, будівництва, введення в експлуатацію, експлуатації переробного уранового об’єкта, припинення діяльності, а також поводження з побічними продуктами переробки уранових руд та відходами переробки уранових руд (радіоактивними);

майданчик переробного уранового об’єкта – територія з особливим режимом, де розташовані основні промислові виробництва та допоміжні об’єкти переробного уранового об’єкта;

об’єкт призначений для захоронення відходів переробки уранових руд (радіоактивних) – спеціально спроектована стаціонарна споруда або спеціально відведена замкнута (напівзамкнута) природна ємність, утворена специфікою рельєфу (схили, ущелини, балки тощо), або порожнина техногенного походження (вироблені кар’єри тощо), призначені для приймання, складування та довготермінового зберігання відходів переробки уранових руд (радіоактивних), облаштовані інженерними та/або природними бар’єрами, придатними забезпечити ізоляцію цих відходів від контакту з наземними та підземними компонентами навколишнього природного середовища (атмосфера, літосфера, гідросфера та біосфера) протягом максимально досяжного (на певному етапі розвитку технологій) проміжку часу періоду потенційної небезпеки відходів переробки уранових руд;

об’єкт призначений для тимчасового зберігання побічних продуктів переробки уранових руд (хвостосховище) – спеціально спроектована гідротехнічна стаціонарна споруда або спеціально відведена замкнута (напівзамкнута) природна ємність, утворена специфікою рельєфу (схили, ущелини, балки тощо), або порожнина техногенного походження (вироблені кар’єри тощо), призначені для приймання, складування, переробки та тимчасового зберігання побічних продуктів переробки уранових руд, облаштовані інженерними та/або природними бар’єрами, які забезпечують їх ізоляцію від контакту з наземними та підземними компонентами навколишнього природного середовища протягом експлуатації та тимчасового зупинення (консервації) переробного уранового об’єкта;

обмежене звільнення майданчика переробного уранового об’єкта від регулюючого контролю – рішення органу державного регулювання безпеки використання ядерної енергії про необхідність продовження здійснення окремих видів регулюючого контролю діяльності з переробки уранових руд після виконання ліцензіатом вимог безпеки припинення діяльності з переробки уранових руд;

переробний урановий об’єкт – сукупність основних промислових виробництв (гідрометалургійні заводи, збагачувальні фабрики, комплекси підземного вилуговування) та допоміжних об’єктів (хвостові, транспортні господарства тощо), які забезпечують технологічний цикл переробки уранових руд, поводження з побічними продуктами переробки уранових руд та відходами переробки уранових руд (радіоактивними);

період потенційної небезпеки відходів переробки уранових руд (радіоактивних) – термін протягом якого зберігається радіаційна небезпека відходів переробки уранових руд внаслідок радіоактивного розпаду радіонуклідів уранового ряду;

повне звільнення майданчика переробного уранового об’єкта від регулюючого контролю – рішення органу державного регулювання безпеки використання ядерної енергії про відсутність необхідності продовження здійснення регулюючого контролю діяльності з переробки уранових руд після виконання ліцензіатом вимог безпеки припинення діяльності з переробки уранових руд;

радіоактивний матеріал природного походження – матеріал, у складі якого присутні тільки радіонукліди природного походження (в тому числі продукти їх розпаду) з концентрацією радіонуклідів природного походження (в тому числі продуктів їх розпаду), яка перевищує рівні встановлені державними гігієнічними нормативами та рівні звільнення від регулюючого контролю, встановлені нормами з ядерної та радіаційної безпеки.

Інші терміни вживаються у значеннях, наведених у Законах України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку», «Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії», «Про видобування і переробку уранових руд», Основних санітарних правилах забезпечення радіаційної безпеки України, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 02 лютого 2005 року № 54, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 20 травня 2005 року за № 552/10832 та Нормах радіаційної безпеки України, введених в дію Постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1997 року № 62 та інших нормативно-правових актах у сфері використання ядерної енергії.

ІІ. Загальні умови безпеки провадження діяльності з переробки уранових руд та її припинення

2.1. Суб’єкт діяльності провадить діяльність з переробки уранових руд, у тому числі в частині її припинення, за умови отримання у встановленому законодавством порядку ліцензії на провадження діяльності з переробки уранових руд (далі – ліцензія).

2.2. Суб’єкт діяльності проводить оцінку та аналіз рівня радіаційної безпеки переробного уранового об’єкта з метою обґрунтування того, що під час провадження ліцензованої діяльності забезпечується рівень радіаційної безпеки переробного уранового об’єкта та радіаційного захисту персоналу, населення та навколишнього природного середовища не нижчий, ніж передбачено нормами та правилами з ядерної та радіаційної безпеки, фізичного захисту, а також умовами провадження діяльності, зазначеними у ліцензії. Оцінка та аналіз безпеки документуються у звіті про аналіз безпеки переробного уранового об’єкта.

2.3. Суб’єкт діяльності визначає кваліфікаційні вимоги до персоналу та забезпечує проведення навчання і перевірки знань з питань радіаційної безпеки у персоналу і посадових осіб, які забезпечують ядерну та радіаційну безпеку, відповідно до Порядку проведення навчання і перевірки знань з питань радіаційної безпеки у персоналу і посадових осіб суб’єктів окремих видів діяльності у сфері використання ядерної енергії, затвердженим наказом Державної інспекції ядерного регулювання України від 02 жовтня 2014 року № 143, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 02 грудня 2014 року за № 1549/26326.

2.4. Суб’єкт діяльності розробляє, впроваджує, оцінює та постійно поліпшує систему управління діяльністю, розробляє та підтримує в актуальному стані настанову щодо системи управління (настанову з якості) відповідно до Загальних вимог до системи управління діяльністю у сфері використання ядерної енергії, затверджених наказом Державної інспекції ядерного регулювання України від 19 грудня 2011 року № 190, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10 січня 2012 року за № 17/20330.

ІІІ. Загальні вимоги безпеки провадження ліцензованої діяльності

3.1. Ліцензіат під час провадження ліцензованої діяльності забезпечує наявність:

організаційної структури та кваліфікованого персоналу для підтримання належного рівня безпеки переробного уранового об’єкта;

фінансових, матеріальних та інших ресурсів для забезпечення рівня безпеки переробного уранового об’єкта, передбаченого нормами та правилами з ядерної та радіаційної безпеки, фізичного захисту, а також умовами провадження діяльності, зазначеними у ліцензії;

фінансових ресурсів для відшкодування збитків від радіаційних аварій, що можуть статися під час провадження ліцензованої діяльності, власними коштами або за рахунок коштів страхових компаній (організацій).

3.2. Ліцензіат забезпечує розробку та впровадження організаційно-розпорядчої та інструктивної документації, зокрема, інструкції з радіаційної безпеки та інструкції з дій персоналу у випадку радіаційних аварій.

3.3. Ліцензіат своїм наказом призначає осіб, відповідальних за:

радіаційну безпеку;

дозиметричний контроль та радіаційний моніторинг переробного уранового об’єкта, збереження та аналіз отриманих результатів;

стан системи фізичного захисту переробного уранового об’єкта;

організацію збору, обліку та зберігання продуктів переробки уранових руд та відходів переробки уранових руд (радіоактивних);

розробку і реалізацію програм навчання персоналу;

розробку, впровадження та аналіз ефективності системи управління діяльністю з переробки уранових руд (створення, впровадження та функціонування системи якості), а також розробку заходів щодо її удосконалення;

виконання вимог Додаткового протоколу до Угоди між Україною та Міжнародним Агентством з атомної енергії про застосування гарантій у зв’язку з Договором про нерозповсюдження ядерної зброї, ратифікованого Законом України «Про ратифікацію Додаткового протоколу до Угоди між Україною та Міжнародним агентством з атомної енергії про застосування гарантій у зв’язку з Договором про нерозповсюдження ядерної зброї».

Ліцензіат своїми наказами:

затверджує положення про службу радіаційної безпеки (особу або підрозділ, відповідальну (ий) за радіаційний контроль);

встановлює контрольні рівні радіаційно-гігієнічних показників.

3.4. Ліцензіат подає до Держатомрегулювання матеріали, які містять проектні рішення щодо забезпечення радіаційної безпеки, а саме: проекти будівництва, реконструкції, ліквідації, перепрофілювання, тимчасового зупинення (консервації) переробного уранового об’єкта (далі – проектна документація), в тому числі зміни в проектній документації, що можуть вплинути на безпеку провадження ліцензованої діяльності, та підлягають обов’язковій державній експертизі ядерної та радіаційної безпеки згідно із вимогами статті 40 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку».

Ліцензіат провадить ліцензовану діяльність виключно за наявності позитивних висновків державної експертизи з ядерної та радіаційної безпеки проектної документації, в тому числі змін у проектній документації, що можуть вплинути на безпеку провадження ліцензованої діяльності.

3.5. Ліцензіат, у разі прийняття нових норм та правил з ядерної та радіаційної безпеки, фізичного захисту або змін і доповнень до них, які змінюють умови та рівень безпеки провадження ліцензованої діяльності, встановлені в ліцензії, розробляє і погоджує з Держатомрегулюванням організаційно-технічні (коригуючі) заходи, спрямовані на усунення виявлених невідповідностей, згідно зі статтею 30 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку».

Ліцензіат у 20-денний строк подає до Держатомрегулювання відомості про зміни у документах, на підставі яких була видана ліцензія.

3.6. Ліцензіат під час провадження ліцензованої діяльності забезпечує радіаційний захист персоналу, населення та навколишнього природного середовища шляхом здійснення заходів щодо:

неперевищення встановлених допустимих (контрольних) рівнів опромінення персоналу і квот ліміту дози опромінення критичної групи населення;

зменшення радіаційного впливу радону та його дочірніх продуктів розпаду, пилу та руд на персонал;

забезпечення контролю за дозами опромінення персоналу;

забезпечення контролю за рівнем радіоактивного забруднення робочих місць та навколишнього природного середовища;

неперевищення допустимих концентрацій радіонуклідів в атмосферному повітрі та воді відкритих водоймищ;

дотримання технологічних процесів переробки уранових руд, поводження з продуктами та відходами переробки уранових руд (радіоактивними);

реалізації проектних рішень щодо дотримання критеріїв, вимог забезпечення радіаційної безпеки, умов безпечної експлуатації переробного уранового об’єкта, визначених у проектній документації та обґрунтованих у звітах з аналізу безпеки.

3.7. Ліцензіат під час провадження ліцензованої діяльності здійснює дозиметричний контроль персоналу та радіаційний моніторинг на території з особливим режимом, в санітарно-захисній зоні та зоні спостереження переробного уранового об’єкта у встановленому законодавством порядку власними силами або із залученням підрядних організацій.

Дозиметричний контроль та радіаційний моніторинг здійснюється вимірювальними лабораторіями за умови їх атестації на проведення вимірювань у сфері поширення державного метрологічного нагляду та з використанням засобів вимірювальної техніки, що пройшли метрологічну атестацію, повірку та калібрування у порядку визначеному законодавством.

Ліцензіат веде базу даних результатів дозиметричного контролю та радіаційного моніторингу та здійснює аналіз отриманих результатів, у тому числі, з метою здійснення оцінки безпеки переробного уранового об’єкта, розробки і впровадження заходів з підвищення безпеки діяльності та оптимізації радіаційного захисту персоналу, населення та навколишнього природного середовища.

3.8. Ліцензіат забезпечує здійснення постійного індивідуального дозиметричного контролю персоналу з використанням індивідуальних дозиметрів та/або за результатами біофізичних вимірювань.

3.9. Ліцензіат під час провадження ліцензованої діяльності забезпечує проведення організаційних та технічних заходів спрямованих на попередження радіаційних аварій, обмеження їх впливу та ліквідації наслідків.

3.10. Ліцензіат під час провадження ліцензованої діяльності забезпечує пріоритетність вибору технологічних процесів спрямованих на:

максимально можливе концентрування радіонуклідів урану під час переробки уранової руди з метою мінімізації кількості утворюваних побічних продуктів та відходів переробки уранових руд (радіоактивних);

мінімізацію утворення побічних продуктів переробки уранових руд у такому агрегатному стані, який сприятиме збільшенню їх рухомості (міграції) в навколишнє природне середовище водним та повітряним шляхами;

максимально можливе внутрішньогалузеве використання побічних продуктів переробки уранових руд після їх вторинної переробки, у якості вторинних ресурсів: будівельного матеріалу тощо, в тому числі під час реабілітації радіоактивно забруднених внаслідок провадження ліцензованої діяльності земель.

3.11. Ліцензіат забезпечує розміщення побічних продуктів переробки уранових руд (хвостів) в об’єкті призначеному для тимчасового зберігання продуктів переробки уранових руд (хвостосховищі), на спеціально обладнаних складах та майданчиках, які забезпечують мінімізацію надходження радіонуклідів природного походження в навколишнє природне середовище.

3.12. Ліцензіат забезпечує розміщення відходів переробки уранових руд (радіоактивних) в об’єкті призначеному для захоронення цих відходів.

3.13. Ліцензіат забезпечує облік продуктів переробки уранових руд та відходів переробки уранових руд (радіоактивних) та щоквартально, у строк до 10 числа місяця, наступного за звітним кварталом, подає відомості про накопичені відходи переробки уранових руд (радіоактивні) до Держатомрегулювання.

3.14. Ліцензіат під час провадження ліцензованої діяльності відповідно до норм та правил з фізичного захисту забезпечує безперервне функціонування системи фізичного захисту переробного уранового об’єкта, впроваджує організаційно-правові та інженерно-технічні заходи та засоби з метою недопущення несанкціонованого проникнення до переробного уранового об’єкта.

3.15. Ліцензіат за результатами провадження ліцензованої діяльності подає до Держатомрегулювання звіти відповідно до Вимог до періодичності та змісту звітів, що надаються ліцензіатами у сфері використання ядерної енергії, затверджених наказом Державного комітету ядерного регулювання України від 16 жовтня 2006 року № 162, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 06 грудня 2006 року за № 1268/13142.

3.16. Ліцензіат протягом провадження ліцензованої діяльності залучає підрядні організації, які мають видану в установленому законодавством порядку ліцензію на провадження діяльності з переробки уранових руд, у тому числі в частині її припинення.

Ліцензіат здійснює контроль за дотримуванням підрядними організаціями, які він залучає в рамках своєї ліцензованої діяльності, вимог законодавства, норм та правил з ядерної та радіаційної безпеки, фізичного захисту.

3.17. Ліцензіат провадить ліцензовану діяльність згідно з діючою у ліцензіата системою управління діяльністю стосовно безпеки провадження ліцензованої діяльності, оцінює її та постійно поліпшує, здійснює періодичне проведення незалежної оцінки та її складових із дотриманням вимог законодавства, норм та правил з ядерної та радіаційної безпеки, фізичного захисту, а також умов ліцензії та підтримує в актуальному стані настанову щодо системи управління (настанову з якості).

3.18. Ліцензіат провадить ліцензовану діяльність відповідно до проектної документації, інструкції з радіаційної безпеки та документів, на підставі яких видана ліцензія на провадження ліцензованої діяльності.

3.19. Ліцензіат не пізніше ніж 5 років після введення в експлуатацію переробного уранового об’єкта розробляє, подає до Держатомрегулювання та періодично (раз на 10 років) переглядає концептуальний план припинення діяльності переробного уранового об’єкта, у якому визначає:

вибір оптимального шляху припинення діяльності на основі аналізу безпеки, техніко-економічних розрахунків та ризик-орієнтованого підходу;

кількість та послідовність етапів припинення ліцензованої діяльності (ліквідація або перепрофілювання переробного уранового об’єкта у разі наміру повного припинення ліцензованої діяльності, тимчасове зупинення (консервація) – у разі тимчасового припинення ліцензованої діяльності);

3.20. Ліцензіат під час провадження ліцензованої діяльності забезпечує збереження інформації стосовно проектування, експлуатації, реконструкції переробного уранового об’єкта, результатів аналізу безпеки переробного уранового об’єкта та заповнення паспорту уранового об’єкта.

3.21. Ліцензіат протягом провадження ліцензованої діяльності забезпечує інформування населення, громадськості, органів місцевого самоврядування про рівень безпеки переробного уранового об’єкта, можливий негативний вплив ліцензованої діяльності на населення та навколишнє природне середовище, засоби і заходи з його попередження.

IV. Вимоги безпеки припинення діяльності з переробки уранових руд

4.1. Ліцензіат здійснює комплекс заходів спрямованих на:

реалізацію в повному обсязі проектних рішень, передбачених проектом ліквідації, перепрофілювання та тимчасового зупинення (консервації) переробного уранового об’єкта (окремого основного промислового виробництва/допоміжного об’єкта);

повне або обмежене звільнення від регулюючого контролю радіоактивних матеріалів та майданчика (або його частини) переробного уранового об’єкта, на якому реалізовано проектні рішення, передбачені проектом ліквідації, тимчасового зупинення (консервації) або перепрофілювання, у порядку визначеному Держатомрегулюванням.

Радіоактивні матеріали, що утворюються (утворилися) під час провадження ліцензованої діяльності, у тому числі під час її припинення, звільняються від регулюючого контролю відповідно до Порядку звільнення радіоактивних матеріалів від регулюючого контролю у рамках практичної діяльності, затвердженого наказом Державного комітету ядерного регулювання України від 01 липня 2010 року № 84, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 серпня 2010 року за № 718/18013.

4.3. Ліцензіат під час припинення провадження ліцензованої діяльності шляхом перепрофілювання переробного уранового об’єкта забезпечує здійснення комплексу заходів спрямованих на:

приведення переробного уранового об’єкта (окремого основного промислового виробництва/допоміжного об’єкта) у радіаційно-безпечний стан, який передбачає можливість використання технологічних будівель, споруд, технологічного обладнання, лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури тощо та звільненої від радіоактивного забруднення території, де розміщувався переробний урановий об’єкт, для передачі переробного уранового об’єкта (окремого основного промислового виробництва/допоміжного об’єкта) іншому суб’єкту діяльності для провадження діяльності, не пов’язаної з провадженням діяльності у сфері використання ядерної енергії, або іншому суб’єкту діяльності у сфері використання ядерної енергії;

повне або обмежене звільнення від регулюючого контролю радіоактивних матеріалів та майданчика (або його частини) переробного уранового об’єкта, на якому реалізовано проектні рішення, передбачені проектом перепрофілювання;

виконання умов припинення ліцензованої діяльності.

4.4. Ліцензіат під час припинення провадження ліцензованої діяльності шляхом ліквідації переробного уранового об’єкта забезпечує здійснення комплексу заходів спрямованих на:

звільнення території, де розміщується переробний урановий об’єкт, шляхом демонтажу тих основних промислових виробництв та допоміжних об’єктів, щодо яких прийнято рішення про недоцільність їх подальшої експлуатації та/або неможливість перепрофілювання;

досягнення повного звільнення від регулюючого контролю максимально більшої кількості радіоактивних матеріалів та площі майданчика переробного уранового об’єкта, на якому реалізовано проектні рішення, передбачені проектом ліквідації;

виконання умов припинення ліцензованої діяльності.

4.5. Ліцензіат під час припинення провадження ліцензованої діяльності шляхом тимчасового зупинення (консервації) переробного уранового об’єкта забезпечує здійснення комплексу робіт та заходів спрямованих на підтримання належного рівня радіаційної безпеки тимчасово зупиненого (законсервованого) переробного уранового об’єкта (окремого основного промислового виробництва/допоміжного об’єкта) та такого технічного стану будівельних конструкцій, інженерних та природних бар’єрів, лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури тощо, який унеможливлює їх руйнацію протягом терміну консервації.

Майданчики де розміщено тимчасово зупинений (законсервований) переробний урановий об’єкт (окреме основне промислове виробництво/допоміжний об’єкт) та/або об’єкти призначені для захоронення відходів переробки уранових руд (радіоактивних) не звільняються від регулюючого контролю.

V. Умови припинення діяльності з переробки уранових руд

5.1. Ліцензіат у разі наміру припинити провадження ліцензованої діяльності подає до Держатомрегулювання заяву на внесення змін до ліцензії на провадження діяльності з переробки уранових руд та документи, передбачені наказом № 153.

5.2. Ліцензіат після виконання вимог безпеки припинення діяльності з переробки уранових руд, визначених у розділі IV цих Ліцензійних умов, подає до Держатомрегулювання звіт про реалізацію проектних рішень, передбачених проектом ліквідації, перепрофілювання та тимчасового зупинення (консервації) переробного уранового об’єкта (окремого основного промислового виробництва/допоміжного об’єкта).

5.3 Ліцензіат, у разі наявності об’єктів, які не підлягають повному звільненню від регулюючого контролю, подає до Держатомрегулювання заяву на внесення змін до ліцензії на провадження діяльності з переробки уранових руд, в частині її припинення, та документи, передбачені наказом № 153. У разі повного звільнення радіоактивних матеріалів та майданчика переробного уранового об’єкта Ліцензіат подає до Держатомрегулювання заяву на анулювання ліцензії.

5.4. Ліцензіат під час провадження ліцензованої діяльності, в частині її припинення, а також у разі зупинення дії або анулювання ліцензії, забезпечує здійснення комплексу заходів спрямованих на забезпечення радіаційної безпеки переробного уранового об’єкта та фізичного захисту переробного уранового об’єкта до моменту прийняття відповідного рішення Держатомрегулювання про анулювання ліцензії на провадження діяльності з переробки уранових руд в частині її припинення, відновлення дії ліцензії або внесення змін.

Заступник начальника Управління радіаційної безпеки –

начальник відділу безпеки ДІВ –державний інспектор Р. ТРІПАЙЛО