Аналіз впливу регуляторного акту
проект наказу Держатомрегулювання “Про затвердження
Правил та порядку звільнення радіоактивних
матеріалів від регулюючого контролю”
1. Опис проблеми
Проект нормативно-правового акту “Правила та порядок звільнення радіоактивних матеріалів від регулюючого контролю” (далі – НПА) розроблено відповідно до законів України “Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку” та “Про поводження з радіоактивними відходами”.
Розробка нового документу, у зв’язку з розвитком національного законодавства, переглядом міжнародних стандартів з безпеки та потреб практичної діяльності на заміну діючому “Порядку звільнення радіоактивних відходів і побічних радіоактивних матеріалів від регуляційного контролю”, затвердженому спільним наказом Мінекобезпеки та МОЗ України № 183/331 від 17.11.97 та зареєстрованому в Мін’юсті 10.12.07 за № 583/2387 викликана необхідністю адаптації національного законодавства до законодавства ЄС та була передбачена Планом заходів щодо виконання у 2009 році Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15.04.09 № 408-р (розділ 7 – правове регулювання екологічної безпеки та поводження з небезпечними відходами).
Крім цього, розробка НПА необхідна для актуалізації діючих вимог із урахуванням:
введення у дію постановою Головного державного санітарного лікаря від 1 грудня 1997 № 62 Державних гігієнічних нормативів “Норми радіаційної безпеки України” (НРБУ-97), затверджених наказом МОЗ України від 14.07.97 № 208;
введення у дію Державних гігієнічних нормативів “Норми радіаційної безпеки України, доповнення: Радіаційний захист від джерел потенційного опромінення” (НРБУ-97/Д-2000), затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України 12 липня 2000 року № 116;
введення у дію Державних санітарних правил “Основні санітарні правила забезпечення радіаційної безпеки України”, затверджених наказом МОЗ України від 02.02.2005 № 54, зареєстрованих в Мін’юсті України 20.05.2005 за № 552/10832;
накопиченого досвіду застосування чинного НПА “Про затвердження Порядку звільнення радіоактивних відходів і побічних радіоактивних матеріалів від регуляційного контролю”.
2. Цілі державного регулювання
Мета прийняття нормативно-правового акту – встановлення правил, критеріїв та порядку звільнення від регулюючого контролю радіоактивних матеріалів.
Практика застосування процедур звільнення дозволяє зменшити обсяги матеріалів, які знаходилися під регулюючим контролем але внаслідок процесів природного розпаду чи застосування технологій витримки, переробки/дезактивації зменшили свої характеристики за фактором радіаційної небезпеки до таких рівнів, що поширювати на них вимоги радіаційного захисту та регулюючий контроль у повному обсязі не є виправданим.
Така діяльність сприяє зменшенню об’ємів накопичення радіоактивних відходів, оптимізує процеси управління радіоактивними відходами, є економічно виправданою та сприяє прийняттю і поширенню доступних технологій дезактивації, переробки та вторинного використання матеріальних ресурсів, якщо доведено, що рівні їх радіоактивного забруднення нижчі встановлених певних числових значень.
3. Опис альтернатив запропонованому акта
Розглянуто 3 альтернативних способи досягнення цілей державного регулювання.
1. Перший спосіб – це внесення змін до чинного "Порядку звільнення радіоактивних відходів і побічних радіоактивних матеріалів від регуляційного контролю”, затвердженого спільним наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України і Міністерства охорони здоров’я України від 17.11.1997 № 183/331, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 грудня 1997 р. за № 583/2387.
2. Другий спосіб – це внесення відповідних змін до таких нормативно-правових актів:
Державні гігієнічні нормативи “Норми радіаційної безпеки України” (НРБУ-97);
Державні санітарні правила “Основні санітарні правила забезпечення радіаційної безпеки України”.
При цьому МОЗ має бути проведена державна реєстрація у Мін’юсті Державних гігієнічних нормативів “Норми радіаційної безпеки України” (НРБУ-97).
3. Третій спосіб – це розробка окремого нормативно-правового акта, в якому встановлюються правила, критерії та порядок звільнення від регулюючого контролю радіоактивних матеріалів.
Внесення змін до чинного Порядку звільнення було визнано за недоцільне за пропозиціями та зауваженнями, отриманими Держатомрегулюванням від МОЗ, МНС та Мінпаливенерго під час перегляду, оскількт документ потребує радикальної переробки.
Враховуючи складність і тривалість дій щодо внесення змін до зазначених у нормативно-правових актів МОЗ, третій спосіб є найбільш ефективним з точки зору часу і ресурсів, а також його чіткого спрямування.
4. Механізм, який пропонується застосувати для розв‘язання проблеми,
і відповідні заходи
Ціль регулювання досягається шляхом встановлення правил, критеріїв та порядку звільнення від регулюючого контролю радіоактивних матеріалів, які:
– забезпечують запобігання негативному впливу діяльності по поводженню з радіоактивними матеріалами та належний рівень захисту людини та навколишнього природного середовища;
– передбачають здійснення комплексу заходів державного контролю за дотриманням вимог законів, норм, правил і стандартів з ядерної та радіаційної безпеки;
– розширюють можливість суб’єктів діяльності у сфері використання ядерної енергії щодо подальшого вибору стосовно переробки та повторного використання матеріалів та обладнання з низьким рівнем радіоактивного забруднення шляхом доведення його відповідності визначеним критеріям через застосування процедури звільнення.
5. Обґрунтування можливості досягнення визначених цілей
у разі прийняття регуляторного акта
Правила, критерії та порядок звільнення від регулюючого контролю радіоактивних матеріалів оптимізовано з урахуванням міжнародного і вітчизняного досвіду.
Чітке визначення критеріїв звільнення від регулюючого контролю радіоактивних матеріалів, вимог до матеріалів – обґрунтувань, порядку розгляду заяви на звільнення та видачі дозволу дозволить суб’єктам господарювання планувати свою діяльність, пов’язану з ядерно-паливним циклом або радіаційними технологіями і визначати заходи щодо забезпечення безпеки та скорочення обсягів радіоактивних відходів, що направляються на захоронення.
6. Очікувані результати прийняття акта
Позитивні соціально-економічні наслідки запровадження цього акта пов’язані з підвищенням ефективності функціонування системи нормативно-правового регулювання ядерної та радіаційної безпеки шляхом зменшення регулюючого тиску та розширення права суб’єктів діяльності у сфері використання ядерної енергії щодо подальшого вибору стосовно переробки та повторного використання матеріалів та обладнання з низьким рівнем радіоактивного забруднення шляхом доведення його відповідності визначеним критеріям через застосування процедури звільнення.
| Об’єкт впливу | Вигоди | Витрати |
Держава | Зменшення обсягів радіоактивних матеріалів, що знаходяться під регулюючим контролем або зменшення обсягів цього контролю у зв’язку зі зміною характеристик такого матеріалу. Адаптація вимог національного законодавства до законодавства ЄС в цілях безпеки та торгівлі. | Відсутні |
| Населення | Обмеження радіаційного впливу на персонал, населення та навколишнє середовище шляхом встановлення правил, критеріїв і процедур та забезпечення контролю їх виконання. | Відсутні |
| Суб’єкти господарював-ня | Розширення права суб’єктів діяльності у сфері використання ядерної енергії щодо подальшого вибору стосовно переробки та повторного використання матеріалів та обладнання з низьким рівнем радіоактивного забруднення шляхом доведення його відповідності визначеним критеріям через застосування процедури звільнення. Економія коштів та часу суб'єктів господарювання під час підготовки документів для отримання дозволів, оскільки в НПА визначені чіткі вимоги до документів, що надаються разом із заявою. | Додаткові фінансові витрати у зв’язку із провадженням цього НПА не передбачаються. Але проведення вимірювань та досліджень матеріалу, що заявляється до звільнення, потребуватиме додаткового часу та відповідних кадрових ресурсів. |
7. Обґрунтування запропонованого строку дії акта
Пропонується встановити строк дії НПА – постійний.
8. Показники результативності акта
Показники результативності регуляторного акта відповідно до вимог пункту 10 Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2004 № 308:
розмір надходжень до державного та місцевих бюджетів і державних цільових фондів, пов'язаних з дією акта – не має. Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 № 440 “Про затвердження Порядку справляння та розмірів плати за здійснення дозвільних процедур у сфері використання ядерної енергії” не передбачено сплата за видачу дозволів на звільнення від регулюючого контролю радіоактивних матеріалів;
кількість суб'єктів господарювання, на яких поширюватиметься дія акта – суб'єкти господарювання, які проваджують діяльність, пов’язану з ядерно-паливним циклом або радіаційними технологіями. На 01.05.2010 – це понад 1000 суб'єктів господарювання;
розмір коштів і час, що витрачатимуться суб'єктами господарювання, пов'язаними з виконанням вимог акта – суб’єкти господарювання будуть економити кошти і час при підготовці документів для отримання дозволів на звільнення від регулюючого контролю радіоактивних матеріалів за рахунок того, що в НПА визначено критерії та вставлено вичерпний перелік документів, що надаються разом із заявою;
рівень поінформованості суб’єктів господарювання з основних положень акта – середній, відповідна інформація розміщена на веб-сайті Держатомрегулювання. Додаткові роз’яснення щодо методик вимірювання планується надати під час учбових семінарів та у методичних рекомендаціях.
Інші показники результативності регуляторного акта – це:
- кількість заяв, наданих суб’єктами господарювання для отримання дозволів на звільнення від регулюючого контролю радіоактивних матеріалів;
- кількість дозволів наданих Держатомрегулювання на звільнення радіоактивних матеріалів від регулюючого контролю із зазначенням об’єму та характеристик матеріалу, що звільняється.
9. Заходи, щодо відстеження результативності акта
Базове відстеження результативності акта здійснюється до набрання ним чинності за результатами аналізу статистичних даних з кількості поданих заяв на звільнення від регулюючого контролю радіоактивних матеріалів, кількості виданих дозволів та відмов.
Повторне відстеження результативності акта буде здійснюватися через рік після набрання ним чинності шляхом порівняння статистичних даних з оцінки заявних документів зі статистичними даними базового відстеження.
Періодичне відстеження результативності акта буде здійснюватися раз на три роки починаючи з дня виконання заходів з повторного відстеження шляхом аналізу статистичних даних з оцінки заявних документів, у порівнянні зі статистичними даними повторного відстеження.