ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом Державного комітету

ядерного регулювання України

від 16.07.2010 № 93

ПЛАН РЕАГУВАННЯ

функціональної підсистеми єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру “Безпека об’єктів ядерної енергетики”

І. Загальні положення

1.1. План реагування функціональної підсистеми єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру “Безпека об’єктів ядерної енергетики” (далі – План реагування) розроблено на виконання:

постанови Кабінету Міністрів України від 3.08.1998 № 1198 “Про єдину державну систему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру”, згідно з якою на Держатомрегулювання покладено відповідальність за управління створенням та діяльністю зазначеної функціональної підсистеми;

Плану реагування на радіаційні аварії (НП-306.5.01/3.083-2004), затвердженого наказом Держатомрегулювання та МНС від 17.05.2004 № 87/211, зареєстрованого в Мін’юсті 10.06.2004 за № 720/9319, із змінами, внесеними згідно з Наказом Держатомрегулювання і МНС № 24/126, зареєстрованим в Мін’юсті 25.03.2010 за № 250/17545, відповідно до якого повинні розроблятися плани реагування функціональних підсистем центральних органів виконавчої влади, що залучаються до реагування у разі виникнення радіаційної аварії.

1.2. План реагування розроблено з урахуванням рекомендацій Міжнародного агентства з атомної енергії (далі – МАГАТЕ), які викладені у документі EPR-ENATOM “Керівництво з аварійного оповіщення і допомоги” і стосуються питань практичного впровадження Конвенції про оперативне оповіщення про ядерну аварію і Конвенції про допомогу в разі ядерної аварії або радіаційної аварійної ситуації.

1.3. План реагування розроблено з метою:

визначення основних засад системи аварійної готовності та реагування, яка підтримується Держатомрегулюванням з метою виконання своїх завдань згідно з чинним законодавством;

визначення концепції аварійного реагування Держатомрегулювання при виникненні небезпечних подій.

ІІ. Терміни та визначення

У цьому Плані реагування наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:

єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру - центральні та місцеві органи виконавчої влади, виконавчі органи рад, державні підприємства, установи та організації з відповідними силами і засобами, які здійснюють нагляд за забезпеченням техногенної та природної безпеки, організовують проведення роботи із запобігання надзвичайним ситуаціям техногенного та природного походження і реагування у разі їх виникнення з метою захисту населення і довкілля, зменшення матеріальних втрат;

надзвичайна ситуація техногенного та природного характеру - порушення нормальних умов життя і діяльності людей на окремій території чи об’єкті на ній або на водному об’єкті, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом або іншою небезпечною подією, в тому числі епідемією, епізоотією, епіфітотією, пожежею, яке призвело (може призвести) до неможливості проживання населення на території чи об’єкті, ведення там господарської діяльності, загибелі людей та/або значних матеріальних втрат;

категорії радіаційної небезпеки:

I - об’єкти (такі, як атомні електричні станції), для яких небезпечні події на проммайданчику, включаючи події з дуже низькою імовірністю виникнення, можуть призвести до тяжких детермінованих медичних ефектів за межами майданчика;

II - об’єкти (такі, як деякі типи дослідницьких реакторів або підприємства з виробництва закритих джерел іонізуючого випромінювання тощо), для яких небезпечні події на проммайданчику можуть призвести до підвищення доз опромінення населення за межами майданчика, що виправдовує здійснення термінових контрзаходів;

III - об’єкти (такі, як промислові випромінювальні установки, підприємства, що зберігають відпрацьоване ядерне паливо, або підприємства, що здійснюють збір та захоронення відходів низької активності тощо), для яких небезпечні події на проммайданчику можуть призвести до підвищення доз опромінення або виникнення забруднення, що виправдовує термінові захисні дії на проммайданчику;

IV - діяльність, яка може призвести до виникнення радіаційної аварії, що виправдовує застосування термінових контрзаходів у непередбаченому місці. Ця діяльність включає перевезення та інші види санкціонованої діяльності, пов’язані з мобільними об’єктами (такими, як промислові радіографічні джерела іонізуючого випромінювання, супутники на ядерному енергопостачанні або радіотермічні генератори), а також несанкціоновану діяльність (таку, як дії з незаконно отриманими джерелами іонізуючого випромінювання). Категорія небезпеки IV репрезентує мінімальний рівень небезпеки, що застосовується для всієї території країни;

V - діяльність, яка в нормальних умовах не пов’язана з застосуванням джерел іонізуючого випромінювання, але для якої існує значна імовірність радіоактивного забруднення сільськогосподарських продуктів до рівнів, що вимагають негайну заборону вживання продуктів у результаті події на об’єктах категорій радіаційної небезпеки І або ІІ, включаючи такі об’єкти в інших країнах;

класифікація радіаційних аварій та інших небезпечних подій:

аварія комунальна – радіаційна аварія на об’єктах категорії радіаційної небезпеки I або II, наслідки якої не обмежуються приміщеннями об’єкта і його проммайданчиком, а поширюються на прилягаючі території, де проживає населення; при оголошенні цього класу аварії необхідно негайно вжити заходів щодо мінімізації наслідків аварії та забезпечення захисту персоналу і населення;

аварія на майданчику – радіаційна аварія на об’єктах категорії радіаційної небезпеки I або II, пов’язана зі значним зниженням рівня захисту персоналу та осіб, які перебувають навколо об’єкта; при оголошенні цього класу аварії необхідно негайно вжити заходів щодо мінімізації наслідків аварії, захисту персоналу та підготовки заходів щодо захисту населення і територій за межами проммайданчика, якщо це стане необхідним;

аварія промислова – радіаційна аварія на об’єктах категорії радіаційної небезпеки I, II або III, наслідки якої за прогнозом не можуть поширитися за межі територій виробничих приміщень і проммайданчика об’єкта, а аварійного опромінювання може зазнавати лише персонал; при оголошенні цього класу аварії необхідно негайно вжити заходів щодо зниження наслідків аварії та захисту персоналу;

аварійна готовність – небезпечна подія на об’єктах категорії радіаційної небезпеки I, II або III, пов’язана зі значним або невизначеним зниженням рівня захисту персоналу або населення; при оголошенні цього класу небезпечної події необхідно негайно вжити заходів щодо оцінки та мінімізації наслідків небезпечної події, підвищити рівень готовності на проммайданчику та рівень готовності організацій, відповідальних за реагування за межами проммайданчика;

втрата контролю над джерелом – небезпечна подія, пов’язана з втратою, крадіжкою небезпечних джерел або втратою контролю над небезпечними джерелами, включаючи загрозу тероризму, падіння або неконтрольоване повернення на землю супутника, транспортні аварії під час перевезення радіоактивних речовин, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання.

ІІІ. Структура Системи. Місце Держатомрегулювання в Системі

3.1. Функціональна підсистема “Безпека об’єктів ядерної енергетики” створена Держатомрегулюванням і діє у рамках єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру (далі – Система).

3.2. Система складається з постійно діючих функціональних і територіальних підсистем і має чотири рівні – загальнодержавний, регіональний, місцевий та об’єктовий.

3.3. Функціональні підсистеми Системи створюються міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади для організації роботи, пов’язаної із запобіганням надзвичайним ситуаціям та захистом населення і територій від їх наслідків.

3.4. Територіальні підсистеми Системи створюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі для запобігання і реагування на надзвичайні ситуації у межах відповідних регіонів.

3.5. Координуючими органами Системи є:

на загальнодержавному рівні: Державна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, Національна рада з питань безпечної життєдіяльності населення. В окремих випадках для ліквідації надзвичайної ситуації та її наслідків рішенням Кабінету Міністрів України утворюється спеціальна Урядова комісія;

на регіональному рівні: комісії Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій;

на місцевому рівні: комісії районних державних адміністрацій і виконавчих органів рад з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій;

на об’єктовому рівні: комісії з питань надзвичайних ситуацій об’єкта.

3.6. У надзвичайних ситуаціях сили і засоби функціональних підсистем регіонального, місцевого та об’єктового рівня підпорядковуються в межах, що не суперечать законодавству, органам управління відповідних територіальних підсистем Системи.

3.7. Згідно з Положенням про функціональну підсистему Системи “Безпека об’єктів ядерної енергетики”, затвердженим наказом Держатомрегулювання від 20.01.2009 № 9, функціональна підсистема “Безпека об’єктів ядерної енергетики” включає структурні підрозділи Держатомрегулювання та підпорядковані йому організації з відповідними силами і засобами, які в межах своєї компетенції здійснюють діяльність з нормування, ліцензування та нагляду за забезпеченням безпеки об’єктів ядерної енергетики з метою запобігання ядерним аваріям та радіаційним надзвичайним ситуаціям і реагування у разі їх виникнення.

3.8. Функціональна підсистема “Безпека об’єктів ядерної енергетики” діє на загальнодержавному, регіональному та об’єктовому рівнях Системи. На регіональному рівні діяльність функціональної підсистеми “Безпека об’єктів ядерної енергетики” забезпечується державними регіональними інспекціями з ядерної та радіаційної безпеки, на об’єктовому рівні - державними інспекціями з ядерної безпеки на АЕС.

IV. Функції Держатомрегулювання в сфері аварійної готовності та реагування

4.1. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 3.08.1998 № 1198 “Про єдину державну систему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру”, до функцій Держатомрегулювання щодо запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру належить:

забезпечення розроблення нормативних актів з питань ядерної та радіаційної безпеки, а також впровадження механізмів її регулювання (ліцензування діяльності у сфері використання ядерної енергії тощо) з метою здійснення політики запобігання надзвичайним ситуаціям та гармонізації законодавства;

визначення критеріїв і норм ядерної та радіаційної безпеки;

організація і здійснення державного нагляду за дотриманням вимог ядерної і радіаційної безпеки та контролю за реалізацією заходів, спрямованих на запобігання аваріям на ядерних установках, об’єктах, призначених для поводження з радіоактивними відходами, уранових об’єктах;

виконання обов’язків компетентного національного органу та пункту зв’язку, відповідального за направлення і одержання оповіщень та інформації в разі ядерної аварії, згідно з Конвенцією про оперативне оповіщення про ядерну аварію та у рамках відповідних двосторонніх договорів з іншими країнами;

оперативне повідомлення через засоби масової інформації про радіаційні аварії на території України, а також за її межами в разі можливості транскордонного перенесення радіоактивних речовин.

4.2. Постановою Кабінету Міністрів України від 2.10.2003 № 1570 “Про визначення компетентних національних органів з питань виконання міжнародних конвенцій у галузі використання ядерної енергії” Держатомрегулювання відповідно до Конвенції про оперативне оповіщення про ядерну аварію та Конвенції про допомогу в разі ядерної аварії або радіаційної аварійної ситуації визначено компетентним національним органом, уповноваженим надсилати аварійне оповіщення та інформацію в разі ядерної аварії або радіаційної ситуації в Україні і одержувати аварійне оповіщення та інформацію в разі ядерної аварії або радіаційної аварійної ситуації в іншій державі (далі - компетентний національний орган), а також єдиним компетентним національним пунктом зв’язку, відповідальним за здійснення цілодобового чергування з метою забезпечення одержання в будь-який час аварійного оповіщення та інформації, а також прохання про допомогу в разі ядерної аварії або радіаційної аварійної ситуації (далі - єдиний компетентний національний пункт зв’язку).

4.3. Директивою Начальника Цивільного захисту України – Прем’єр-міністра України від 20.10.1999 № 28-ДСК “Про регламент взаємодії центральних та місцевих органів виконавчої влади в межах Урядової інформаційно-аналітичної системи з питань надзвичайних ситуацій” на Держатомрегулювання, поряд з іншими центральними органами виконавчої влади, покладено обов’язки щодо оперативного сповіщення та періодичного інформування Кабінету Міністрів України та МНС про надзвичайні ситуації.

V. Концепція аварійного реагування Держатомрегулювання

5.1. В якості органу державного регулювання безпеки використання ядерної енергії Держатомрегулювання здійснює реагування на радіаційні аварії та інші небезпечні події, що сталися на об’єктах України та пов’язані із здійсненням діяльності у сфері використання ядерної енергії.

5.2. В якості компетентного національного органу і єдиного компетентного національного пункту зв’язку, Держатомрегулювання реагує на:

радіаційні аварії та інші небезпечні події в інших країнах, пов’язані із здійсненням діяльності у сфері використання ядерної енергії, оперативна інформація про які передається відповідними компетентними органами цих країн або Центром реагування на інциденти та аварії МАГАТЕ;

події в Україні, які мають значення для інших країн і оперативна інформація про які має передаватися в МАГАТЕ відповідно до документу EPR-ENATOM “Керівництво з аварійного оповіщення і допомоги”.

5.3. Для реалізації функцій, визначених у розділі 4 цього документу, на стадії аварійного реагування виконується одна або декілька основних дій, а саме:

отримання інформації з аварійного об’єкту, експлуатуючої організації, МАГАТЕ, відповідних компетентних органів інших країн, запит роз’яснень та додаткової інформації;

технічний аналіз та прогнозна оцінка отриманої інформації;

прийняття рішення про необхідність аварійного оповіщення та подальшого періодичного інформування Кабінету Міністрів України та МНС, включаючи випадки, коли небезпечна подія сталася на території інших країн; підготовка відповідних повідомлень та їх розсилка, надання роз’яснень та додаткової інформації;

прийняття рішення про необхідність оповіщення та подальшого періодичного інформування МАГАТЕ та інших країн; підготовка відповідних повідомлень та їх розсилка, надання роз’яснень та додаткової інформації;

взаємодія з ДП НАЕК “Енергоатом”, МНС, СБУ, Українським гідрометеорологічним центром (далі - УкрГМЦ), іншими учасниками реагування на радіаційну аварію;

участь в роботі міжвідомчого оперативного штабу, який розгортається в Кризовому центрі МНС;

розповсюдження прес-релізів, розміщення інформації в Інтернеті та надання відповідей на інформаційні запити засобів масової інформації (далі - ЗМІ), громадськості та організацій;

оцінка дій персоналу аварійного об’єкту та/або експлуатуючої організації.

5.4. Дії Держатомрегулювання встановлюються в залежності від видів небезпечних подій, визначених у документі МАГАТЕ EPR-ENATOM “Керівництво з аварійного оповіщення і допомоги”.

5.5. У випадках, коли необхідне оперативне прийняття рішень і очікується інтенсивний інформаційний обмін з аварійним об’єктом, МАГАТЕ, іншими організаціями та існує суттєва зацікавленість з боку ЗМІ, здійснюється активізація Інформаційно-кризового центру Держатомрегулювання (далі – ІКЦ). В інших випадках необхідні дії здійснюють відповідні підрозділи Держатомрегулювання згідно з їх компетенцією в ході повсякденної діяльності.

5.6. Крім основного кризового центру Держатомрегулюванням планується створення резервного кризового центра на іншому майданчику, віддаленому від ІКЦ, з метою забезпечення мінімального рівня аварійної готовності у разі виникнення ситуацій, які унеможливлюють функціонування основного ІКЦ (наприклад, пожежа).

5.7. Примірні переліки видів небезпечних подій та очікувані дії Держатомрегулювання з реагування наведено в додатках 1 і 2. У кожному конкретному випадку Голова Держатомрегулювання або особа, яка його заміщує, приймає рішення щодо необхідності активізації ІКЦ та інших дій з реагування в залежності від специфічних обставин небезпечної події.

5.8. У разі радіаційної аварії з загрозою транскордонного викиду Держатомрегулювання використовує наступні часові критерії:

2 години з моменту надходження первинного аварійного повідомлення – для здійснення аварійного оповіщення МАГАТЕ та інших країн згідно з двосторонніми договорами;

4 години з моменту надходження первинного аварійного повідомлення – для здійснення оперативного повідомлення ЗМІ.

5.9. У додатку 3 наведено перелік діючих АЕС в інших країнах, які розташовані на відстані до 1000 км від кордону України. Перелік призначений для прийняття рішення щодо необхідності активізації ІКЦ з урахуванням конкретних обставин.

VI. Порядок інформаційного обміну з іншими учасниками реагування на радіаційну аварію

6.1. Взаємодія з МНС

Взаємодія з МНС реалізується в рамках Наказу Держатомрегулювання та МНС “Про затвердження Порядку взаємодії Держатомрегулювання і МНС в галузі інформування про надзвичайні ситуації” від 27.02.2006 № 31/103, згідно з яким:

по факту отримання Держатомрегулюванням інформації про виникнення або загрозу виникнення надзвичайної ситуації оперативний черговий Держатомрегулювання інформує по телефону оперативно-чергову службу МНС;

у разі аварії в іншій країні з загрозою радіаційного забруднення території України Держатомрегулювання запитує додаткову інформацію в МАГАТЕ або відповідному компетентному органу іншої країни з метою подальшої передачі цієї інформації до МНС для визначення адекватних заходів щодо захисту населення та територій України;

результати оцінки радіаційної ситуації та прогнозу радіаційних наслідків, які періодично виконуються ІКЦ, можуть надаватися МНС для прийняття рішень щодо захисту населення та реалізації інших завдань.

Виконуючи обов’язки компетентного національного органу Держатомрегулювання надає до міжвідомчого оперативного штабу, що розгортається в МНС, інформаційно-аналітичну підтримку в наступному обсязі:

виконує аварійне оповіщення та передає інформацію, одержану від МАГАТЕ та/або компетентних органів інших країн;

за запитом готує та надсилає до МАГАТЕ та (або) компетентних органів інших країн прохання щодо надання додаткової інформації;

надає роз’яснення та консультації з технічних питань, що стосуються аварійного об’єкту;

в окремих випадках за рішенням керівництва Держатомрегулювання надає результати прогнозу радіаційних наслідків та рекомендації щодо захисту населення та територій.

З метою скоординованого інформування ЗМІ, інших організацій та населення про виникнення радіаційної аварії Держатомрегулювання і МНС направляють один одному копії своїх прес-релізів.

Виконуючи обов’язки єдиного компетентного національного пункту зв’язку, Держатомрегулювання одержує та передає до МНС повідомлення із проханнями про допомогу, які можуть надсилатися іншими країнами в Україну безпосередньо або через МАГАТЕ. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 02.10.2003 № 1570 “Про визначення компетентних національних органів з питань виконання міжнародних конвенцій у галузі використання ядерної енергії” подальше вирішення питання щодо надання допомоги належить до повноважень МНС.

У свою чергу, Держатомрегулювання отримує від МНС відомості про здійснення заходів щодо захисту населення та дані радіаційного моніторингу, які Держатомрегулювання має надсилати до МАГАТЕ відповідно до Конвенції про оперативне оповіщення про ядерну аварію.

У разі необхідності представник Держатомрегулювання може викликатися оперативно-черговою службою МНС для участі у роботі оперативного міжвідомчого штабу з ліквідації надзвичайних ситуацій, який розгортається в Кризовому центрі МНС і очолюється заступником Міністра МНС, що чергує.

Оперативний міжвідомчий штаб створюється МНС відповідно до Указу Президента України від 09.02.2001 № 80/2001 “Про заходи щодо підвищення рівня захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру” і призначений для організації та здійснення координації дій центральних і місцевих органів виконавчої влади, територіальних управлінь з питань надзвичайних ситуацій, а також залучених сил у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій загальнодержавного рівня і ліквідації їх наслідків. Персональний склад штабу формується МНС за поданням міністерств та інших центральних органів виконавчої влади.

У ході роботи оперативного міжвідомчого штабу представник Держатомрегулювання виконує наступні функції:

передає до ІКЦ рішення міжвідомчого оперативного штабу та надає іншу інформацію, яка стала йому відома в Кризовому центрі МНС і може представляти значення для діяльності ІКЦ;

одержує від ІКЦ, передає до міжвідомчого оперативного штабу та пояснює рекомендації Держатомрегулювання, інформацію про виконані Держатомрегулюванням дії, інші дані.

Представник Держатомрегулювання підпорядковується начальнику Кризового штабу ІКЦ.

6.2. Взаємодія з УкрГМЦ

Взаємодія Держатомрегулювання з УкрГМЦ здійснюється шляхом двостороннього інформування та надання інформаційно-аналітичної підтримки відповідно до двосторонньої угоди про взаємодію в галузі аварійного реагування, укладеної 20.02.2008.

Інформація, яка надається УкрГМЦ в рамках зазначеної угоди, включає поточні дані та прогноз гідрометеорологічної обстановки в районі аварії, результати моделювання атмосферного переносу за даними відповідного регіонального центру Всесвітньої метеорологічної організації. Ці дані використовуються Держатомрегулюванням для оцінки радіаційної ситуації, а метеорологічний прогноз передається до МАГАТЕ в рамках Конвенції про оперативне оповіщення про ядерну аварію.

Держатомрегулювання повідомляє УкрГМЦ про часткову або повну активізацію ІКЦ, а також про аварії на АЕС України з радіаційним забрудненням довкілля та аварії за межами України із загрозою радіаційного впливу на її територію. Обидві сторони надають один одному уточнені дані про характер і масштаб аварії, її розвиток.

6.3. Взаємодія з СБУ

Взаємодія з СБУ реалізується в рамках Наказу Держатомрегулювання та СБУ “Про затвердження Порядку взаємодії Держатомрегулювання і СБУ в галузі інформування про надзвичайні ситуації” від 22.04.2009 № 75/258, яким визначено:

порядок оповіщення оперативним черговим Держатомрегулювання відповідального чергового СБУ та оперативного чергового Департаменту контррозвідувального захисту економіки держави СБУ при виникненні подій, перелік яких також встановлено зазначеним наказом (порушення в роботі АЕС, руйнація або аварійний стан будівельних конструкцій АЕС, випадки пожеж на АЕС, інші);

порядок оповіщення відповідальним черговим СБУ оперативного чергового Держатомрегулювання про загрозу виникнення або виникнення радіаційних аварій та інших подій, які вказують на терористичну діяльність і пов’язані з використанням ядерних технологій, ядерних матеріалів, джерел іонізуючого випромінювання, видобуванням уранових руд та поводженням з радіоактивними відходами, застосуванням ядерної енергії.

При активізації ІКЦ Держатомрегулювання надсилає до Штабу Антитерористичного центру при СБУ копії повідомлень, які направляються фахівцями ІКЦ в МАГАТЕ, ЗМІ, інші організації.

Встановлено, що інформація, яка оперативно розміщується СБУ на своєму веб-сайті, може використовуватися Держатомрегулюванням без попереднього погодження з СБУ для інформування МАГАТЕ та інших країн у рамках міжнародної Конвенції про оперативне оповіщення про ядерну аварію та відповідних двосторонніх міжнародних угод із посиланням на зазначений веб-сайт.

У разі, якщо подія класифікується як терористичний акт, ситуативний координатор Штабу Антитерористичного центру при СБУ протягом 1 години повідомляє про це оперативного чергового Держатомрегулювання. На підставі цього повідомлення Держатомрегулювання може переадресовувати до СБУ інформаційні запити, що надходять до Держатомрегулювання від інших організацій, громадськості та ЗМІ.

6.4. Взаємодія з експлуатуючою організацією ДП НАЕК “Енергоатом”

Порядок передачі інформації експлуатуючою організацією до Держатомрегулювання визначено у “Плані аварійного реагування ДП НАЕК “Енергоатом”, ПН-А.0.03.173-09”. Зокрема, передбачено, що разом з інформацією про час і місце виникнення аварії, стан енергоблоку до події та на момент передачі повідомлення, передається інформація щодо оцінки і прогнозу радіаційного стану у зоні спостережень, доз опромінення населення та рекомендації по захисту населення, підготовлені фахівцями аварійної АЕС.

З метою скоординованого інформування ЗМІ, інших організацій та населення про виникнення радіаційної аварії Держатомрегулювання і Дирекція ДП НАЕК “Енергоатом” направляють один одному проекти підготовлених прес-релізів.

Аналізуючи інформацію, яка поступає в ході аварійного реагування, Держатомрегулювання може дійти висновку щодо недостатності або помилковості дій персоналу аварійного об’єкту або експлуатуючої організації. У разі виникнення такої ситуації Держатомрегулювання пропонує ліцензіату вжити відповідні заходи і контролює їх виконання. Таке втручання не є очікуваною дією, але оскільки не можна виключити перебіг подій, коли таке втручання буде виправданим, оцінка дій персоналу має виконуватися в ході аварійного реагування поряд з іншими задачами.

6.5. Взаємодія з КМУ

Аварійне оповіщення Кабінету Міністрів України здійснюється відповідно до Директиви Начальника Цивільного захисту України – Прем’єр-міністра України від 20.10.1999 № 28-ДСК “Про регламент взаємодії центральних та місцевих органів виконавчої влади в межах Урядової інформаційно-аналітичної системи з питань надзвичайних ситуацій”.

6.6. Координація дій щодо інформування ЗМІ та населення

Відповідно до Плану реагування на радіаційні аварії НП-306.5.01/3.083-2004 із змінами, внесеними згідно з Наказом Держатомрегулювання і МНС № 24/126 від 02.03.2010, зареєстрованим в Мін’юсті 25.03.2010 за № 250/17545, координацію дій функціональних та територіальних підсистем Системи щодо інформування засобів масової інформації та населення здійснюють уповноважені особи, які призначаються розпорядженням координуючого органу Системи (комісією з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій відповідного рівня).

VII. Інформаційно-кризовий центр Держатомрегулювання

7.1. З метою забезпечення виконання своїх завдань в сфері аварійного реагування Держатомрегулювання утримує в постійній готовності комплекс спланованих та обладнаних необхідним устаткуванням приміщень, в яких у разі активізації ІКЦ розміщується відповідний персонал.

7.2. Враховуючи загальноприйняту світову практику, Держатомрегулювання в межах наявних ресурсів утримує ІКЦ в наступній мінімальній конфігурації:

• обладнане засобами зв’язку робоче місце для оперативного чергового в окремому приміщенні; 
• окрема кімната для проведення дискусій з презентаційним обладнанням та засобами зв’язку;
• архів експлуатаційної та нормативно-технічної документації, яка постійно оновлюється, географічні карти зон спостереження українських АЕС, території України та Європи;
• система оперативного оповіщення персоналу, який залучається до аварійного реагування;
• система зв’язку, що включає 5 телефонних номерів міської телефонної мережі та надійний зв’язок з АЕС та експлуатуючою організацією НАЕК “Енергоатом”;
• система запису телефонних переговорів ІКЦ;
• система передачі даних з АЕС в режимі реального часу;
• резервна система електропостачання;
• комп’ютерне та офісне обладнання з відповідним програмним забезпеченням згідно з функціональними вимогами до оснащення робочих місць, включаючи електрону пошту та доступ до мережі Інтернет.

7.3. У якості робочих місць резервного кризового центру, що планується створити на іншому майданчику, віддаленому від ІКЦ, будуть використатися існуючі робочі місця працівників Держатомрегулювання, при цьому наступні елементи є обов’язковими:

• система надійного зв’язку з АЕС, експлуатуючою організацією та ІКЦ;
• джерела безперебійного електропостачання для забезпечення електроживленням найбільш важливих користувачів у разі короткочасного знеструмлення;
• окрема кімната для проведення дискусій з презентаційним обладнанням та засобами зв’язку;
• обладнане засобами зв’язку робоче місце для оперативного чергового. 

7.4. Для роботи в кризових центрах Держатомрегулювання (основному та резервному) у разі їх активізації залучається персонал ІКЦ, який призначається відповідним наказом із числа найбільш досвідчених фахівців різних підрозділів Держатомрегулювання та підвідомчих організацій.

7.5. Держатомрегулювання забезпечує необхідний рівень готовності персоналу ІКЦ шляхом розробки та впровадження відповідних програм навчання, а також проведенням протиаварійних тренувань.

7.6. Періодичність протиаварійних тренувань має забезпечувати участь кожного спеціаліста з числа персоналу ІКЦ у зазначених протиаварійних тренуваннях щонайменше раз на рік.

7.7. Необхідна кількість протиаварійних тренувань персоналу ІКЦ планується за рахунок протиаварійних тренувань за графіком НАЕК “Енергоатом”, МНС або МАГАТЕ, в яких Держатомрегулювання бере участь з активізацією ІКЦ, а також при необхідності додатково за рахунок внутрішніх тренувань ІКЦ, що проводяться в рамках бюджетних програм, міжнародної технічної допомоги, тощо.

VIII. Форма та зміст прес-релізів, які готуються для інформування населення та засобів масової інформації

8.1. У прес-релізах, які готуються для інформування населення та засобів масової інформації, обов’язково наводиться наступна інформація:

• назва організації, що інформує, та її контактні дані (поштова адреса,  номери телефонів та факсів, адреса електронної пошти);
• джерела, від яких отримано інформацію;
• назва об’єкту, на якому сталася аварія;
• дата та час події;
• характер події;
• час, на якій дійсна інформація, що наводиться у прес-релізі;
• відповідальна особа, що склала прес-реліз.

8.2. У разі наявності відповідної інформації до прес-релізів включаються наступні дані:

• перелік організацій, що задіяні у реагуванні;
• вжиті заходи щодо захисту населення і територій;
• інформація щодо забруднення території України;
• можливі дози опромінення населення;
• прогноз подальшого розвитку ситуації за висновками експертів;
• заходи щодо захисту населення і територій, які плануються;
• інше.

8.3. Форма та зразок змісту прес-релізу наведено у Додатку 4.

Начальник Інформаційно-

кризового управління О.М.Ананенко

Додаток 1

до Плану реагування функціональної підсистеми єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру “Безпека об’єктів ядерної енергетики”

Очікувані дії Держатомрегулювання в залежності від небезпечних подій в інших країнах

Начальник

Інформаційно-кризового

управління О.М.Ананенко

Додаток 2

до Плану реагування функціональної підсистеми єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру “Безпека об’єктів ядерної енергетики”