Проект

СХВАЛЕНО розпорядженням Кабінету Міністрів України від N

КОНЦЕПЦІЯ
Загальнодержавної цільової програми «Захищеність ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання»

Визначення проблеми, на розв'язання якої спрямована Програма

Захист навколишнього природного середовища, життя і здоров'я населення та персоналу, який обслуговує ядерні установки, об'єкти, призначені для поводження з радіоактивними відходами, та джерела іонізуючого випромінювання від негативного впливу опромінення або викиду радіоактивних матеріалів внаслідок вчинення диверсій, крадіжки або будь-якого іншого незаконного вилучення ядерного матеріалу, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання, а також зміцнення режиму нерозповсюдження ядерної зброї є одним з основних напрямів державної політики.

Україна є однією з провідних держав з використання ядерної енергії у мирних цілях. Чотири діючі атомні електростанції з 15 діючими енергоблоками та одна на стадії зняття з експлуатації, два дослідницькі реактори, об’єкти, призначені для поводження з радіоактивними відходами – 6 державних міжобласних спецкомбінатів державної корпорації "Українське державне об'єднання "Радон" та спеціалізовані підприємства зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення, уранові об’єкти, понад 1000 підприємств та установ, які використовують радіонуклідні джерела іонізуючого випромінювання в промислових, наукових, медичних цілях, становлять значний потенціал держави, і, разом з тим, вразливу ціль для злочинних посягань. Беручи до уваги заплановане будівництво нових ядерних установок, а також постійне збільшення об’ємів радіоактивних відходів, як внаслідок виробництва електроенергії атомними електростанціями, так і накопичення відпрацьованих джерел іонізуючого випромінювання, загроза злочинних посягань, зокрема, терористичних актів, постійно зростає.

Згідно Закону України «Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання» фізичний захист ядерних матеріалів, ядерних установок, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання є діяльністю, спрямованою на забезпечення захищеності ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання та одним з елементів забезпечення національної безпеки. Відповідно до Конвенції про фізичний захист ядерного матеріалу, ратифікованої Постановою Верховної Ради України № 3182 від 05.05.1993, та Поправки до Конвенції про фізичний захист ядерного матеріалу, ратифікованої Законом України № 356-VI від 03.09.2008, та рекомендацій МАГАТЕ в Україні повинен бути впроваджений режим захищеності, який забезпечує попередження, виявлення та реагування на злочинні дії щодо ядерних та інших радіоактивних матеріалів.

Захищеність включає в себе як фізичний захист, так і протидію незаконному обігу радіоактивних матеріалів, захист чутливої інформації стосовно об’єктів сфери використання ядерної енергії, оцінку загроз, питання повернення під регулюючий контроль радіоактивних матеріалів, заходи з мінімізації радіологічних наслідків диверсій, запобігання, виявлення та реагування на злочинні дії, розвиток культури захищеності та спільні заходи, спрямовані на забезпечення ядерної та радіаційної безпеки. Об’єктами захищеності є ядерні установки, об’єкти, призначені для поводження з радіоактивними відходами, іншими джерелами іонізуючого випромінювання, а також пов’язана з ними діяльність. Ціллю захищеності, як і ядерної та радіаційної безпеки, є захист людини та навколишнього природного середовища від впливу іонізуючого випромінювання.

Забезпечення захищеності потребує загальнодержавних скоординованих дій. Проте реалізація заходів та фінансування фізичного захисту здійснюється за залишковим принципом і недостатнє для забезпечення рівня фізичного захисту відповідно до вимог законодавства. Крім того, вимагають фінансування заходи щодо запобігання незаконному обігу радіоактивних матеріалів, розробки нормативної бази для впровадження режиму захищеності в державі. Є необхідність в узагальненні всіх споріднених заходів та реалізації їх на систематичній основі, що може забезпечити прийняття загальнодержавної програми.

Проблема, на розв'язання якої буде спрямована Програма, полягає у необхідності комплексного вирішення питань забезпечення фізичного захисту ядерних матеріалів, ядерних установок, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання, запобігання незаконному обігу радіоактивних матеріалів, здійснення інших заходів щодо забезпечення режиму захищеності в Україні та їх належного фінансування.

 

Аналіз причин виникнення проблеми та обґрунтування необхідності її розв'язання програмним методом

Основні причини виникнення проблеми мають організаційно-технічний, науково-методологічний та фінансовий характер.

Причини організаційно-технічного характеру:

• не забезпечене в повному об’ємі функціонування Державної системи фізичного захисту;
• не проведено оцінку систем фізичного захисту ядерних матеріалів, ядерних установок, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання на відповідність Проектній загрозі, затвердженій Указом Президента України у 2011 році, яка визначає загрози вчинення диверсій щодо ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, та джерел іонізуючого випромінювання, крадіжок або іншого неправомірного вилучення радіоактивних матеріалів;
• недостатність розвитку вітчизняної технічної бази інженерно-технічних засобів систем фізичного захисту.

Причини науково-методологічного характеру:

• недостатнє використання передового досвіду інших країн щодо впровадження режиму захищеності у державі;
• відсутність розвитку науково-методологічних засад побудови систем фізичного захисту ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, іншими джерелами іонізуючого випромінювання, в тому числі медичного призначення;
• недосконалість інформаційного обміну між центральними органами виконавчої влади, суб’єктами, які здійснюють діяльність у сфері забезпечення фізичного захисту.

Причиною фінансового характеру є недостатнє фінансове забезпечення діяльності, пов'язаної із забезпеченням фізичного захисту, запобігання незаконному обігу радіоактивних матеріалів та захисту інформації у сфері використання ядерної енергії, у тому числі створення та модернізації систем фізичного захисту, виявлення радіоактивних матеріалів, технічного захисту інформації, проведення науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт.

Указом Президента України від 15 листопада 2010 р. N 1035/2010 було затверджено Національний план з реалізації Робочого плану Вашингтонського саміту з ядерної безпеки на 2010-2012 роки. Зазначеним Національним планом передбачене розроблення законопроекту про загальнодержавну цільову програму «Захищеність ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання».

Мета Програми

Метою Програми є визначення та реалізація державної політики щодо захищеності ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання спрямованої на захист довкілля, життя і здоров'я населення від дії іонізуючого випромінювання внаслідок можливого вчинення диверсій, крадіжок, іншого незаконного вилучення радіоактивних матеріалів.

Визначення оптимального варіанта розв'язання проблеми на основі порівняльного аналізу можливих варіантів

Для розв'язання проблеми необхідно створити єдину систему захищеності. Можливі три варіанти її створення.

Перший варіант – передбачає вирішення питання реалізації державної політики щодо захищеності ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання на об’єктовому рівні. Цей варіант може базуватися на несистемному використанні міжнародної технічної допомоги без цільового державного фінансування. На перший погляд, цей варіант може здатися найбільш економічним. Але основними його недоліками є відсутність єдиного підходу до врахування Проектної загрози в системах фізичного захисту, відсутність наукових досліджень щодо засад розбудови захищеності та вдосконалення нормативно-правової бази на основі цих досліджень, відсутність стабільного фінансування. Як наслідок, реалізація державної політики щодо захищеності буде неповною та неефективною, що потребуватиме надвеликих витрат на ліквідацію ядерних та радіаційних аварій.

Другий варіант – передбачає розвиток системи захищеності ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання на галузевому рівні. Цей варіант є більш приємним, але має ряд суттєвих недоліків. Зокрема, цей варіант дозволяє обмежено впроваджувати державну політику захищеності та призведе до повторних витрат різними галузями на одні й ті заходи.

Найбільш приємним є третій варіант – створення та реалізація державної політики захищеності ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання на державному рівні, у рамках загальнодержавної програми, що дозволить:

- створювати системи фізичного захисту на основі затвердженої Проектної загрози;

- визначати пріоритетність заходів з фізичного захисту на загальнодержавному рівні;

- забезпечити оптимізацію фінансових ресурсів шляхом пріоритетності та уникнути дублювання витрат;

- забезпечити стандарті підходи до проектування та модернізації інженерно-технічних засобів систем фізичного захисту;

- забезпечити розвиток нормативно-правової бази та методологічну єдність розбудови системи захищеності;

- підвищити рівень національної безпеки України.

Таким чином, перший і другий варіанти значно поступаються третьому варіанту.

Шляхи і способи розв'язання проблеми

Відповідно до основоположних принципів фізичного захисту, викладених у Поправці до Конвенції про фізичний захист ядерного матеріалу, та основних елементів режиму захищеності, задекларованих МАГАТЕ, проблема впровадження режиму захищеності ядерних матеріалів, ядерних установок, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання може бути розв'язана шляхом:

• врахування Проектної загрози в системах фізичного захисту ядерних матеріалів, ядерних установок, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання;
• прийняття постанови Кабінету Міністрів України щодо функціонування Державної системи фізичного захисту, вдосконалення фінансового, матеріального і кадрового забезпечення компетентного органу з фізичного захисту для виконання покладених на нього завдань і визначених функцій;
• вдосконалення нормативно-правової бази з питань захищеності, включаючи фізичний захист та протидію незаконному обігу;
• модернізації та приведення у відповідність до Проектної загрози систем фізичного захисту ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, інших джерел іонізуючого випромінювання, зокрема, уранових об’єктів та медичних закладів;
• здійснення прикладних наукових досліджень щодо засад проектування та побудови систем фізичного захисту, розробки нових технічних засобів виявлення радіоактивних матеріалів, контролю доступу та виявлення несанкціонованого проникнення;
• покращення навчання фахівців з питань захищеності, впровадження державної системи професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців з фізичного захисту, обліку і контролю ядерних матеріалів, розвиток спеціалізованих навчальних центрів;
• впровадження та вдосконалення культури захищеності як на державному рівні, так і на об’єктах сфери використання ядерної енергії;
• вдосконалення обміну інформацією щодо випадків незаконного обігу радіоактивних матеріалів, створення системи запобігання незаконному обігу радіоактивних матеріалів;
• матеріально-технічного забезпечення спеціальних підрозділів, на які покладено завдання з проведення антитерористичних навчань та операцій на об’єктах сфери використання ядерної енергії;
• матеріально-технічного забезпечення державних органів, які здійснюють контроль за переміщеннями ядерних та інших радіоактивних матеріалів через державний кордон та на території України, зокрема, правоохоронних органів, засобами виявлення таких матеріалів;
• вдосконалення можливостей проведення досліджень виявлених радіоактивних матеріалів, фінансового та матеріального забезпечення експертних установ, які здійснюють такі дослідження;
• розширення міжнародного співробітництва у сфері забезпечення захищеності, розробка і впровадження спільно з МАГАТЕ Інтегрованого плану підтримання захищеності в Україні на 2012-2016 роки;
• удосконалення механізму залучення та ефективного використання міжнародної технічної допомоги щодо протидії ядерному тероризму та підвищення рівня захищеності.

Строки виконання Програми

Виконання Програми здійснюватиметься протягом 2012 - 2015 років.

Основні заходи, які планується реалізувати в цей період: модернізація систем фізичного захисту атомних електростанцій, дослідницьких реакторів, установок ядерно-паливного циклу, об'єктів поводження з радіоактивними відходами (включаючи об'єкти, розташовані в Зоні відчуження) та інших джерел іонізуючого випромінювання, уранових об’єктів; матеріально-технічне забезпечення державних органів, сил та підрозділів, які забезпечують протидію ядерному та радіологічному тероризму, диверсіям та незаконному обігу радіоактивних матеріалів; створення та впровадження державних систем фізичного захисту, запобігання незаконному обігу, професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців з фізичного захисту, обліку і контролю ядерних матеріалів; проведення досліджень з метою впровадження та нормативного регулювання режиму захищеності, вдосконалення засад проектування та побудови систем фізичного захисту, створення нових високоефективних інженерно-технічних засобів.

За результатами виконання Програми планується продовження здійснення заходів із забезпечення фізичного захисту, запобігання незаконному обігу, а також обліку і контролю ядерних та інших радіоактивних матеріалів. Це дасть змогу забезпечити реалізацію Енергетичної стратегії на період до 2030 року та створити сприятливі умови для безпечного функціонування ядерної енергетики та її сталого розвитку.

Оцінка фінансових, матеріально-технічних, трудових ресурсів, необхідних для виконання Програми

Орієнтовний обсяг фінансування Програми становить 410 млн. гривень, яке здійснюватиметься за рахунок коштів державного бюджету, а також міжнародної технічної допомоги.

Щорічний обсяг видатків на передбачені Програмою заходи коригується Кабінетом Міністрів України згідно із законом про державний бюджет на відповідний рік і пріоритетами Програми.

Загальні трудовитрати на виконання Програми (за винятком подальших експлуатаційних витрат на забезпечення фізичного захисту) попередньо оцінюються у 660 людино-років.

Очікувані результати виконання Програми, визначення її ефективності

Виконання Програми забезпечить:

• створення умов для впровадження режиму захищеності ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання в Україні;
• забезпечення здійснення державної політики з фізичного захисту та досягнення цілей фізичного захисту на державному рівні;
• зміцнення режиму нерозповсюдження ядерної зброї та виконання Україною міжнародних зобов’язань щодо фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання;
• регулювання витрат на забезпечення фізичного захисту та протидію незаконному обігу радіоактивних матеріалів;
• запобігання шкідливому впливу іонізуючого випромінювання та радіоактивних речовин на навколишнє природне середовище та здоров'я населення внаслідок вчинення диверсії або незаконного обігу радіоактивних матеріалів;
• повернення під регулюючий контроль радіоактивних матеріалів;
• зменшення соціально-психологічної напруженості серед верств населення, занепокоєних нерозв'язанням проблеми захищеності ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання та ймовірного скоєння актів ядерного та радіологічного тероризму.