ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо державного регулювання у сфері безпеки використання ядерної енергії»

1. Обґрунтування необхідності прийняття акта

Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо державного регулювання у сфері безпеки використання ядерної енергії» підготовлено Державною інспекцією ядерного регулювання України відповідно до доручення Кабінету Міністрів України №10176/1/1-15 від 19.03.2015, підпункту 15 пункту 101 Плану заходів з виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України та Стратегії сталого розвитку “Україна-2020” у 2015 році, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 4 березня 2015 р. № 213-р.

Проектом акта передбачається внесення змін щодо не поширення обмеження здійснювати перевірки забезпечення ядерної та радіаційної безпеки суб’єктами, які здійснюють діяльність у сфері використання ядерної енергії, до законів України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року № 76-VIII та «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 № 71‑VIII, також щодо не поширення на порядок видачі, переоформлення та анулювання ліцензій на здійснення діяльності у сфері використання ядерної енергії до Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», прийнятого 02.03.2015 р.

Необхідність прийняття запропонованих змін зумовлена приведенням норм законів України у відповідність до міжнародних зобов’язань, які взяла на себе Україна при підписанні міжнародних договорів, до вимог МАГАТЕ, членом якої є Україна, актів ЄС.

Державний нагляд і провадження дозвільної діяльності (ліцензування) є складовою державного регулювання безпеки використання ядерної енергії (ст. 22 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку»).

Цим законопроектом передбачено збереження перевірок забезпечення ядерної та радіаційної безпеки суб’єктами, які здійснюють найбільш небезпечну діяльність у сфері використання ядерної енергії, тобто ту, яка належить до діяльності з високим та середнім ступенями ризику, оскільки навіть тимчасове припинення державного нагляду за діяльністю зазначених суб’єктів може мати тривалий негативний вплив на ядерну та радіаційну безпеку, оскільки ці суб’єкти мають у своєму розпорядженні ядерні матеріали і, як наслідок, може потягти за собою значні економічні збитки, у тому числі і на подолання наслідків аварій. Критерії ризиків встановлені Кабінетом Міністрів України в постанові від 13 листопада 2013 р. N 824.

Крім того, нездійснення державного нагляду є порушенням міжнародних зобов’язань України в рамках Конвенції про ядерну безпеку пункт ііі) ст. 6), Об'єднаної конвенції про безпеку поводження з відпрацьованим паливом та про безпеку поводження з радіоактивними відходами (пункт iv) ст. 19), відповідно до яких кожна Сторона, що домовляється, створює та підтримує законодавчу та регулюючу основу для забезпечення безпеки, яка передбачає наявність регулюючого контролю. Інформація щодо здійснення державного нагляду включається в Національні доповіді про виконання Україною зобов’язань, що випливають із зазначених Конвенцій і які Україною подаються в МАГАТЕ та представляються на нарадах сторін з розгляду стану виконання зобов’язань, що випливають із зазначених конвенцій.

Норми щодо обов’язкового здійснення нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки передбачена і актами ЄС, імплементація яких передбачена Угодою про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони та Планом заходів, затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 року № 847-р, це Директива Ради 2013/59/ЄВРАТОМ від 5 грудня 2013 року, яка встановлює основні стандарти безпеки для захисту від небезпеки, що виникає від іонізуючого випромінювання, та Директива Ради 2014/87/ЄВРАТОМ від 08 липня 2014 року, яка змінює Директиву 2009/71/ЄВРАТОМ, яка встановлює для Співтовариства основи з ядерної безпеки ядерних установок.

Також цим законопроектом передбачається не поширення дії Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» на порядок видачі, переоформлення та анулювання ліцензій на здійснення діяльності у сфері використання ядерної енергії, яка здійснюється відповідно до Закону України «Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії». Чинною редакцією Закону «Про ліцензування видів господарської діяльності» передбачається, що діяльність у сфері використання ядерної енергії ліцензується відповідно до цього Закону і лише із врахування особливостей, визначених Законом України «Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії». Таким чином, певна частина норм Закону «Про ліцензування видів господарської діяльності» застосовуються до ліцензування у сфері використання ядерної енергії.

Застосування норм Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» щодо контролю діяльності Держатомрегулювання, як органу ліцензування, з боку Державної регуляторної служби України та Експертно-апеляційної ради, а, особливо, щодо обмеження права Держатомрегулювання приймати рішення про позапланові перевірки додержання ліцензіатом вимог ліцензійних умов у деяких випадках лише за наявності погодження Державної регуляторної служби України, яке надається на підставі рішення Експертно-апеляційної ради, грубо порушує принцип незалежності Держатомрегулювання в прийнятті ним рішень. Цей принцип є одним із основоположних міжнародно визнаних принципів безпеки використання ядерної енергії. Він встановлений в Законі України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» (ст. 23), передбачений Директивою Ради 2014/87/Євратом від 8 липня 2014 р., яка змінює Директиву Ради 2009/71/Євратом, яка встановлює для Співтовариства основи з ядерної безпеки ядерних установок (п. 2 та 3 Статті 5). Норми МАГАТЕ з безпеки «Державна, правова і регулююча основа забезпечення безпеки» № GSR Part 1 встановили вимогу до держав забезпечувати дійсну незалежність регулюючого органу в прийнятті ним рішень, пов’язаних з безпекою (вимога 4). Питання незалежності Держатомрегулювання в прийнятті ним регулюючих рішень є важливим також в контексті виконання Гарантійної угоди між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку, ратифікованої Законом України від 15.05.2014 р. N 1268-VII, якою передбачено, що держава Україна забезпечує, щоб Держатомрегулювання залишався незалежним ядерним регулюючим органом від впливу у прийнятті рішень із своїх нормативних питань (розділ 4.1.38)

2.Мета і шляхи її досягнення

Метою законопроекту є надання дозволу Державній інспекції ядерного регулювання України на перевірки забезпечення ядерної та радіаційної безпеки суб’єктами, які здійснюють діяльність у сфері використання ядерної енергії, яка належить до діяльності з високим та середнім ступенями ризику, відповідно до критеріїв, встановлених Кабінетом Міністрів України, а також не поширення дії Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» на порядок видачі, переоформлення та анулювання ліцензій на здійснення діяльності у сфері використання ядерної енергії, яка здійснюється відповідно до Закону України «Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії».

3. Правові аспекти

У сфері правового регулювання законопроекту діють:

Конвенція про ядерну безпеку;

Об’єднана конвенція про безпеку поводження з відпрацьованим паливом та безпеку поводження з радіоактивними відходами;

Закони України:

«Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку»;

«Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії»;

«Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 № 71-VIII;

«Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 року № 76-VIII;

«Про ліцензування видів господарської діяльності»;

«Про ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони»;

«Про ратифікацію Гарантійної угоди між Україною як Гарантом та Європейським співтовариством з атомної енергії як Кредитором стосовно Угоди про механізм надання позики, розмір якої дорівнює 300000000 (триста мільйонам) євро, від 7 серпня 2013 року між Національною атомною енергогенеруючою компанією "Енергоатом" та Європейським співтовариством з атомної енергії на реалізацію проекту Комплексна (зведена) програма підвищення рівня безпеки енергоблоків атомних електростанцій».

Реалізація положень зазначеного проекту не передбачає внесення змін до чинних актів або визнання актів такими, що втратили чинність.

Проект Закону України не стосується прав та обов’язків громадян.

4. Фінансово-економічне обґрунтування прийняття акта

Реалізація проекту Закону не потребує додаткових фінансових витрат з Державного бюджету України.

5. Позиція заінтересованих органів

Проект Закону потребує погодження з Мінфіном, Мінекономрозвитку, Держпідприємництвом та проведення правової експертизи Мінюстом.

6. Регіональний аспект

Проект Закону не стосується питань розвитку адміністративно-територіальних одиниць.

6¹. Запобігання дискримінації

У проекті Закону немає положень, що містять ознаки дискримінації.

Правові підстави для проведення громадської антидискримінаційної експертизи відсутні.

7. Запобігання корупції

Проект Закону не містить правил і процедур, що можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень.

Проект Закону не потребує проведення громадської антикорупційної експертизи.

8. Громадське обговорення

Проект Закону України не потребує проведення консультацій з громадськістю.

9. Позиція соціальних партнерів

Проект Закону не стосується питань соціально-трудової сфери.

10. Оцінка регуляторного впливу

Проект Закону України є регуляторним актом, який повністю відповідає принципам державної регуляторної політики. Відповідно до вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», до проекту акта підготовлено аналіз регуляторного впливу.

Впровадження цього регуляторного акта сприятиме впорядкуванню ліцензування та державного нагляду у сфері використання ядерної енергії.

10¹. Вплив реалізації акта на ринок праці

Реалізація проекту Закону не впливає на ринок праці.

11. Прогноз результатів

Прийняття проекту Закону сприятиме впорядкуванню ліцензування та державного нагляду у сфері використання ядерної енергії, що сприятиме підвищенню рівня ядерної та радіаційної безпеки.