13 липня 2018 року відбулося засідання Громадської ради при Державній інспекції ядерного регулювання України. В рамках заходу були розглянуті три питання, важливі для сфери ядерної та радіаційної безпеки держави.
Про вплив на діяльність Держатомрегулювання Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» розповів заступник директора Департаменту з питань безпеки ядерних установок Олександр Григораш.
Закон України «Про оцінку впливу на довкілля» № 2059-VIII (далі – закон про ОВД) був прийнятий Верховною Радою України 23 травня 2017 року і набув чинності 19 грудня 2017 року.
Зазначеним Законом встановлюється необхідність виконання оцінки впливу на довкілля під час здійснення будь-якої планованої діяльності (планованої господарської діяльності, що включає будівництво, реконструкцію, технічне переоснащення, розширення, перепрофілювання, ліквідацію (демонтаж) об’єктів, інше втручання в природне середовище).
Прикінцевими положеннями цього закону були внесені зміни в низку інших законів України серед яких Закон України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку». Зокрема, були внесені зміни у частину другу статті 40, яка тепер викладається у такій редакції:
«Державну експертизу ядерної і радіаційної безпеки ядерних установок, уранових об’єктів та об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, інших джерел іонізуючого випромінювання, проводить орган державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки з урахуванням оцінки впливу на довкілля, інших державних експертиз, які здійснюються згідно з законодавством».
Відповідно до цих змін Держатомрегулювання може починати проведення будь-якої державної експертизи ядерної та радіаційної безпеки лише після оцінки впливу на довкілля в незалежності від того, чи впливає планована діяльність на довкілля, чи ні.
«Разом із тим, на сьогодні немає чіткого розуміння того, які саме документи повинен вимагати ядерний регулятор від експлуатуючої організації. Які документи засвідчуватимуть відсутність негативного впливу на довкілля? Зрештою, який рівень підписантів цих документів? Все це в даний час є незрозумілим», – коментує Олександр Григораш.
Окрім цього, представник регулюючого органу розповів про варіанти вирішення проблемної ситуації, що склалася після набуття чинності закону про ОВД.
Після палкого обговорення члени Громадської ради вирішили підтримати Держатомрегулювання й звернутися з листами до Кабінету Міністрів України та Верховної Ради України із пропозицією внести зміни до зазначених законів або ж до постанов Кабміну. «У тому вигляді, в якому документи є на сьогоднішній день – це перешкоджає діяльності вітчизняного ядерного регулятора», – підсумував голова Громадської ради Ярослав Рожило.
Другим питанням порядку денного стало – обговорення можливості продовження терміну експлуатації третього енергоблока Рівненської АЕС. Фахівці Держатомрегулювання детально відзвітували про поточний стан справ за напрямом й запросили членів Громадської ради на засідання Колегії Держатомрегулювання, на якому прийматиметься остаточне рішення щодо продовження терміну експлуатації зазначеного енергоблока.
Наостанок директор з питань інформації та зв’язків з громадськістю асоціації «Український ядерний форум» Ольга Кошарна ініціювала обговорення третього питання порядку денного, а саме – кадрових проблем галузі. Експерт доповіла про неконкурентоспроможність зарплат у сфері атомної енергетики й потужний відтік спеціалістів з України до Об’єднаних Арабських Еміратів, Туреччини, Білорусії та інших держав.
Члени Громадської ради вирішили підготувати листа до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг й звернути увагу на те, що систематичне недофінансування атомної галузі може призвести до втрати ліцензованого персоналу.