ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державного нагляду у сфері використання ядерної енергії »

1. Обґрунтування необхідності прийняття акта

Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державного нагляду у сфері використання ядерної енергії» розроблений Держатомрегулюванням у зв’язку із необхідністю оптимізації та удосконалення державного нагляду у сфері використання ядерної енергії, включаючи застосування примусових заходів.

Відповідно до Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» державне регулювання безпеки використання ядерної енергії полягає у забезпеченні безпеки людини, навколишнього природного середовища, ядерних установок та джерел іонізуючого випромінювання і передбачає, зокрема, здійснення державного нагляду за дотриманням законодавства, умов документів дозвільного характеру, норм, правил і стандартів з ядерної та радіаційної безпеки, вимог фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання, обліку та контролю ядерних матеріалів та інших джерел іонізуючого випромінювання, включаючи примусові заходи (державний нагляд).

Державний нагляд за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки від імені органу державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки здійснюють державні інспектори з ядерної та радіаційної безпеки. Крім того, Закон України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» передбачає посаду Головного державного інспектора з ядерної та радіаційної безпеки України, який цим Законом, Законом України «Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії» та Кодексом України про адміністративні правопорушення наділений певними повноваженнями. Наявність такої посади в даний час не є актуальною, оскільки не передбачена актами ЄС, вимогами МАГАТЕ та відсутня в інших країнах з розвиненою сферою використання ядерної енергії.  

Статтею 27 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» визначені види діяльності, на які поширюється дія державного регулювання.

Державний нагляд здійснюється щодо всіх суб’єктів діяльності у сфері використання ядерної енергії, на яку поширюється дія державного регулювання, у тому числі і щодо тих, діяльність яких не підлягає ліцензуванню, та щодо тих, діяльність яких хоча і підлягає ліцензуванню, але на момент державного нагляду ліцензія ними не отримана, тобто ці суб’єкти ще не стали ліцензіатами у зв’язку з чим, є необхідність поширення передбачених Законом повноважень державних інспекторів і на цих суб’єктів діяльності (безперешкодно в будь-який час відвідувати цих суб’єктів для перевірки дотримання законодавства про використання ядерної енергії; отримувати від них необхідні пояснення, матеріали та інформацію з даних питань; надсилати суб’єктам, які порушують законодавство у сфері використання ядерної енергії, обов’язкові до виконання розпорядження (приписи) про усунення цих порушень і недоліків).

Крім того, як показала практика виконання статті 17¹ Закону України «Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії», є необхідність удосконалення порядку виконання рішень про накладення штрафів, прийнятих за результатами державного нагляду.

Також, внесення змін потребує Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", у зв’язку із тим, що Законом України від 22 липня 2014 року № 1600-VII до статті 2 до цього Закону внесені зміни, відповідно до яких дія Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів державного нагляду за дотриманням вимог лише ядерної безпеки, тобто Закон передбачив, що державний нагляд за дотриманням вимог радіаційної безпеки має здійснюватись відповідно до норм Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Такі норми штучно розділили безпеку використання ядерної енергії (ядерну та радіаційну безпеку), нагляд за дотриманням якими повинен регулюватися різними законами України, що є неприпустимим і, навіть, неможливим, оскільки, на об’єктах, на які поширюються вимоги ліцензування та нагляду в сфері безпеки використання ядерної енергії, мають місце чинники як ядерної так і радіаційної небезпеки. Навіть це стосується «ядерних установок» (АЕС, дослідницькі ядерні реактори, тощо), адже на їх майданчиках знаходиться низка ядерно небезпечних (реакторні установки) та радіаційно небезпечних (установки та сховища для радіоактивних відходів) об’єктів, технологічно пов’язаних між собою, і здійснення державного нагляду за окремими законами та нормативно-правовими актами призведе до ускладнення підприємницької діяльності, а, головне, до послаблення ядерної та радіаційної безпеки. Крім того, така норма не відповідає актам ЄС, вимогам МАГАТЕ. Державний нагляд за ядерною та радіаційною безпекою має здійснюватись відповідно до міжнародних договорів, ратифікованих Верховною Радою України, зокрема Конвенції про ядерну безпеку та Об’єднаної конвенції про безпеку поводження з відпрацьованим паливом та безпеку поводження з радіоактивними відходами, законодавчих та організаційних засад, визначених законами України з питань безпеки використання ядерної енергії, прийнятих із врахуванням зазначених міжнародних договорів.

2. Мета і шляхи її досягнення

Метою проекту Закону України є впорядкування державного нагляду у сфері використання ядерної енергії.

Проектом Закону України пропонується внесення змін до Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» щодо поширення деяких заходів державного нагляду не лише на ліцензіатів, а й на інших суб’єктів діяльності у сфері використання ядерної енергії, діяльність яких підлягає державному регулюванню, але не ліцензується чи ліцензується, але на момент державного нагляду суб’єкти ще не стали ліцензіатами.

Пропонується до цього Закону та до Кодексу України про адміністративні правопорушення внесення змін щодо скасування посади Головного державного інспектора з ядерної та радіаційної безпеки України.

Також проектом Закону України пропонується внесення змін до статті 17¹ Закону України «Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної» про накладання штрафів у разі невиконання цих рішень суб’єктами діяльності у сфері використання ядерної енергії добровільно. Крім того, на законодавчому рівні закріплюється форма прийняття рішень про накладання штрафів.

Також проектом Закону України пропонується передбачити, що Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки, крім здійснення такого нагляду під час діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню.

3. Правові аспекти

У сфері правового регулювання проекту Закону діють: Конвенція про ядерну безпеку та Об’єднана конвенція про безпеку поводження з відпрацьованим паливом та безпеку поводження з радіоактивними відходами, Закони України :

1. «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку».

2. «Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії».

3. «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

4. «Про виконавче провадження».

5. Кодекс України про адміністративні правопорушення.

Реалізації проекту Закону України передбачає внесення змін до таких нормативних актів:

постанови Кабінету Міністрів України:

від 14 серпня 2013 р. № 703 «Про віднесення деяких посад працівників органів державної влади, інших державних органів, установ до відповідних категорій посад державних службовців та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України»;

від 13 листопада 2013 р. № 824 «Про затвердження Порядку здійснення державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки»;

від 20 серпня 2014 р. № 363 «Про затвердження Положення про Державну інспекцію ядерного регулювання України»;

та деякі нормативно-правові акти Державної інспекції ядерного регулювання України.

Проект Закону України не стосується прав та обов’язків громадян.

4. Фінансово-економічне обґрунтування прийняття акта

Реалізація проекту Закону не потребує додаткових фінансових витрат з Державного бюджету України.

5. Позиція заінтересованих органів

Проект Закону підлягає погодженню з Мінфіном, Мінекономрозвитку, Мінприроди, Міненерговугілля, МОЗ, ДРС, Мін'юстом.

6. Регіональний аспект

Проект Закону не стосується питань розвитку адміністративно-територіальних одиниць.

6¹. Запобігання дискримінації

У проекті Закону немає положень, що містять ознаки дискримінації.

Правові підстави для проведення громадської антидискримінаційної експертизи відсутні.

7. Запобігання корупції

Проект Закону не містить правил і процедур, що можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень.

Проект Закону не потребує проведення громадської антикорупційної експертизи.

8. Громадське обговорення

Проект Закону України не потребує проведення консультацій з громадськістю.

9. Позиція соціальних партнерів

Проект Закону не стосується питань соціально-трудової сфери.

10. Оцінка регуляторного впливу

Проект Закону України є регуляторним актом, який повністю відповідає принципам державної регуляторної політики. Відповідно до вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», до проекту акта підготовлено аналіз регуляторного впливу.

Впровадження цього регуляторного акта сприятиме впорядкуванню державного нагляду у сфері використання ядерної енергії.

10¹. Вплив реалізації акта на ринок праці

Реалізація проекту Закону не впливає на ринок праці.

11. Прогноз результатів

Прийняття проекту Закону сприятиме впорядкуванню державного нагляду у сфері використання ядерної енергії, що сприятиме підвищенню рівня ядерної та радіаційної безпеки.