Виконуючий обов’язки Голови Держатомрегулювання Олег Коріков 15 березня 2022 року взяв участь у засіданні Підгрупи з ядерної та радіологічної безпеки Ініціативи Групи Семи «Глобальне партнерство проти розповсюдження зброї та матеріалів масового знищення». 

Засідання проводилося під головуванням Німеччини та було присвячене огляду поточних подій, наслідків для радіаційної безпеки та безпеки атомних електростанцій в Україні.

Розпочинаючи засідання, учасники засудили військове вторгнення Російської Федерації в Україну та захват ядерних установок України з порушенням усіх існуючих норм міжнародного права, вимог ядерної та радіаційної безпеки, що безсумнівно ставить під загрозу безпеку України та всього світу.

Так, пан Джейсон Тьєрі, начальник підрозділу з Розробки програм та міжнародного співробітництво Офісу ядерної захищеності МАГАТЕ, у своєму виступі ще раз підкреслив, що за результатами місій МАГАТЕ з гарантій використання ядерної енергії у мирних цілях, Україною не ведеться жодної незаявленої діяльності, яка б могла призвести до створення ядерної зброї та окреслив 7 невід'ємних компонентів ядерної безпеки та ядерної захищеності, визначених Генеральним директором МАГАТЕ паном Маріано Гросі (https://www.iaea.org/newscenter/news/iaea-director-general-calls-for-restraint-reiterates-need-to-ensure-safety-of-ukraines-nuclear-facilities-and-their-staff).

Пан Коріков проінформував присутніх щодо ядерної та радіаційної безпеки ядерних об’єктів України та поточного стану їх функціонування в умовах військової агресії та захоплення військами РФ. Також він висловив слова вдячності міжнародній спільноті за підтримку України, зокрема, звернувся до представників МАГАТЕ: «Ми розглядаємо негайні пропозиції МАГАТЕ щодо допомоги та заходів підтримки українським операторам та регулятору, надані Агентством. Однак пропозиції МАГАТЕ не охоплюють заходів МАГАТЕ щодо повного виведення російських збройних сил з території українських ядерних установок та забезпечення ротації персоналу Чорнобильської АЕС. До цього, в нинішній ситуації війни, будь-яка експертна чи технічна, дистанційна чи особиста допомога не може бути ефективною».

У своєму зверненні до учасників наради пан Коріков зазначив, що Росія на сьогодні є країною-ядерним терористом, яка захватила Чорнобильську АЕС, обстріляла Запорізьку АЕС, бомбувала ядерну підкритичну установку «Джерело нейтронів, засноване на підкритичній збірці, що керується лінійним прискорювачем електронів» у Харкові та насильно утримує оперативний персонал Чорнобильської АЕС з початку війни.

На завершення виступу, Олег Коріков ще раз звернувся до міжнародної спільноти виступити із закликом до Генерального секретаря НАТО з проханням до держав-членів затвердити рішення про введення зони A2/AD над територією України.

У рамках засідання Д-р Штефан Таймер, представник Німецького інституту з безпеки промислових ядерних установок (GRS), представив доповідь з актуалізації поточних подій в Україні та співпраці з Україною із забезпечення фізичного захисту Рівненської АЕС та Южно-Української АЕС.

Пані Ронда Еванс, керівник відділу розробки програм Всесвітнього інституту фізичної ядерної безпеки (WINS), представила учасникам наради міжнародний проєкт з Глобального аналізу потреб у людських ресурсах для підтримки національної інфраструктури для ядерних та інших радіоактивних матеріалів поза регулюючим контролем (MORC).

Довідково: G7 або «Велика сімка» міжнародний клуб урядів семи високорозвинених країн світу (США, Японія, Німеччина, Велика Британія, Італія, Франція, Канада), утворена 27 червня 2002 року.

Глобальне партнерство в даний час також включає в себе як учасників-донорів нон-G7 держави: Австралія, Бельгія, Чехія, Данія, Фінляндія, Ірландія, Нідерланди, Нова Зеландія, Норвегія, Польща, Південна Корея, Швеція та Швейцарія. Також для участі в сесіях почали запрошувати ряд країн: Бразилію, Китайську Народну Республіку, Індію, Мексику і Південну Африку.

G7 створювалася як неформальний форум, тому в неї немає адміністративної структури, на відміну від інших міжнародних організацій. 

Робоча група Глобального партнерства зустрічається двічі на рік (дату визначає країна-президент групи (у 2022 році - це Німеччина, традиційно це зима та осінь).

У вересні 2004 року Україну визнано членом Глобального партнерства як країну-одержувача сприяння.

Усвідомлюючи роль України в забезпеченні глобальної системи фізичної ядерної безпеки, у 2016 році за ініціативи представника Норвезького агентства радіаційної безпеки Інгара Амундсена в рамках Глобального партнерства засновано Групу з обміну інформацією про технічну допомогу Україні у сфері радіаційної та фізичної ядерної безпеки.