Аналіз впливу регуляторного акту

проекту наказу «Про затвердження Порядку формування та розвитку культури захищеності ядерних установок та об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, іншими джерелами іонізуючого випромінювання та Інструкції з проведення оцінки стану культури захищеності ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, іншими джерелами іонізуючого випромінювання»

1. Опис проблеми

 У 2005р. державами-членами МАГАТЕ було прийнято Поправку до Конвенції про фізичний захист ядерного матеріалу, яку Верховна Рада України ратифікувала у 2008 році. Поправкою встановлено, що кожна держава-учасниця застосовує основоположні принципи фізичного захисту, одним з яких є «Основоположний принцип F: Культура захищеності. Усі організації, що здійснюють фізичний захист, повинні приділяти особливу увагу культурі захищеності, її розвитку та підтримці, як необхідним факторам для її ефективного впровадження в організації в цілому». У 2008 році МАГАТЕ опублікувало документ «Культура захищеності. Керівництво з впровадження», в якому наголошується, що наявність високої культури захищеності посилює впевненість у тому, що система фізичного захисту в цілому спроможна виконувати свої функції. 

Виконуючи взяті Україною міжнародні зобов’язання, Верховна Рада України внесла зміни до Закону України «Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання», а саме: у ст. 1 визначила термін «культура захищеності – характеристика діяльності організацій та поведінки окремих осіб, яка свідчить, що захищеності ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання приділяється увага з урахуванням значущості такої захищеності для забезпечення ядерної та радіаційної безпеки»; у ст. 3 визначила, що однією із засад проведення державної політики з фізичного захисту є визнання пріоритету культури захищеності; у ст. 25 встановила, що спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері державного регулювання фізичного захисту розробляє і здійснює заходи щодо формування культури захищеності. Президент України своїми Указами № 1035/2010 від 15.11.2010 р. «Про національний план з реалізації Робочого плану Вашингтонського саміту з ядерної безпеки на 2010–2012 роки» та № 73 від 11.02.2013 р. «Про національний план з реалізації положень Комюніке Сеульського саміту з ядерної безпеки на 2013-20014 роки» доручив Держатомрегулювання України, Міненерговугілля України, МНС України, за участю НАН України «активізувати роботу щодо формування культури захищеності на підприємствах, діяльність яких пов'язана з використанням ядерної енергії».

У той же час необхідно відмітити, що в Україні на сьогоднішній день немає нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з культури захищеності. Розроблення та прийняття нормативно-правового акта «Про затвердження Порядку формування та розвитку культури захищеності на ядерних установках, об’єктах, призначених для поводження з радіоактивними відходами, іншими джерелами іонізуючого випромінювання та Інструкції з проведення оцінки стану культури захищеності ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, іншими джерелами іонізуючого випромінювання» обумовлене необхідністю забезпечення державного регулювання формування та розвитку культури захищеності ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, іншими джерелами іонізуючого випромінювання, встановлення персональної відповідальності за стан культури захищеності на установках та об’єктах .

Крім того, для забезпечення єдиного підходу до проведення оцінки стану культури захищеності ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, іншими джерелами іонізуючого випромінювання Держатомрегулюванням України розроблено Інструкцію з проведення оцінки стану культури захищеності ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, іншими джерелами іонізуючого випромінювання.

2. Цілі державного регулювання

Цілями державного реагування зазначеного питання є зменшення ризику вчинення протиправних дій щодо ядерних установок та об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, іншими джерелами іонізуючого випромінювання шляхом встановлення процедури проведення оцінки стану культури захищеності на ядерних установках, об’єктах, призначених для поводження з радіоактивними відходами, іншими джерелами іонізуючого випромінювання.

Визначена мета досягається шляхом:

встановлення порядку формування та розвитку культури захищеності;

максимального врахування людського фактора в сфері фізичного захисту;

встановлення єдиної процедури проведення оцінки стану культури захищеності.

Кожний розділ акту містить вимоги, які повинні здійснювати конкретні посадові особи, щоб забезпечити високий рівень культуру захищеності ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, іншими джерелами іонізуючого випромінювання

3. Опис альтернатив запропонованому акту

Альтернативою запропонованому регуляторному акту може бути невтручання, тобто не вживати жодних заходів для вирішення проблемних питань. Залишити питання регулювання без втручання не можливо, оскільки це призведе до негативних наслідків, зокрема, загрозі національній безпеці України.

На підставі зазначеного, єдиною прийнятною альтернативою є прийняття запропонованого нормативно-правового акту.

4. Механізм, який пропонується застосувати для розв’язання проблеми, і відповідні заходи

Цілі державного регулювання будуть досягнуті шляхом встановлення єдиного підходу до здійснення ліцензіатами оцінки стану культури захищеності, що дозволить своєчасно виявляти невідповідності конкретним критеріям культури захищеності під час формування та розвитку культури високого рівня культури захищеності, та вживати заходи з усунення виявлених невідповідностей, що в результаті сприятиме посиленню режиму фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання.

5. Обґрунтування можливості досягнення визначених цілей у разі прийняття регуляторного акта

Реалізація акта дозволить визначити єдиний підхід до проведення оцінки стану культури захищеності та встановити процедуру оцінки стану культури захищеності на ядерних установках, об’єктах, призначених для поводження з радіоактивними відходами, іншими джерелами іонізуючого випромінювання.

Не виявлено зовнішніх або внутрішніх чинників, які можуть негативно впливати на дотримання вимог цього акта. Із прийняттям регуляторного акта механізми впливу на юридичних осіб залишаються незмінними, перешкоди та негативні наслідки щодо впровадження та виконання ними вимог регуляторного акта відсутні.

6. Очікувані результати прийняття акта

Позитивні соціально-економічні наслідки прийняття даного наказу пов’язані зі створенням умов для:

підвищення рівня національної безпеки України;

встановлення єдиного підходу до проведення оцінки стану культури захищеності на ядерних установках, об’єктах, призначених для поводження з радіоактивними відходами, іншими джерелами іонізуючого випромінювання;

відсутність зауважень МАГАТЕ щодо порушення вимог міжнародних конвенцій та інших актів.

 Неухильне виконання положень цього нормативно-правового акту сприятиме мінімізації можливості здійснення диверсії щодо ядерних установок та ядерних матеріалів, крадіжки чи іншого несанкціонованого вилучення ядерних та інших радіоактивних матеріалів, а також зміцненню режиму нерозповсюдження ядерної зброї

Можлива вигода: формування та розвиток високого рівня культури захищеності на об’єктах призведе до зменшення ризику вчинення протиправних дій щодо об’єкта шляхом максимального врахування людського фактора.

7. Обґрунтування строку дії акта

Обмеження строку дії наказу не передбачається, оскільки акт реалізує положення чинного законодавства України.

8. Показники результативності акта

Прийняття проекту акту відповідатиме реалізації державної політики у сфері безпеки використання ядерної енергії.

Прогнозні показники такі:

- реалізація положень регуляторного акта не передбачає надходження до державного бюджету;

- дія акта буде поширюватись на юридичних осіб:

а) що здійснюють експлуатацію ядерних установок в Україні,

б) що здійснюють експлуатацію об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами,

в) що здійснюють експлуатацію об’єктів, призначених для поводження іншими джерелами іонізуючого випромінювання

- реалізація положень регуляторного акта не потребує додаткових коштів і часу, що витрачатимуться суб'єктами господарювання та/або фізичними особами, пов'язаними з виконанням вимог акта;

- рівень поінформованості суб’єктів діяльності у сфері використання ядерної енергії з основних положень акта – середній. Проект наказу розміщено на офіційному сайті Держатомрегулювання України www.snrc.gov.ua.

9. Заходи, за допомогою яких буде здійснюватися відстеження результативності акта.

Базове відстеження результативності регуляторного акта здійснюється до набрання ним чинності за результатами аналізу щорічних звітів з питань фізичного захисту суб’єктів.

Повторне відстеження результативності регуляторного акта здійснюється через рік з дня набрання ним чинності.

Періодичні відстеження результативності регуляторного акта здійснюються один раз кожні три роки, починаючи з дня закінчення заходів з дня його повторного відстеження.

Заступник Голови О.А. Макаровська