Аналіз впливу регуляторного акта

до проекту Закону України „Про внесення зміни

до статті 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”

1.     Опис проблеми

Законом України „Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” встановлені правові та організаційні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Відповідно до статті 2 Закону його дія поширюється також на здійснення наглядової діяльності в сфері використання ядерної енергії. Але основні засади державного нагляду в зазначеній сфері встановлені в Законі України „Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку”, засади державного нагляду за дотриманням умов ліцензії встановлені в Законі України „Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії”. Крім того система державного нагляду в сфері використання ядерної енергії створена та підтримується на виконання вимог міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Україною, а саме: Конвенції про ядерну безпеку ( підпункт (ііі) пункту (2) стаття 7), ратифікованої Законом України від 17.12.97 р. № 736/97-ВР, та Об’єднаної конвенції про безпеку поводження з відпрацьованим паливом та безпеку поводження з радіоактивними відходами (підпункти v, iv пункту 2 статті 19), ратифікованої Законом України від 20.04.2000 № 1688-ІІІ.

Згідно із зазначеними законами, міжнародними договорами та іншими нормативно-правовими актами, державний нагляд здійснюється відповідно до основного принципу державної політики у сфері використання ядерної енергії та радіаційного захисту, а саме, забезпечення пріоритету захисту людини та навколишнього природного середовища від впливу іонізуючого випромінювання.

Наглядова діяльність у сфері використання ядерної енергії та радіаційного захисту здійснюється шляхом повсякденної оцінки, інспекційних перевірок дотримання вимог ядерної та радіаційної безпеки, а також відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом застосування примусових заходів до осіб, що порушують ці вимоги. Функції державного нагляду здійснюються структурними підрозділами Держатомрегулювання, державними інспекціями з ядерної безпеки на АЕС, які розташовані на кожній з п’ятьох українських АЕС і забезпечують постійний оперативний нагляд за діяльністю АЕС, обсяг наглядової діяльності на майданчиках АЕС встановлюється відповідно до потреб забезпечення безпеки АЕС. Крім того, створені за територіальним принципом державні інспекції з ядерної та радіаційної безпеки (територіальні органи Держатомрегулювання) здійснюють функції з ліцензування та нагляду за використанням та виробництвом джерел іонізуючого випромінювання, поводженням з радіоактивними відходами, перевезенням радіоактивних матеріалів та переробкою уранових руд, веденням системи обліку і контролю ядерних матеріалів. Організаційні засади та порядок здійснення державного нагляду в сфері використання ядерної енергії (види інспекційних перевірок, періодичність їх проведення, тощо) визначаються з урахуванням головного критерію – підтримання ядерної та радіаційної безпеки в Україні на рівні, який відповідає національним та міжнародним стандартам з безпеки.

Отже, поширення дії Закону України „Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” на здійснення наглядової діяльності в сфері використання ядерної енергії якщо не унеможливить, то ускладнить здійснення державного нагляду в сфері використання ядерної енергії. Положення Закону, щодо «визначення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від здійснення господарської діяльності» та встановлення періодичності заходів державного нагляду в залежності від ступеня ризику не відповідає основним принципам здійснення нагляду у сфері використання ядерної енергії та протирічить міжнародним засадам здійснення нагляду в цій сфері. Будь-який вид діяльності в зазначеній сфері є потенційно небезпечним, але незалежно від ступеня ризику кожного з цих видів діяльності, принципи і порядок здійснення нагляду встановлюється виключно виходячи з потреб забезпечення ядерної та радіаційної безпеки.

З метою вирішення зазначених проблем Державним комітетом ядерного регулювання розроблено проект Закону України „Про внесення зміни до статті 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”.

2. Цілі державного регулювання

Відповідно до статті 22 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» однією із складових державного регулювання безпеки використання ядерної енергії є здійснення нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки організаціями, підприємствами та особами, які використовують ядерну енергію.

Державний нагляд в сфері використання ядерної енергії здійснюється за наступними основними напрямками:

- дотримання законодавства, норм, правил і стандартів з використання ядерної енергії, вимог ядерної та радіаційної безпеки суб'єктами діяльності у сфері використання ядерної енергії, умов наданих ліцензій;

- організація і ведення державного обліку, запобігання незаконному обігу, забезпечення зберігання ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання;

- дотримання законодавства, норм, правил і стандартів з фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання.

Враховуючи те, що Україна є потужною державою, що використовує ядерну енергію в мирних цілях, зокрема в енергетиці, та має намір і надалі продовжувати розвиток ядерного сектору паливно-енергетичного комплексу, неухильне підвищення ядерної безпеки є ключовим елементом в забезпеченні ефективної та надійної роботи енергетичної галузі.

Слід також зазначити, що стратегічним напрямком зовнішньої політики України визнано інтеграцію до Європейського Союзу, а одним з критеріїв, за яким визначають готовність країни до вступу в ЄС, є рівень ядерної та радіаційної безпеки.

Метою прийняття проекту Закону України „Про внесення зміни до статті 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” є підтримання системи державного нагляду в сфері використання ядерної енергії на рівні світових стандартів, а також уникнення послаблення державного нагляду у сфері використання ядерної енергії відповідно до мети такого нагляду – забезпечення безпеки використання ядерної енергії.

3.     Опис альтернатив запропонованому акту

Альтернативою запропонованому законопроекту може бути залишення без змін Закону України „Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” та внесення змін до законів України якими регулюється здійснення державного нагляду в сфері використання ядерної енергії.

Але така альтернатива не є прийнятною, оскільки державний нагляд в сфері використання ядерної енергії не може бути віднесено до контролю (нагляду) за господарською діяльністю у тому значенні, яке наведено в Законі України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”. Наразі закони та інші нормативно-правові акти з питань державного регулювання господарської діяльності не поширюються на сферу використання ядерної енергії (ст. 2 Закону України „Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності”, ст. 2 Закону України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності”). Основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарській діяльності не відповідають основним принципам здійснення нагляду у сфері використання ядерної енергії. Так, зокрема, обсяг наглядової діяльності на майданчиках АЕС встановлено відповідно до потреб забезпечення безпеки АЕС і включає постійний оперативний нагляд за діяльністю АЕС.

Здійснення державного нагляду в сфері використання ядерної енергії спрямовано на забезпечення захисту персоналу, населення та навколишнього природного середовища від негативного впливу іонізуючого випромінювання і радіоактивного забруднення, спричинених практичною діяльністю ядерно –радіаційних об’єктів. Здійснення державного нагляду в сфері використання ядерної енергії є особливо актуальним, оскільки жоден вид діяльності не призводить до таких небезпечних наслідків, які можуть мати місце під час ядерних та радіаційних аварій.

Показовим прикладом є досвід подолання найбільшої в світі ядерної аварії - аварії на Чорнобильській АЄС. Від Чорнобильської катастрофи, яка сталась більше двадцять років тому, постраждали мільйони людей, радіоактивні опади забруднили не лише територію України, Росії та Білорусії, але близько 40% поверхні Європи (дані отримані за результатами всебічного обстеження забруднення цезієм-137 внаслідок Чорнобильської аварії, проведеного у 1990-х роках під егідою Європейської Комісії). За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), загальний викид радіоактивності при Чорнобильській аварії у 200 разів перевищив сумарні викиди від вибухів атомних бомб, скинутих на Хіросіму й Нагасакі. За оцінками українських експертів тільки для України сумарний економічний збиток складе до 2015 року 200 млрд.доларів.

4.     Механізм, який пропонується застосувати для розв’язання проблеми, і відповідні заходи

Мета регулювання досягається шляхом внесення зміни до статті 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", що передбачає не поширення дії цього Закону на відносини, що виникають під час здійснення державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки. При цьому залишаються діючими правові підстави здійснення державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки, передбачені в законах України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку», «Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії», Конвенції про ядерну безпеку, ратифікованої Законом України від 17.12.97 р. № 736/97-ВР, Об’єднаній конвенції про безпеку поводження з відпрацьованим паливом та безпеку поводження з радіоактивними відходами, ратифікованої Законом України від 20.04.2000 № 1688-ІІІ.

Реалізація акта не передбачає внесення змін до чинних актів, визнання актів такими, що втратили чинність, розроблення нових актів.

Акт має загальнодержавних характер.

Акт доводиться до відома суб’єктів відносин шляхом розміщення на веб-сайті Кабінету Міністрів України та Держатомрегулювання, тощо.

5.     Обґрунтування можливості досягнення визначених цілей у разі прийняття регуляторного акта

Впровадження цього регуляторного акта направлено на підтримання системи державного нагляду в сфері використання ядерної енергії на рівні світових стандартів, а також уникнення послаблення державного нагляду у сфері використання ядерної енергії відповідно до мети такого нагляду – забезпечення безпеки використання ядерної енергії.

Можливість досягнення визначених цілей у разі прийняття регуляторного акта полягає у дотриманні норм, які встановлюються цим актом, а також законодавчих актів, якими регулюється здійснення державного нагляду в сфері використання ядерної енергії.

Не виявлено зовнішніх або внутрішніх чинників, які можуть негативно впливати на дотримання вимог цього акта.

6.     Очікуванні результати прийняття акта

Прийняття запропонованих змін до Закону України „Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” сприятиме впорядкуванню питань наглядової діяльності у сфері використання ядерної енергії.

Можлива вигода – економія коштів, які можуть бути витрачені на ліквідацію негативних наслідків, що можуть виникати внаслідок порушення законодавства, норм та правил з ядерної та радіаційної безпеки.

Додаткові витрати населення, суб’єктів підприємницької діяльності та держави в зв’язку з впровадженням змін до закону не передбачаються.

7.     Показники результативності акта

Показниками результативності регуляторного акта є:

- підтримання системи державного нагляду в сфері використання ядерної енергії на рівні світових стандартів, із врахуванням підвищених вимог до здійснення діяльності з використанням ядерної енергії з метою забезпечення безпеки такої діяльності;

- уникнення значних економічних збитків на ліквідацію наслідків ядерних та радіаційних аварій;

- запобігання негативному впливу діяльності у сфері використання ядерної енергії і забезпечення належного рівня захисту людини та навколишнього природного середовища;

- зниження порушень суб'єктами діяльності у сфері використання ядерної енергії вимог ядерної та радіаційної безпеки.

Регуляторний акт досягне своєї мети, якщо:

- буде забезпечено здійснення державного нагляду у сфері використання ядерної енергії відповідно до правових підстав, передбачених законами України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку», «Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії», Конвенції про ядерну безпеку, ратифікованої Законом України від 17.12.97 р. № 736/97-ВР, Об’єднаній конвенції про безпеку поводження з відпрацьованим паливом та безпеку поводження з радіоактивними відходами, ратифікованої Законом України від 20.04.2000 № 1688-ІІІ та іншими нормативно – правовими актами, якими регулюється здійснення державного нагляду в сфері використання ядерної енергії ;

- при збільшенні кількості перевірок, кількість порушень виконання умов провадження діяльності у сфері використання ядерної енергії буде зменшуватись. На підставі звітних матеріалів про здійснення наглядової діяльності Держатомрегулювання, вбачається стійка тенденція до зменшення кількості порушень, так, впродовж 2006 року при збільшенні кількості перевірок на 25 % порівняно з 2005 роком, кількість виявлених порушень збільшилась лише на 16%.

8.     Заходи, за допомогою яких буде здійснюватися відстеження результативності акта.

Строк проведення базового відстеження результативності акта до дня набрання чинності регуляторного акта.

Строк проведення повторного відстеження результативності акта через рік з дати набрання чинності регуляторного акта.

Періодичне відстеження результативності акта буде здійснюватися один раз на три роки, починаючи з дня виконання заходів з повторного відстеження.

Відстеження будуть проводитись шляхом порівняння статистичних даних з кількості проведених інспекційних перевірок, кількості порушень виконання умов провадження діяльності у сфері використання ядерної енергії. Крім того, будуть використані рекомендацій, надані під час перевірки стану регулювання ядерної та радіаційної безпеки в Україні міжнародними місіями, а також відгуки світової спільноти за результатами розгляду Національної доповіді про виконання зобов’язань України відповідно до Конвенції про ядерну безпеку.

Голова Держатомрегулювання О. А. Миколайчук