![endif]>![if>
ДЕРЖАВНА ІНСПЕКЦІЯ ЯДЕРНОГО РЕГУЛЮВАННЯ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА КОЛЕГІЇ
28 листопада 2019 року м. Київ № 13
![if>![endif]>![if>![endif]>![if>![endif]> ![if>![endif]>
Безпечне використання ядерної енергії створює сприятливі умови для забезпечення розвитку суспільства та економічного процвітання України.
Один з найважливіших аспектів діяльності у сфері використання ядерної енергії є безпека та захищеність ядерних установок, джерел іонізуючого випромінювання, радіоактивних відходів, ядерних матеріалів та інших матеріалів з вмістом радіонуклідів.
Формування та реалізацію державної політики у сфері безпеки використання ядерної енергії покладено на Державну інспекцію ядерного регулювання України, центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Виконання покладених функцій забезпечується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 363 «Про затвердження Положення про Державну інспекцію ядерного регулювання України».
Основною метою розроблення Заяви про політику Державної інспекції ядерного регулювання України на 2019-2024 роки та Основних стратегічних цілей розвитку Державної інспекції ядерного регулювання України на 2019-2024 роки є запровадження дієвої моделі регулювання ядерної та радіаційної безпеки, яка відповідає сучасним міжнародним стандартам до регулюючих органів, встановлює стратегічні цілі, пріоритети та завдання для досягнення перспективних цілей.
Держатомрегулювання має зберегти усі досягнення та набутий досвід та перетворитись у динамічну, ефективну державну інституцію, здатну впливати на стан ядерної та радіаційної безпеки, реагувати на запити суспільства, сприяти дотриманню принципів прозорості та відповідальності у прийнятті регулюючих рішень.
Основні виклики та ризики для стратегічного розвитку Держатомрегулювання
Для забезпечення належного виконання своїх функцій Держатомрегулювання має зосередити зусилля на вдосконаленні внутрішніх процесів на всіх рівнях – центральному та територіальному (місцевому).
На цьому шляху перед Держатомрегулювання постає низка викликів, зумовлених зростаючими вимогами суспільства, швидкозмінними перетвореннями в державі, активним розвитком системи радіаційного захисту у світі.
Разом з тим сучасна соціально-економічна ситуація в державі, ускладнена у тому числі військовою агресією на Сході України та тимчасовою окупацією Криму, ставить перед Держатомрегулювання додаткові виклики, які потребують реагування, але на даний час відсутні усталені практики вирішення цих питань.
Стратегічні підходи до розвитку потребують формування та єдиного розуміння цілей, завдань та повноважень інституції як у внутрішньому, так і зовнішньому середовищі. У зв’язку з чим Держатомрегулювання повинна заповнити прогалини у стратегічному розвитку, адже у європейських країн цей процес є безперервним і базується на основі стратегій та планів на кілька років.
Необхідною умовою розвитку Держатомрегулювання, як сучасного регулюючого органу, є імплементація міжнародних стандартів, що також вимагає від Держатомрегулювання системного удосконалення законодавства, поліпшення комунікацій на всіх рівнях.
Розвиток громадянського суспільства в Україні потребує відповідного реагування з боку Держатомрегулювання, оскільки результати її роботи повинні бути доступними та зрозумілими громадянам, джерелом достовірної, професійної та неупередженої інформації про стан ядерної та радіаційної безпеки в Україні.
Євроінтеграційні процеси в Україні вимагають від Держатомрегулювання постійно удосконалюватися задля підтримання статусу фахового регулятора.
Стратегічні цілі та пріоритети розвитку Держатомрегулювання:
1. Посилення ролі Держатомрегулювання, як єдиного незалежного органу державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки в Україні.
2. Максимальне наближення методології та практики здійснення дозвільної та наглядової діяльності до міжнародних стандартів.
3. Підвищення контролю за виконанням рішень та приписів Держатомрегулювання, удосконалення процесу моніторингу їх впровадження та посилення відповідальності за невиконання або неналежне їх виконання.
4. Зміцнення організаційної спроможності та професійного потенціалу Держатомрегулювання
5. Визнання і довіра суспільства до діяльності Держатомрегулювання. Необхідно зберегти та розвивати імідж незалежного і професійного органу, який діє відкрито і об’єктивно на користь громадян та держави, заслуговує на довіру та повагу суспільства. Потрібно забезпечити зрозумілість та доступність результатів роботи Держатомрегулювання, їх просування та поширення для різних цільових груп.
Стратегічні цілі та завдання полягають у:
1. Забезпеченні переходу на нову міжнародну систему радіаційного захисту в Україні, що відповідає сучасним викликам;
2. Державному регулюючому супроводі виконання таких основних заходів у 2019-2024 роках:
підвищення рівня безпеки експлуатації енергоблоків АЕС та продовження терміну їх експлуатації;
підвищення енергетичної незалежності шляхом спорудження нових ядерних установок та використання нового ядерного палива;
зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему;
підвищення безпеки виробництва та використання джерел іонізуючого випромінювання, безпеки поводження з радіоактивними відходами, перевезень радіоактивних матеріалів, діяльності з переробки уранових руд;
забезпечення ядерної захищеності та виконання Україною зобов’язань нерозповсюдження ядерної зброї та забезпечення гарантій;
3. Вдосконаленні та розвитку нормативної бази регулювання ядерної та радіаційної безпеки з урахуванням міжнародних вимог.
Розглянувши та обговоривши проєкти заяви про політику та основних стратегічних цілей розвитку Державної інспекції ядерного регулювання Україні, Колегія Держатомрегулювання П О С Т А Н О В Л Я Є:
1. Схвалити ![endif]>![if>заяву про політику Державної інспекції ядерного регулювання України на 2019-2024 роки.
2. Схвалити основні стратегічні цілі розвитку Державної інспекції ядерного регулювання України на 2019-2024 роки.
3. Сектору інформаційно - аналітичного забезпечення та ![endif]>![if>зв’язків з громадськістю (самостійний) забезпечити розміщення документів, зазначених в пункті 1-2, на офіційному вебсайті Держатомрегулювання.
Голова Колегії | Григорій ПЛАЧКОВ |
Секретар Колегії | Тетяна КНЯЖНИЦЬКА |