Правила та порядок звільнення радіоактивних матеріалів

від регулюючого контролю

І. Загальні положення

1.1. Правила та порядок звільнення радіоактивних матеріалів від регулюючого контролю (далі – Правила) розроблені відповідно до Законів України “Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку”, “Про поводження з радіоактивними відходами”, “Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії”, “Норм радіаційної безпеки України (НРБУ-97)”, “Основних санітарних правил забезпечення радіаційної безпеки України (ОСПУ-2005)” та з урахуванням рекомендацій Міжнародного Агентства з Атомної Енергії (МАГАТЕ), зокрема документу № RS-G-1.7 “Применение концепций исключения, изъятия и освобождения от контроля” (рос.), а також з урахуванням Рекомендацій, що містяться у Резолюції Ради ЄС (94/C 379/01) від 19 грудня 1994 року.

1.2. Мета цих правил полягає в тому, щоб в максимальному ступеню:

-          застосовувались такі технології переробки радіоактивних матеріалів, які б дозволяли їх повторне використання з метою, що є одним з важливих напрямків оптимізації поводження з матеріалами низького рівня радіоактивності;

-          зменшити обсяги радіоактивних відходів;

-          обмежити радіаційний вплив на населення і робітників, на яких в подальшому можуть вплинути матеріали після їх звільнення.

1.3. Правила поширюється на всі види діяльності, що пов’язані з такими радіаційно-ядерними технологіями та радіоактивними матеріалами, відносно яких законодавством встановлені вимоги державного регулювання радіаційної безпеки, зокрема, обов’язкового ліцензування, сертифікації або реєстрації.

1.4. Ці Правила застосовуються до твердих радіоактивних матеріалів, що утворюються:

-          при виробництві ядерної енергії, включаючи будь-яку діяльність в межах будь-якої частини ядерного паливного циклу, експлуатації та знятті з експлуатації установок ядерного паливного циклу (ядерних установок та об‘єктів по поводженню з радіоактивними відходами);

-          при виробництві та використанні радіоактивних речовин у медичних, сільськогосподарських, промислових, науково-дослідницьких установах і організаціях, а також при знятті з експлуатації медичних, промислових та дослідницьких установок;

-          при роботах з техногенно-підсиленими джерелами іонізуючого випромінювання природного походження, які згідно з ОСПУ-2005 визначені як такі, що вимагають регулюючого контролю;

-          в ситуаціях втручання, пов‘язаних із проведенням заходів з реабілітації територій, забруднених внаслідок радіаційно-ядерних аварій.

1.5.      Цими Правилами встановлюються:

-              основні критерії та вимоги звільнення радіоактивних матеріалів від регулюючого контролю, чисельною формою яких є рівні звільнення;

-              порядок звільнення, в рамках якого передбачаються вимоги щодо переліку та змісту необхідних для звільнення документів, включаючи опис інструментальних засобів та розрахункових процедур, використаних при обґрунтуванні звільнення;

-              деякі додаткові характеристики радіоактивних матеріалів, які плануються звільнити від регулюючого контролю, зокрема вимоги щодо: загальної маси матеріалу; однорідності питомої радіоактивності по всій масі (об’єму) матеріалу; наявності поверхневого радіоактивного забруднення матеріалу та інше.

1.6.      Значення рівнів питомої активності радіонуклідів, наведені у цих Правилах, не застосовуються до матеріалів у формі:

-     харчових продуктів, питної води, тваринних кормів, будь-якої речовини, що може використовуватися у харчових продуктах або кормах, а також до ґрунтів для вирощування сільськогосподарської продукції;

-     джерел іонізуючого випромінювання, пов‘язаних з вмістом радіонуклідів природного походження (K-40, Ra-226, Rb-87 та ін.) в: організмі людини; тканинах тварин; рослинності; будь-яких об'єктах природного навколишнього середовища;

-     газоаерозольних викидів та рідких скидів, що супроводжують дозволену діяльність;

-     будівельних матеріалів; виробах з фаянсу, скла та глини; мінеральних добривах, барвниках та глазурі, що містять радіонукліди природного походження;

-     радіоактивних матеріалів при їх перевезенні [1]⁾.

1.7.          У цих Правилах вживаються терміни:

Радіоактивні матеріали це будь-які матеріали, до складу яких входять радіонукліди: питома радіоактивність яких перевищує встановлені цим документом рівні звільнення або сумарна радіоактивність яких перевищує величини мінімально значимої активності (МЗА), наведені у Таблиці Д.13.1 ОСПУ-2005.

Радіоактивні відходи є окремою формою радіоактивних матеріалів, за умови, що використання цих об’єктів і субстанцій не передбачається. Тобто, відносно яких: встановлено має остаточного рішення відносно того, яким чином ці матеріали можуть бути використані, що ні зараз, і ніколи в майбутньому вони не можуть бути використані або ще не у рамках сучасних або створених у майбутньому технологій і процесів.

1.8.      Встановлюються дві принципово різні форми звільнення радіоактивних матеріалів від регулюючого контролю[2]⁾:

-  звільнення, що виконується при експертизі ядерної та радіаційної безпеки ще на стадії розгляду проекту використання радіоактивних матеріалів, тобто тоді, коли має бути вирішено чи потрібен взагалі регулюючий контроль радіаційного фактору, чи від такого контролю радіоактивні матеріали можуть бути звільнені; така форма звільнення визначається терміном – звільнення шляхом вилучення^[3]).

-  звільнення від вже діючого регулюючого контролю, тобто фактично його припинення, визначається терміном – звільнення шляхом припинення^[4]).

1.9.      У загальному випадку звільнення від регулюючого контролю у якості єдиної процедури може застосовуватися до:

-  практичної діяльності;

-  джерел у рамках практичної діяльності;

-  джерел у ситуаціях втручання.

1.10.      Ці Правила розповсюджуються на окремий випадок звільнення джерел іонізуючого випромінювання - на звільнення радіоактивних матеріалів від регулюючого контролю. Правила не розповсюджуються на звільнення джерел іонізуючого випромінювання – генеруючи пристроїв[5]⁾.

Правила не розповсюджуються на звільнення від регулюючого контролю майданчиків(об’єктів) розміщення медичних, промислових, дослідницьких установок та установок ядерно-паливного циклу з метою їх необмеженого або обмеженого використання після припинення/завершення дозвільної діяльності.

1.11. Згідно з положеннями розділу 9 НРБУ-97 звільнення може бути повне або обмежене[6]⁾.

-                  

2.                 Критерії та основні вимоги звільнення радіоактивних матеріалів

2.1.      Звільнення радіоактивних матеріалів від регулюючого контролю здійснюється Державним комітетом ядерного регулювання України (далі - Держатомрегулювання) за погодженням з органами санітарно-епідеміологічного нагляду у формі висновків державної санітарно-гігієнічної експертизи.

2.2.      Радіоактивний матеріал, повністю звільнений від регулюючого контролю (повне звільнення), не повинен бути об‘єктом будь-яких обмежень або подальшого контролю з боку органів регулювання ядерної та радіаційної безпеки.

2.3. Радіоактивний матеріал може бути звільнений від подальшого регулюючого контролю, якщо:

а) індивідуальні дози опромінення (радіаційні ризики), обумовлені звільненим матеріалом, достатньо низькі, щоб вимагалось їх регулювання. При цьому ймовірності реалізації несприятливих сценаріїв настільки низькі, що не порушується відповідність зазначеному критерію;

б) будь-які прийнятні заходи контролю не призводять до економічно виправданого зменшення індивідуальних доз (ризиків).

2.4. Радіоактивний матеріал в рамках дозвільної діяльності може бути звільнений від регулюючого контролю відповідно до п.2.3.а) цих Правил без подальшого розгляду при умові, що одночасно задовольняються такі радіологічні критерії:

а) очікувана річна ефективна доза для будь-якої особи при всіх прогнозованих ситуаціях, ймовірність реалізації яких більша 1·10^-2 рік^-1, не перевищує 0,01 мЗв·рік^-1;

б) очікувана річна ефективна доза для будь-якої особи при малоймовірних сценаріях, ймовірність реалізації яких менша 1·10^-2 рік^-1, не перевищує 1 мЗв·рік^-1, а доза внаслідок забруднення шкіри – 50 мЗв·рік^-1;

в) колективна річна ефективна доза в результаті звільнення радіоактивного матеріалу не перевищує 1 люд-Зв, або, доведено, що звільнення є найкращим рішенням з точки зору оптимізації протирадіаційного захисту.

2.5. Встановлюються наступні критерії звільнення від регулюючого контролю.

2.5.1. Звільнення шляхом вилучення застосовується, коли відповідно до проекту використання радіоактивних матеріалів, яке планується, передбачено:

-           що на робочому місці має бути помірна масова кількість (менш ніж 1000 кг);

-           сумарна радіоактивність цього матеріалу не перевищує величини мінімально значущої активності (МЗА), наведеній у Таблиці Д.13.1 ОСПУ-2005, якщо ця радіоактивність обумовлена тільки одним радіонуклідом;

-           максимальна радіоактивність суміші радіонуклідів, які присутні у радіоактивному матеріалі на робочому місці, не перевищувати значення 1 кБк, розрахованого за формулою, наведеною у п. 12.1.4 ОСПУ-2005.

2.5.2. Радіоактивні матеріали у великих масових кількостях (масою понад 1000 кг), які ще не були об’єктом регулювання, можуть бути звільнені шляхом вилучення, якщо їх питома активність не перевищує значень, наведених у Таблиці Д1 цього документу.

2.5.3. Незалежно від масової кількості тих радіоактивних матеріалів, що перебувають під регулюючим контролем, звільнення їх від такого шляхом припинення може бути здійснено, якщо питома активність матеріалу, що звільняється, не перевищує значень, наведених у Таблиці Д1 Правил.

2.5.4. В разі, якщо питомі активності радіонуклідів перевищують питомі активності матеріалу, наведені у Таблиці Д1 Правил, але не більше ніж в 10 разів, радіоактивний матеріал може бути обмежено звільнений за умови доведення оптимізації радіаційного захисту внаслідок звільнення.

2.5.5. У відповідності з визначенням радіоактивних відходів, як окремою формою радіоактивних матеріалів, всі викладені положення відносно критеріїв і порядку звільнення в повній мірі розповсюджуються і на радіоактивні відходи.

2.6.      Радіоактивний матеріал може бути повністю звільнений, якщо у складі його присутні тільки радіонукліди природного походження якщо:

-           питомі активності кожного з членів ланцюгів розпаду U238, U235 та Th232 не перевищує 1 Бк/г,

-           питома активність К40 не перевищує 10 Бк/г ^[7]).

2.7. Радіоактивний матеріал, який містить суміш радіонуклідів природного походження, може бути звільнений від регулюючого контролю за умов, що питома активність кожного радіонукліда не перевищує відповідне значення, наведене у п.2.6.

2.8. Радіоактивний матеріал, який містить суміш радіонуклідів штучного походження, може бути звільнений від регулюючого контролю, якщо виконується правило сум:

де C_i - питома активність (в Бк/г) i-го радіонукліда штучного походження в матеріалі, – рівень звільнення радіонукліда i за критерієм питомої активності (Бк/г), наведений у Додатку 1 цих Правил, відповідно, n - число радіонуклідів, які містяться в матеріалі.

2.9. Радіоактивний матеріал, у складі якого містяться радіонукліди природного і штучного походження, може бути звільнений від регулюючого контролю, якщо одночасно виконуються вимоги пунктів 2.7 та 2.8 цих Правил.

2.10.  При визначенні питомої активності радіоактивного матеріалу, що звільняється від контролю, усереднення проводиться по об’єму окремої партії радіоактивного матеріалу масою не більш ніж 1000 кг. При цьому має забезпечуватися такий ступінь однорідності розподілу радіонуклідів у цій партії, щоб питома активність у будь-якому фрагменті об’ємом 200 л не перевищувала трьох рівнів звільнення.

2.11.  У випадку, якщо за результатами лабораторних досліджень на репрезентативних зразках доведено, що максимальна питома активність не менш, ніж у десять разів нижча за рівень звільнення, усереднення проводиться для партії радіоактивного матеріалу, маса якої досягає 3000 кг.

2.12.  Звільнення радіоактивних матеріалів від регулюючого контролю може здійснюватись на будь-якому технологічному етапі діяльності: безпосередньо після утворення радіоактивного матеріалу; після витримки з метою зменшення активності; до або після дезактивації; на інших стадіях технологічного циклу.

2.13.  Забороняється здійснювати навмисне розбавлення радіоактивних матеріалів нерадіоактивними наповнювачами з метою досягнення рівнів звільнення за критерієм питомою активності, крім газоаерозольних викидів та рідких скидів в рамках дозволеної діяльності.

2.14.  Радіоактивний матеріал з поверхневим забрудненням, яке не знімається, звільненню шляхом припинення не підлягає.

2.15.  Суб‘єкт діяльності має продемонструвати та обґрунтувати відповідність радіоактивного матеріалу, що звільняється, цим Правилам:

2.15.1.                       При звільненні з використанням вимог пункту 2.4 відповідно до методики, яка затверджена Міністерством охорони здоров’я.

2.15.2. При звільненні з використанням вимог пунктів з 2.5 по 2.14, зокрема, шляхом прямих вимірювань та проведенням лабораторних досліджень на репрезентативних зразках (гама-спектрометричний та радіохімічний аналіз)^[8]) .

2.15.3. При обмеженому звільненні шляхом припинення рішення про обмежене звільнення приймає Держатомрегулювання на індивідуальній основі. При цьому, в залежності від характеристик діяльності, пов‘язаної із звільненим радіоактивним матеріалом, величини та ймовірності опромінення, Держатомрегулювання визначає чи необхідно застосовувати регулюючі вимоги до юридичної особи, відповідальної за радіоактивний матеріал. Залежно від ступеню ризику, пов‘язаного із цим матеріалом, та відповідно до Закону України «Про дозвільну діяльність» Держатомрегулювання може прийняти рішення щодо необхідності застосування певних заходів регулюючого контролю, визначивши:

- вимоги до суб‘єкта діяльності (необхідності сповіщення, реєстрації або ліцензування);

- перелік тих вимог, від виконання яких суб‘єкт діяльності звільняється (наприклад, необхідність ліцензування, необхідність надання регулярних звітів про стан радіаційної безпеки, види та обсяг радіаційного контролю і т. ін.);

-                    положення і регламенти законодавства, вимоги щодо виконання яких зберігаються.

2.16. З метою демонстрації правилам звільнення тих радіоактивних матеріалів, що звільняються, суб’єкт діяльності, за погодженням з органом державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки, може встановити похідні від зазначених і Правилах рівні звільнення для конкретних матеріалів та конкретних умов, зокрема: рівні поверхневого радіоактивного забруднення, потужність дози зовнішнього випромінювання, тощо. При обґрунтуванні таких похідних рівнів має бути доведено, що при всіх умовах не будуть перевищені значення рівнів звільнення, встановлені цими Правилами.

3.            Порядок звільнення радіоактивних матеріалів від регулюючого контролю

3.1. Для отримання дозволу на звільнення радіоактивних матеріалів заявник подає до Держатомрегулювання заяву та матеріали обґрунтування безпеки запропонованого рішення. У заяві зазначаються відомості про: заявника (найменування, код ЄДРПУ, юридична адреса, місце фактичного знаходження, прізвище, ім'я та по батькові керівника); походження радіоактивних матеріалів; їх форму, основні фізичні, хімічні і радіаційні характеристики; критерії, за якими планується звільнення від регулюючого контролю; кількість радіоактивних матеріалів, які підпадають під критерії та рівні звільнення від регулюючого контролю (сумарна активність, вага та об’єм); юридичну або фізичну особу, яка планує використовувати матеріали в іншій практичній діяльності після звільнення (при обмеженому звільненні).

3.2. Матеріали обґрунтування безпеки мають містити інформацію про:

-     спосіб утворення та характеристики радіоактивних матеріалів;

-     результати вимірювання та розрахунків, що підтверджують відповідність радіаційних характеристик матеріалів відповідним критеріям звільнення;

-     методики відбору проб та проведених вимірювань із зазначенням відомостей про їх затвердження/атестацію/апробацію;

-     контрольно-вимірювальні прилади, що застосовуються для визначення активності, із зазначенням відомостей про їх атестацію, повірку та акредитацію лабораторій на проведення таких вимірювань;

-     способів подальшого поводження зі звільненими радіоактивними матеріалами (обґрунтовані варіанти подальшого безпечного поводження із зазначенням технологічних, технічних, матеріальних умов та галузей використання: вторинне використання безпосередньо заявником, або іншою юридичною чи фізичною особою з передачею прав власності).

До матеріалів обґрунтування додаються:

-     копії діючих дозвільних документів;

-     програма забезпечення якості або витяги з неї, які характеризують заходи і методи, що забезпечують впевненість у тому, що віднесення радіоактивних матеріалів до таких, що можуть бути звільнені від регулюючого контролю, та подальше поводження з ними, здійснюватиметься із дотриманням чинних норм, правил і стандартів з ядерної та радіаційної безпеки та відповідно до встановлених умов;

-     методика, яка затверджена Міністерством охорони здоров’я, .при звільненні з використанням вимог пункту 2.4.

3.3. Відповідальність за обґрунтування можливості звільнення радіоактивних матеріалів від регулюючого контролю покладається на заявника.

3.4. При обґрунтуванні можливості звільнення радіоактивних матеріалів від регулюючого контролю враховують наявність у складі радіоактивного матеріалу інших небезпечних речовин відповідно до Переліку небезпечних властивостей, затверджених наказом Мінекобезпеки № 165 від 16.10.2000, у концентраціях, при яких, у відповідності з Законами України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", «Про відходи», «Про охорону навколишнього природного середовища», а також з документом “Гігієнічні вимоги щодо поводження з промисловими відходами та визначення їх класу небезпеки для здоров’я населення”, затвердженим постановою Головного державного санітарного лікаря України від
01.07.1999р. №29, вони класифікуються як відходи 1 – 2 класу небезпеки. Допустимий вміст небезпечних речовин оцінюється при проведенні оцінки безпеки, виходячи з розрахунків сумарного впливу на здоров‘я людини радіаційних та інших небезпечних чинників.

3.5. До початку звільнення Держатомрегулювання погоджує методику вимірювань, які будуть застосовуватися в процесі звільнення певного типу матеріалу. Методика має бути узгодженою з Держспоживстандартом України. Вимірювання проводяться тільки атестованим у встановленому порядку лабораторіями. Про готовність до звільнення окремої партії матеріалу заявник повідомляє про це Держатомрегулювання. Держатомрегулювання або уповноважені експертні організації можуть проводити інспекційні перевірки та, за необхідністю, проводити незалежні лабораторні дослідження на зразках радіоактивного матеріалу, який планується звільнити від контролю.

3.6. Дозвіл на звільнення надається на підставі:

-     позитивних висновків державної експертизи з ядерної та радіаційної безпеки заяви та матеріалів обґрунтування;

-     позитивних висновків санітарно-гігієнічної експертизи, яка виконується згідно з Тимчасовим порядком проведення державної санітарно-гігієнічної експертизи, затвердженим наказом МОЗ України від 09.10.2000 № 247 та зареєстрованим у Мін’юсті 10.01.2001 № 4/5195;

-     результатів інспекційного обстеження, у разі необхідності.

3.7. Термін розгляду заяви та документів на звільнення з регулюючого контролю не повинен перевищувати 30 робочих днів з дня отримання Держатомрегулювання повного комплекту документів включно з часом на проведення інспекційної перевірки. Про необхідність та дату проведення інспекційного обстеження заявникові повідомляється не пізніше 5 робочих днів з дати надання заяви. У разі необхідності перевірки застосованих методик термін розгляду може бути продовжений до 90 робочих днів, включно з часом на проведення інспекційної перевірки. Надання висновків санітарно-гігієнічної експертизи допускається не пізніше ніж за 3 дні до дати прийняття рішення про видачу дозволу.

3.8. За результатами розгляду заяви та матеріалів обґрунтування безпеки Держатомрегулювання приймається рішення, яке оформлюється у вигляді дозволу із зазначенням:

-        характеристик, які ідентифікують матеріали, що звільняються від регулюючого контролю (вид, джерела походження, основні характеристики тощо);

-        маркувального знаку для даної партії звільнених матеріалів або іншого засобу, що дозволяє відслідковувати матеріал;

-        способів подальшого поводження зі звільненими радіоактивними матеріалами;

-        при обмеженому звільненні - умов звільнення відповідно до вимог пункту 2.15.3 цих Правил;

-        дати звільнення.

або листа з обґрунтуванням відмови у видачі дозволу.

3.9. При обмеженому звільненні Держатомрегулювання з періодичністю, зазначеною у дозволі, але не ріже одного разу на рік, здійснює перевірку виконання зазначених умов звільнення.

Значення рівнів звільнення радіонуклідів штучного походження в одиницях питомої активності для: будь-якої кількості радіоактивного матеріалу у випадку звільнення від регулюючого контролю шляхом припинення і для великих кількостей (понад 1000 кг) у випадку звільнення шляхом вилучення