Проект

 

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

 

ПОСТАНОВА

 

від ____ №___

 

Київ

 

 

Про затвердження Технічного регламенту

щодо контейнерів для зберігання та захоронення радіоактивних відходів

 

 

Відповідно до статті 14 Закону України "Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності" Кабінет Міністрів України

 

постановляє:

 

1. Затвердити Технічний регламент щодо контейнерів для зберігання та захоронення радіоактивних відходів та Заходи з впровадження Технічного регламенту щодо контейнерів для зберігання та захоронення радіоактивних відходів, що додаються.

 

2. Визначити Державний комітет ядерного регулювання України відповідальним за впровадження цього Технічного регламенту та контроль за дотриманням його вимог.

 

 

 

Прем'єр-міністр України

В. ЯНУКОВИЧ

 

 

Затверджено

постановою Кабінету Міністрів України від _____________ 200 р. № _______

 

 

ТЕХНІЧНИЙ РЕГЛАМЕНТ

щодо контейнерів для зберігання

та захоронення радіоактивних відходів

 

1. Загальні положення

 

1.1 Технічний регламент щодо контейнерів для зберігання та захоронення радіоактивних відходів (далі - Технічний регламент) розроблено відповідно до Закону України "Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності" та постанови Кабінету Міністрів України від 07.10.2003 № 1585 "Про затвердження Технічного регламенту модулів оцінки відповідності та вимог щодо маркування національним знаком відповідності, які застосовуються в технічних регламентах з підтвердження відповідності" для практичної реалізації принципів державної політики у сфері стандартизації, технічного регулювання та оцінки відповідності у галузі використання ядерної енергії, зокрема поводження з радіоактивними відходами (далі РАВ).

 

1.2 Технічний регламент визначає технічні вимоги, у тому числі щодо радіаційної безпеки, до контейнерів для зберігання та захоронення РАВ (далі контейнер), дотримання яких є обов'язковим для введення контейнерів в обіг, процедури оцінки відповідності, що використовуються для перевірки відповідності контейнерів технічним вимогам, а також вимоги до пакування та маркування контейнерів.

1.3 Дотримання вимог Технічного регламенту обов´язкове для:

1.3.1 Суб´єктів господарської діяльності (незалежно від форми власності) виробників контейнерів, уповноважених виробниками осіб резидентів України або уповноважених осіб, які відповідають за введення контейнерів в обіг.

1.3.2 Органів з оцінки відповідності та органів виконавчої влади, що здійснюють ринковий нагляд.

1.3.3 Центральних органів виконавчої влади, на які покладено функції з технічного регулювання, та центральних органів виконавчої влади з питань стандартизації.

 

1.4 Терміни та визначення

1.4.1 У Технічному регламенті наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:

Контейнер (для радіоактивних відходів) ємність, в яку вміщується форма радіоактивних відходів для безпечного поводження з нею, у тому числі для її зберігання та (або) захоронення; контейнер є компонентом упаковки РАВ, який виконує функцію зовнішнього бар´єру для локалізації РАВ та їх захисту від зовнішніх впливів

Упаковка РАВ продукт кондиціонування, який включає форму відходів, будь-яку герметичну оболонку (наприклад, контейнери) і, в разі необхідності, внутрішні бар´єри (наприклад, сорбуючий матеріал чи облямування), підготовлений у придатному для захоронення вигляді з урахуванням вимог безпеки щодо маніпулювання, перевезення та зберігання

Форма РАВ відходи в формі, отриманій після переробки та/або кондиціонування перед їх розміщенням у контейнер (упакуванням). Форма відходів є компонентом упаковки РАВ.

1.4.2 Основні терміни та визначення, що вживаються у Технічному регламенті та стосуються процедур оцінки відповідності, документів підтвердження відповідності використовуються у значеннях, наведених у Законах України "Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності", "Про стандартизацію", "Про підтвердження відповідності","Про акредитацію органів з оцінки відповідності" та ДСТУ 1.12001 "Стандартизація та суміжні види діяльності. Терміни та визначення основних понять".

1.4.3 До основних спеціальних термінів, що застосовуються у Технічному регламенті і стосуються контейнерів, а також вимог радіаційної безпеки контейнерів, належать терміни та визначення відповідно до Законів України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку", "Про поводження з радіоактивними відходами", "Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії",а також Норм радіаційної безпеки України (НРБУ - 97), введених в дію постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.1997 № 62 та Основних санітарних правил забезпечення радіаційної безпеки України, затверджених наказом МОЗ України від 02.02.2005 № 54 зареєстрованих у Мін´юсті України 20.05.2005 за № 552/10832 (далі Основні санітарні правила).

1.5 Центральні органи виконавчої влади, визначені постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 № 288 "Про затвердження переліків центральних органів виконавчої влади, на які покладаються функції технічного регулювання у визначених сферах діяльності та розроблення технічних регламентів", не вправі забороняти, обмежувати чи стримувати введення в обіг чи експлуатацію в Україні контейнерів, які задовольняють вимогам цього Технічного регламенту, якщо правовими актами України або іншими технічними регламентами не передбачено інше.

 

1.6 Центральні органи виконавчої влади повинні вживати всіх необхідних заходів для забезпечення того, щоб введення в експлуатацію контейнерів було можливе тільки у разі задоволення ними вимог, викладених у розділах 3, 4, 6 цього Технічного регламенту.

 

1.7  Введення в обіг на території України контейнерів, які підлягають обов'язковій оцінці відповідності, дозволяється тільки за умови дотримання вимог Технічного регламенту та у разі належного встановлення, обслуговування та використання контейнера за призначенням.

 

1.8 Забороняється введення в обіг контейнерів без декларації про відповідність та Національного знака відповідності, нанесеного згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2001 р. № 1599 "Про затвердження опису та правил застосування національного знака відповідності".

 

1.9 У випадках встановлення застосування декларації про відповідність та маркування національним знаком відповідності з порушеннями вимог Технічного регламенту постачальник контейнерів має обов'язково вжити заходів відповідно до законодавства України.

 

2. Основні вимоги до контейнерів, які підлягають обов´язковій оцінки відповідності

 

2.1 Опис контейнерів, які підпадають та не підпадають під дію Технічного регламенту.

Дія цього Технічного регламенту поширюється на такі контейнери вітчизняного та іноземного походження:

контейнери, що призначені для розміщення в них твердих та рідких РАВ для зберігання (у вигляді упаковок РАВ) у сховищах, призначених для зберігання РАВ;

контейнери, що призначені для розміщення в них твердих РАВ для захоронення (у вигляді упаковок РАВ) у сховищах поверхневих, приповерхневих або геологічних відповідно до критеріїв допустимості (недопустимості) їх захоронення у сховищах різних типів згідно з Нормами радіаційної безпеки України доповнення: Радіаційний захист від джерел потенційного опромінювання (НРБУ-97/Д-2000), затвердженими постановою Головного державного санітарного лікаря України від 12.07.2000 № 116.

 

2.2 Дія цього Технічного регламенту не поширюється:

2.2.1 На транспортні контейнери (пакувальні комплекти) для перевезення радіоактивних матеріалів.

2.2.2 Контейнери-збірники радіоактивних відходів.

 

2.3 Технічні вимоги, у тому числі вимоги радіаційної безпеки, до контейнерів

 

2.3.1 Вимоги щодо призначення

2.3.1.1 Контейнер повинний бути елементом відповідної системи поводження з РАВ, що погоджена з органами державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки, для здійснення певної операції поводження з РАВ, і забезпечувати локалізацію (розміщення й утримання) радіоактивних відходів та обмежувати їх вплив на персонал, населення та навколишнє середовище рівнями, встановленими чинними нормами і правилами безпеки, знижувати ймовірність проектних аварій з радіаційними та іншими наслідками.

2.3.1.2 Вимоги до контейнерів, що підлягають розробці та поставленню на виробництво, встановлюються на основі технічних вимог замовника або виробником (у разі ініціативної розробки). Вимоги встановлюються з урахуванням вимог щодо технічного рівня та радіаційної безпеки контейнерів, передбачених нормативними документами.

Ці вимоги мають забезпечувати можливість ефективного використання контейнера споживачем, зокрема, мають бути узгоджені:

конструкція та вибір конструктивних матеріалів з характеристиками РАВ, що у них вміщуються;

конфігурація та розміри контейнеру з транспортними та технологічними системами, які задіяні при зберіганні та захороненні РАВ, а також з конструктивними елементами сховища, що передбачається для розміщення упаковок з РАВ тощо.

 

2.3.2 Вимоги щодо надійності

2.3.2.1 Термін служби контейнера з радіоактивним вмістом для тимчасового зберігання у сховищах, при якому забезпечується його працездатність як інженерного бар'єра (механічні та міцнісні характеристики, захисні функції стосовно іонізуючих випромінювань, хімічна та біологічна стійкість, безпека вантажозахватних елементів, герметичність конструкції), повинний складати не менше проектного терміну експлуатації сховища, у якому планується використовувати контейнер.

Термін служби контейнера для захоронення у поверхневих та приповерхневих сховищах, при якому забезпечується його працездатність як інженерного бар'єра (герметичність, механічна міцність і т.ін.), повинний складати не менше проектного терміну зняття з регулюючого контролю РАВ у сховищі з урахуванням зберігання у тимчасових сховищах.

Термін служби контейнера для захоронення довгоіснуючих РАВ у сховищах, розташованих у стабільних глибоких геологічних формаціях, має гарантуватися застосуванням комплексу інженерних та природних бар´єрів (форма РАВ, контейнер, засипка, геологічне середовище тощо).

 

2.3.3 Вимоги щодо радіаційної безпеки

2.3.3.1 Контейнер повинний забезпечувати радіаційний захист від будь-якого з видів іонізуючого випромінювання РАВ, що будуть вміщені в ньому, таким чином, щоб протягом всього строку служби контейнеру потужність еквівалентної дози у будь-якій точці на відстані 0,1 м від його зовнішньої поверхні не перевищувала 2 мЗв/год., а на відстані 1 м від поверхні не перевищувала 0,5 мЗв/год. як у проектних умовах експлуатації, так і в умовах проектних аварій.

2.3.3.2 Контейнер повинний забезпечувати протягом всього строку його служби таку ізоляцію РАВ, що будуть вміщені в ньому, від навколишнього природного середовища і навколишнього природного середовища від РАВ, яка передбачена проектом цього контейнера як в умовах проектної експлуатації контейнера, так і в умовах проектних аварій.

2.3.3.3 Контейнер має бути сконструйований придатним до застосування за призначенням та таким, щоб під час виготовлення та експлуатації (включаючи обслуговування) згідно із умовами, визначеними виробником, він не створював небезпеки для осіб, які здійснюють ці операції, населення та навколишнього природного середовища. Метою вжитих заходів має бути недопущення за передбачений термін служби контейнеру, з урахуванням фази його виготовлення, ризику завдати шкоду внаслідок певних подій, у тому числі внаслідок опромінення, що можуть виникнути під впливом ненормальних умов (проектних аварій).

2.3.3.4 У конструкції контейнера повинне бути передбачено додаткове спеціальне оснащення для безпечної експлуатації контейнера за призначенням (з урахуванням фізико-хімічних характеристик РАВ, дозволеної максимальної маси завантаженого контейнеру), а саме:

арматура та трубопроводи для рідких радіоактивних відходів (РРВ) для повного випорожнення;

засоби контролю технологічних параметрів (температури, тиску, рівня тощо) і радіаційного контролю;

пробовідбірні пристрої;

пристрої для визначення висоти шламів (опадів) та інше необхідне обладнання.

2.3.3.5 Конструкція контейнерів повинна забезпечувати можливість їх дезактивації.

2.3.3.6 У випадку розробки контейнерів для розміщення РАВ, які можуть містити матеріали, що розщеплюються, повинна забезпечуватись ядерна безпека за рахунок здійснення умов недопущення створення критичності в будь-якій частині контейнеру (або сукупності контейнерів) на будь-якому етапі його (їх) експлуатації.

2.3.3.7 Конструкція контейнерів повинна задовольняти передбаченим проектом вимогам щодо категорій пожежо- та вибухонебезпеки.

2.3.3.8 Конструкція та надійність контейнерів, їх документація та експлуатація за призначенням повинні бути у відповідності з супроводжуючою програмою забезпечення якості та вимогами чинних норм, правил і стандартів ядерної та радіаційної безпеки.

2.3.3.9 Матеріали, що використовуються для виготовлення контейнеру та технологічні процеси його виготовлення не повинні становити загрози для здоров'я та безпеки осіб, що виготовляють та експлуатують контейнер, та навколишнього природного середовища. У разі необхідності використання небезпечних матеріалів повинні бути передбачені всі можливі заходи щодо безпеки навколишнього природного середовища і осіб, які здійснюють виробництво, а також для населення, як у нормальних, так і у аварійних умовах.

2.3.3.10 Матеріали, що застосовуються для виготовлення контейнерів, мають характеризуватися властивостями, вимоги до яких мають бути вказані в технічних умовах на конкретний контейнер, а саме:

радіаційною стійкістю;

міцністю;

корозійною стійкістю по відношенню до радіоактивного вмісту, дезактивуючим розчинам, впливу навколишнього природного середовища;

хімічною стійкістю (стійкістю до вилуження);

морозостійкістю;

фізичною та хімічною сумісністю один з одним та з РАВ;

водо- та газонепроникненністю;

дифузійною проникністю;

стійкістю до мікроорганізмів, плісені, грибкової спаленості.

Вони мають зберігати зазначені властивості протягом строку служби контейнера.

Суміші для герметизації контейнера мають бути такими, що не збігаються та не повинні містити токсичних компонентів

 

2.3.4 Вимоги до пакування, маркування, транспортування та зберігання контейнерів.

2.3.4.1 Виробник контейнерів повинний постачати їх споживачеві у зібраному або частково зібраному вигляді у комплектації та упаковці, що встановлюються в технічній документації на конкретний контейнер .

2.3.4.2 У технічній документації на конкретний контейнер повинне бути вказане місце нанесення національного знака відповідності та ідентифікаційного коду Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України призначеного органу оцінки відповідності.

2.3.4.3 На кожному контейнері на його зовнішній поверхні має бути чітке маркування, що не змивається протягом усього строку служби, , яке містить:

умовне позначення контейнеру;

товарний знак або стисле найменування підприємства-виробника;

штамп ВТК;

дату виготовлення контейнеру;

заводський номер;

масу порожнього контейнеру.

2.3.4.4 На кожному контейнері згідно з вимогами технічної документації на його зовнішньої поверхні повинне бути передбачене місце для маркування упаковки РАВ.

 

2.3.4.5 Умови транспортування та зберігання контейнерів повинні бути встановлені в технічній документації.

2.3.4.6 У разі, якщо контейнер є контейнером подвійного призначення (тобто додатково виконує функції елементу транспортного пакувального комплекту), він має також відповідати Правилам ядерної та радіаційної безпеки при перевезенні радіоактивних матеріалів (ПБПРМ-2006), затвердженим наказом Держатомрегулювання України від 30.08.2006 № 132 і зареєстрованим в Мін´юсті України 18.09.2006 № 1056/12930.

2.3.4.7 Інші технічні вимоги до контейнерів наведені в НД 306.608.95"Поводження з радіоактивними відходам. Контейнери для захоронення твердих радіоактивних відходів. Вимоги до забезпечення радіаційної безпеки", затвердженому наказом Мінекобезпеки України від 01.08.1995 № 88.

 

2.4 Вимоги до кваліфікації персоналу, що виготовляє та обслуговує продукцію

2.4.1 Персонал, задіяний при виготовленні та обслуговуванні контейнерів, повинен мати відповідну кваліфікацію, достатню для якісного виконання запланованих обсягів робіт. Відповідальність та вимоги щодо кваліфікації персоналу встановлюються виробником чи особою, яка ввела контейнер в обіг.

2.4.2 Виробник контейнерів чи особа, яка ввела контейнер в обіг, проводить навчання та перевірку знань персоналу відповідно до Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26 січня 2005 року № 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2005 року за № 231/10511.

 

3. Процедури оцінки відповідності

 

3.1 Основні положення щодо організації діяльності з оцінки відповідності

3.1.1 Визначення виробником призначеного органу з оцінки відповідності для виконання оцінки відповідності контейнерів вимогам цього Технічного регламенту.

3.1.2 Визначення виробником, у залежності від ступеня небезпеки, що має той чи інший контейнер, і у залежності від етапу виготовлення (проектування, виробництво) та відповідно до вимог цього Технічного регламенту, необхідного модуля процедур оцінки відповідності.

3.1.3 Підготовка та подача обраному призначеному органу з оцінки відповідності заявки на виконання робіт з оцінки відповідності контейнерів згідно із обґрунтовано обраним модулем оцінки відповідності, узгодження з призначеним органом з оцінки відповідності всіх необхідних документів.

3.1.4 Здійснення оцінки відповідності контейнерів та одержання сертифікату відповідності.

3.1.5 Вирішення спірних питань, що можуть виникати у процесі оцінки відповідності, здійснюються у передбачений законодавством спосіб.

3.1.6 Результати оцінки відповідності (сертифікати відповідності, знаки відповідності, протоколи випробувань тощо), яка була проведена за межами України, визнаються на підставі міжнародних договорів України.

3.1.7 Органам виконавчої влади надається можливість забезпечити відповідність продукції, що вводиться в обіг, вимогам регламентів у законодавчо регульованій сфері, зокрема вимогам безпеки для життя та здоров'я людини, а також майна та охорони довкілля;

3.1.8 Документація, що надається уповноваженим органам, з метою захисту виробника повинна обмежуватися виключно необхідною для оцінки відповідності. Ця технічна документація згідно із законодавством про інтелектуальну власність є конфіденційною;

 

3.2 Правила обґрунтованого вибору процедур оцінки відповідності

3.2.1 Процедури оцінки відповідності обираються з восьми модулів комплексів уніфікованих процедур оцінки відповідності, опис і принципи вибору та застосування яких викладені у постанові Кабінету Міністрів України від 7 жовтня 2003 р. № 1585 "Про затвердження Технічного регламенту модулів оцінки відповідності та вимог щодо маркування національним знаком відповідності, які застосовуються в технічних регламентах з підтвердження відповідності".

3.2.2 Вибір модулю та оцінювання відповідності контейнера відбувається за участю виробника і/або уповноваженої ним особи та у разі застосування визначеного модулю за участю призначеного органу з оцінки відповідності.

Модулі A, C, H можуть використовуватися з додатковими умовами.

Модуль C обов'язково використовується у комбінації з модулем B.

Модулі D, E і F також використовуються у комбінації з модулем B. В окремих випадках (наприклад, у разі виробництва контейнера простої конструкції) вони можуть використовуватись окремо.

3.2.3 Конкретний модуль для оцінки відповідності обирається з можливих модулів за такими загальними принципами:

1) оскільки існує кілька модулів, які по різному охоплюють стадію проектування і стадію виробництва контейнерів, Технічний регламент передбачає варіанти вибору модулів з метою забезпечення високого рівня упевненості в безпеці, встановленій для даного контейнера чи групи однорідних контейнерів;

2) у Технічному регламенті передбачається настільки широкий вибір модулів для виробника, наскільки це сумісно із забезпеченням відповідності контейнера встановленим вимогам, а також встановлюються критерії щодо умов, за яких виробник може обирати модулі, які найбільше відповідають виробництву контейнера;

3) у разі, коли виробнику необхідно використовувати модулі, що передбачають застосування методів забезпечення якості, виробнику надається можливість використовувати альтернативні модулі без застосування методів забезпечення якості (крім випадків, коли для забезпечення відповідності вимогам, установленим Технічним регламентом, застосовується конкретна процедура);

4) під час вибору можливих варіантів модулів, повинні враховуватися, зокрема, такі чинники, як відповідність модулів виду контейнеру, характер пов'язаного з ним ризику, економічна інфраструктура окремої галузі (наявність чи відсутність третьої сторони), тип і важливість виробництва тощо.

3.2.4 Виробник має здійснювати вибір процедури з урахуванням рівня ризику, який залежить від потенційної небезпеки контейнера, обумовленої його радіоактивним вмістом, тобто, з урахуванням можливості нанести шкоду людині та навколишньому середовищу. Якщо контейнери мають надійний захист і прийнято заходи щодо безпеки, то ризики для персоналу та населення є мінімальними, а вигода від їх використання перевищує можливу шкоду.

3.2.5 Процедури оцінювання відповідності контейнерів визначаються з урахуванням рівня ризику, що створюють контейнери при застосуванні за призначенням, які підпадають під дію Технічного регламенту. При цьому має враховуватись вимога статті 13 Закону України "Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності" стосовно того, що технічні регламенти не повинні обмежувати торгівлю більше, ніж це потрібно для досягнення мети, з якою вони розробляються і застосовуються.

3.2.6 З метою обґрунтованого вибору процедури оцінки відповідності вимогам Технічного регламенту на етапі проектування конкретного контейнера виробник зобов´язаний визначити технічні вимоги, у тому числі щодо безпеки, що відображають ризики для персоналу, населення та навколишнього природного середовища в процесі експлуатації та технічного обслуговування, а також у разі проектних аварій.

 

3.3 Порядок вибору процедур оцінки відповідності

3.3.1 Вибір процедури оцінки відповідності контейнерів здійснюється виробником контейнерів, або уповноваженою ним особою резидентом України. Вибір повинен відбуватись з переліку дозволених процедур, в залежності від класифікації контейнера, його призначення з урахуванням передбаченого радіоактивного вмісту.

3.3.2 Перелік дозволених та рекомендованих модулівоцінки відповідності із застосуванням класифікації РАВ за категоріями та типами відповідно до розділу 15 Основних санітарних правил наведений у таблиці:

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця

№ з/п	Категорія РАВ за критерієм питомої активності		Категорія РАВ з невідомим радіонуклідним складом та невідомою питомою активністю за критерієм потужності поглиненої дози на відстані 0,1 м від поверхні контейнера	Класифікація за типом РАВ, що ґрунтується на критеріях допустимості (недопустимості) їх захоронень у сховищах різних типів	Позначення модулю для процедури оцінки відповідності
	Тверді РАВ	Рідкі РАВ			Рекомендована для виробництва та (або) імпорту	Дозволена
1	2	3	4	5	6	7
1.	1	-	1	Коротко- існуючі	А*	А
						Аа
						B
						C+В
						D+В
						E**
						Е+В
						F
						F+В
						G
						H
2.	1, 2	1, 2	2	Коротко- існуючі	Аа	Аа
						B
						C+В
						D+В
						E**
						Е+В
						F
						F+В
						G
						H
3.	3	3	3	Довго- існуючі	В	B
						C+В
						D+В
						E**
						Е+В
						F+В
						G
						H

 

Примітки:

Дозволені модулі були утворені на основі загального переліку стандартних процедур, встановлених "Технічним регламентом модулів оцінки відповідності та вимог щодо маркування національним знаком відповідності, які застосовуються в технічних регламентах з підтвердження відповідності", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.10.2003 № 1585, шляхом вилучення з них таких, що не відповідають ризику пов´язаного з обігом (експлуатацією) контейнерів для захоронення або зберігання РАВ.

2. * - Застосовується тільки для тимчасового зберігання в межах ядерної установки або об´єкта поводження з РАВ.

3. ** - для стадії проектування контейнерів для захоронення або зберігання РАВ рекомендується застосовувати модуль Е для всіх груп РАВ, як мінімально необхідний.

4. У графі "рекомендовані для виробництва та (або) імпорту" вказані мінімально необхідні процедури оцінки відповідності контейнерів.

 

3.3.3 У разі бажання виробника контейнерів, чи уповноваженої ним особи резидента України застосувати інші (що не входять до переліку дозволених, що визначені таблицею) процедуриоцінки відповідності, застосування таких процедур повинно бути попередньо узгоджено з відповідним центральним органом виконавчої влади у сфері технічного регулювання.

3.3.4 Контейнери у складі упаковок РАВ, які належать до елементів, важливих для безпеки ядерних установок, підлягають обов´язковій оцінці відповідності у формі сертифікації у відповідності до статті 10 Закону України "Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії".

 

3.4 Вимоги щодо складу робочої документації

3.4.1 Технічна документації на контейнер, яка обов'язково має бути у виробника (постачальника) та давати можливість контролюючим органам оцінити їх відповідність вимогам цього Технічного регламенту, повинна охоплювати всі стадії проектування, виробництва і застосування контейнера, та містити:

технічні умови на контейнер, затверджені у встановленому порядку;

розрахунки, результати випробувань тощо, які необхідні для перевірки відповідності контейнера вимогам безпеки для життя та здоров`я людини і охорони довкілля;

інструкцію з експлуатації контейнера;

перелік вимог цього Технічного регламенту, які стосуються контейнера, що розглядається;

перелік стандартів з офіційно опублікованого уповноваженим органом виконавчої влади у сфері оцінки відповідності переліку національних стандартів, добровільне застосування яких повністю або частково є доказом відповідності контейнера вимогам Технічного регламенту (далі перелік національних стандартів), і опис рішень, прийнятих на виконання вимог Технічного регламенту, якщо згадані стандарти не були застосовані;

будь-який технічний звіт або висновок, отриманий від компетентного органу чи лабораторії, в галузі акредитації яких є відповідні стандарти з переліку національних стандартів (тільки за бажанням виробника);

будь-який технічний звіт з результатами випробувань вимогам стандартів з переліку національних стандартів, проведених за власним вибором виробником чи компетентним органом або лабораторією, в галузі акредитації яких є відповідні стандарти (тільки у разі декларування відповідності вимогам стандартів з переліку національних стандартів).

3.4.2 Технічна документація на контейнер зберігається протягом 10 років після виготовлення останнього зразка контейнера. У разі відсутності уповноваженої виробником особи резидента України зобов'язання щодо збереження технічної документації покладається на особу, яка ввела контейнер в обіг.

3.4.3 Документація, що надається виробником уповноваженому органу, повинна обмежуватися виключно необхідною для оцінки відповідності. Ця технічна документація, згідно із законодавством про інтелектуальну власність, є конфіденційною.

 

3.5 Вимоги щодо декларування відповідності

3.5.1 Якщо виробник або уповноважена ним особа резидент України (далі виробник), гарантує і декларує, що введені в обіг контейнери відповідають вимогам стандартів з офіційно опублікованого уповноваженим органом виконавчої влади у сфері оцінки відповідності переліку національних стандартів, та вимогам цього Технічного регламенту, які їх стосуються, виробник проставляє на кожному контейнері національний знак відповідності та складає декларацію про відповідність.

3.5.2 Декларація про відповідність складається виробником за результатами проведених випробувань (у разі відповідності контейнерів вимогам технічної документації) і відповідно до статті 32 Закону України "Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності" декларація про відповідність повинна обов'язково містити таку інформацію:

визначення контейнера (назву, тип або номер моделі, будь-яку додаткову інформацію, наприклад номер партії або серійний номер, назви складових частин);

вимоги технічних регламентів, яким відповідає контейнер, включаючи посилання на відповідні національні стандарти;

додаткову інформацію (сорт або категорію продукції) відповідно до технічного регламенту;

дату оформлення декларації, назву, адресу, статус та підпис виробника або його уповноваженого представника;

назву, адресу та ідентифікаційний код у реєстрі призначених органів органу з оцінки відповідності, що провів процедуру оцінки відповідності;

назву та адресу, за якою зберігається технічна документація з підтвердження відповідності.

Типова форма декларації про відповідність наведена у додатку 1.

3.5.3 Належним чином оформлена декларація про відповідність підлягає реєстрації центральним органом виконавчої влади у сфері технічного регулювання у термін, який не повинен перевищувати три дні.

3.5.4 Зберігання декларації про відповідність, іншої технічної документації, що підтверджує відповідність контейнера Технічному регламенту, має здійснюватися протягом 10 років після виготовлення останнього зразка контейнера або протягом передбачуваного періоду використання контейнерів, введених в обіг, та надаватися за запитом органів ринкового нагляду.

3.5.5 Виробник повинен вжити заходів для того, щоб виробничий процес забезпечував відповідність виготовлених контейнерів технічній документації і вимогам Технічного регламенту, що їх стосуються. 

 

3.6 Вимоги та умови маркування контейнерів Національним знаком відповідності

3.6.1 Контейнери у разі підтвердження їх відповідності вимогам цього Технічного регламенту відповідності підлягають маркуванню Національним знаком відповідності та ідентифікаційним кодом призначеного органу з оцінки відповідності.

3.6.2 Правила маркування контейнерів Національним знаком відповідності мають відповідати вимогам, встановленим постановою Кабінету Міністрів України від 29.10.2001 № 1599 "Про затвердження опису та правил застосування Національного знака відповідності" та постановою Кабінету Міністрів України від 07.10.2003 № 1585 "Про затвердження Технічного регламенту модулів оцінки відповідності та вимог щодо маркування національним знаком відповідності, які застосовуються в технічних регламентах з підтвердження відповідності".

3.6.3 Виробник або уповноважена ним особа резидент України проводить маркування продукції Національним знаком відповідності після позитивних результатів виробничого контролю. У разі потреби маркування може здійснюватися особою, яка відповідає за введення продукції в обіг.

Дозволяється здійснення маркування Національним знаком відповідності не самого виробу, а його упаковки та(або) супровідної документації.

3.6.4 У разі, коли до процедури оцінки відповідності залучається призначений орган з оцінки відповідності, до Національного знаку відповідності додається ідентифікаційний код органу з оцінки відповідності. Ідентифікаційний код призначеного органу з оцінки відповідності проставляється цим органом або за його дорученням виробником чи уповноваженою ним особою резидентом України. Поряд з Національним знаком відповідності та ідентифікаційним номером уповноваженого органу може проставлятися піктограма чи будь-який інший знак, який позначає, наприклад, категорію використання.

3.6.5 Забороняється маркування контейнерів будь-яким іншим знаком, що може своєю формою ввести в оману щодо наявності Національного знака відповідності.

Контейнер може мати маркування кількома знаками, наприклад такими, що вказують на відповідність Національним чи міжнародним (європейським) стандартам тощо, за умови, що Національний знак відповідності залишається добре видимим і зрозумілим.

3.6.6 Якщо контейнери підпадають, стосовно інших аспектів, під дію інших технічних регламентів з оцінки відповідності, за якими також передбачено нанесення Національно знаку відповідності, наявність його має означати, що контейнери відповідають також вимогам і цих технічних регламентів.

3.6.7 Виробник контейнерів або уповноважена ним особа резидент України, чи особа, що відповідає за маркування національним знаком відповідності та введення контейнерів в обіг, несуть, згідно із законодавством, відповідальність за виконання всіх встановлених цим Технічним регламентом , процедур оцінки відповідності та за відповідність конкретних контейнерів суттєвим вимогам, що її стосуються, з числа зазначених у розділі 2.

3.6.8 На контейнери, які не відповідають Технічному регламенту та на контейнери, які не придатні для застосування Національного знака відповідності або знаків відповідності стандартам, а також на пакувальні або рекламні матеріали знаки або інші позначення, подібні до визначеного Національного знака відповідності, чи інші позначення не наносяться.

Забороняється застосування Національного знака відповідності до контейнерів, на які не поширюється дія цього Технічного регламенту.

 

3.7 Зобов´язання виробників та постачальників контейнерів

3.7.1 Виробники і постачальники повинні вводити в обіг такі контейнери, безпечність яких обумовлюється їх конструкцією відповідно до вимог цього Технічного регламенту та за дотримання вимог чинних норм, правил та стандартів з ядерної та радіаційної безпеки при застосуванні контейнерів за призначенням.

3.7.2 Виробник повинен реалізовувати програми забезпечення якості продукції відповідно до створених систем якості та систем управління якістю на основі чинних норм, правил, регламентів, стандартів, інструкцій тощо.

3.7.3 Виробник повинний перевіряти відповідність характеристик виготовленого контейнеру вимогам технічної документації, що визначені проектом, шляхом проведення випробувань. При цьому:

дослідні зразки контейнерів повинні піддаватися попереднім випробуванням та приймальноздавальним випробуванням;

контейнери, що виготовляються серійно, повинні піддаватися приймальноздавальним, періодичним та типовим випробуванням;

процедура приймання дослідних та серійних зразків контейнерів повинна здійснюватися у встановленому порядку.

3.7.4 Виробник повинен визначити методи випробувань контейнерів, в залежності від їх призначення. Методики випробувань повинні бути атестовані у встановленому порядку та узгоджені з органами з оцінки відповідності.

При визначенні методів випробувань контейнерів рекомендовано користуватись НД 306.608.95"Поводження з радіоактивними відходам. Контейнери для захоронення твердих радіоактивних відходів. Вимоги до забезпечення радіаційної безпеки", затвердженому наказом Мінекобезпеки України від 01.08.1995 № 88.

3.7.5 Виробник на етапі проектування вживає заходів щодо оцінки та запобігання ризикам, пов'язаним з експлуатацією контейнерів, якщо такі ризики не є очевидними без попереджень, та комплектує контейнер експлуатаційною документацією, у якій повинні бути вказані всі вимоги безпеки, у тому числі, радіаційної.

3.7.6 Введення в обіг контейнерів, які підлягають обов`язковій оцінці відповідності, дозволяється за умови оцінки їх відповідності, супроводжується декларацією про відповідність та/або сертифікатом відповідності, а також маркуванням контейнера Національним знаком відповідності.

 

3.7.7 Для уведення контейнерів в обіг виробник зобов´язаний:

3.7.7.1 Підтверджувати відповідність контейнерів технічним вимогам, у тому числи вимогам безпеки, згідно з положеннями цього Технічного регламенту.

3.7.7.2 Зберігати копію декларації про відповідність та/або сертифікат відповідності, іншу технічну документацію, що підтверджує відповідність контейнера Технічному регламенту, протягом 10 років після виготовлення останнього зразка контейнерів, що введені в обіг, та надавати таку інформацію за запитом органів ринкового нагляду.

3.7.8 Виробник або його уповноважений представник в Україні повинні:

вилучати з обігу контейнери, якщо вони не відповідають вимогам Технічного регламенту, у порядку, визначеному законодавством України;

відшкодовувати збитки споживачам у разі, якщо доведена невідповідність контейнерів вимогам Технічного регламенту, вказаним у декларації про відповідність та/або сертифікаті відповідності, у порядку, визначеному законодавством України.

3.7.9 Якщо виробник не є резидентом України та відсутній уповноважений представник такого виробника в Україні, постачальник джерел іонізуючого випромінювання, введених в обіг, зобов'язаний:

забезпечити органи ринкового нагляду за їх запитом необхідною інформацією стосовно контейнерів, в тому числі копією декларації про відповідність та (або) сертифікатом відповідності і технічною документацією щодо оцінки відповідності вимогам Технічного регламенту;

припиняти або тимчасово припиняти продаж контейнерів у разі доведення, що вони не відповідають вимогам Технічного регламенту або положенням Закону України "Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності".

 

 

Додаток 1 до пункту 3.5.3 Технічного регламенту щодо контейнерів для зберігання та захоронення радіоактивних відходів

 

 

ДЕКЛАРАЦІЯ ПРО ВІДПОВІДНІСТЬ

 

 

(повна назва виробника або його уповноваженої особи, які є резидентами України, або постачальника)

_____________________________________________________________________

їх місцезнаходження, код ЄДРПОУ (за наявності))

в особі_ 

(посада, прізвище, ім'я та по батькові уповноваженої особи)

підтверджує, що  ,

(повна назва продукції, тип, марка, модель)

яка випускається за  ,

(назва та позначення документації)

відповідає  ,

(назва(и) Технічного(их) регламенту(ів) на продукцію, процеси, послуги)

а також  

(назва та позначення нормативних документів, добровільне застосування яких

_____________________________________________________________________

є доказом відповідності продукції вимогам Технічного(их) регламенту(ів)), а процедури оцінки відповідності проведені згідно з зазначеним(и) Технічним(и) регламентом(ами).

 

Сертифікат відповідності *

____________________________________________________________________

(номер сертифіката відповідності, дата його реєстрації, термін дії, назва та місцезнаходження

____________________________________________________________________.

призначеного органу з оцінки відповідності)

 

Декларацію складено під цілковиту відповідальність виробника/уповноваженої особи/постачальника.

__________________ _______________ ________________________

(посада) (підпис) (ініціали та прізвище)

МП ________________

(дата)

________________

Місце для позначки про реєстрацію декларації про відповідність

_____________

*Наведений абзац застосовується за умови наявності у технічному регламенті процедури оцінки відповідності призначеними органами з оцінки відповідності.