З 21 травня по 1 червня 2018 року у столиці Австрії Відні проходила Шоста нарада з розгляду виконання зобов’язань за Об’єднаною конвенцією про безпеку поводження з відпрацьованим ядерним паливом (ВЯП) та радіоактивними відходами (РАВ). У рамках заходу 23 травня українська делегація презентувала Національну доповідь про виконання Україною зобов’язань за Об’єднаною конвенцією. Про те, як це було розповідає Голова Державної інспекції ядерного регулювання України, очільник української делегації у Відні Григорій Іванович Плачков.
– Григорію Івановичу, хто презентував Національну доповідь України у Відні? Які основні меседжі були озвучені міжнародній спільноті під час презентації?
– Як очільник української делегації частину Доповіді презентував я, іншу частину – заступник очільника делегації, начальник Управління безпеки поводження з РАВ Держатомрегулювання Наталія Рибалка.
Передісторія така: згідно усталеної процедури Держатомрегулювання із залученням фахівців низки вітчизняних галузевих організацій підготували Національну доповідь України. У жовтні 2017 року її було розміщено на спеціальній закритій сторінці МАГАТЕ для попереднього розгляду договірними Сторонами Об’єднаної конвенції.
За результатами розгляду – Україна отримала 82 запитання від договірних Сторін. На всі запитання були надані вичерпні відповіді й розміщені на веб-сторінці Об’єднаної конвенції.
Презентація України містила підсумкову інформацію щодо належного виконання державою передбачених Об’єднаною конвенцією зобов’язань за трирічний період, що минув після П’ятої наради. Йшлося у презентації про прогрес у впровадженні заходів, які забезпечують відповідний рівень ядерної та радіаційної безпеки при поводженні з ВЯП та РАВ.
– Розкажіть, які позитивні зрушення щодо поводження з РАВ та ВЯП були здійснені в Україні за останні три роки?
– Перш за все, це реалізація заходів, передбачених Загальнодержавною цільовою екологічною програмою поводження з РАВ та Загальнодержавною програмою зняття з експлуатації ЧАЕС й перетворення об'єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему.
Україною досягнуто прогресу у реалізації ключового проекту Плану здійснення заходів на об'єкті «Укриття». Власне, мова йде про спорудження НБК у Чорнобильській зоні відчуження.
Також ми маємо суттєвий прогрес у реалізації будівництва сховища відпрацьованого ядерного палива реакторів типу РБМК «сухого» типу (СВЯП-2) та Централізованого сховища для відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП) реакторів типу ВВЕР вітчизняних АЕС.
На сьогоднішній день Держатомрегулювання видано окремий дозвіл на введення в експлуатацію комплексу з переробки радіоактивних відходів на майданчику Рівненської АЕС. До кінця 2018 року планується ввести в промислову експлуатацію комплекс з переробки РАВ на Запорізькій АЕС.
В Україні було здійснено переоцінку сховищ «аварійних» РАВ чорнобильського походження на території зони відчуження. Крім того, удосконалено систему поводження з відпрацьованими джерелами іонізуючого випромінювання (ВДІВ) й введено в експлуатацію Централізоване сховище для довгострокового зберігання відпрацьованих джерел іонізуючого випромінювання на комплексі виробництв «Вектор».
– Що ж, давайте з’ясовувати по черзі. За останні три роки Україна, дійсно, мала прогрес, що стосується спорудження НБК у Чорнобильській зоні відчуження. Коли об’єкт буде введено в експлуатацію?
– За інформацією ДСП ЧАЕС, завершення робіт зі спорудження НБК очікується наприкінці 2018 року.
– Коли буде введено в експлуатацію СВЯП-2 й що на часі відбувається на майданчику ЦСВЯП?
– У даний час на майданчику СВЯП-2 здійснюються індивідуальні та комплексні випробування систем та елементів, важливих для безпеки цієї установки. За інформацією ДСП ЧАЕС, орієнтовна дата початку «гарячих» випробувань – IV квартал 2018 року.
На початку травня був завершений перший етап будівництва ЦСВЯП, а саме: споруджено огорожу, пропускні пункти, службову автодорогу, каналізаційні та дренажні системи, водні резервуари, систему освітлення та електропостачання.
На сьогодні продовжується будівництво 6 кілометрів залізниці, яка з’єднає сховище з існуючою залізничною інфраструктурою у зоні відчуження. Виконані роботи дозволять перейти до основного етапу спорудження адміністративних будівель та майданчика, на якому будуть розміщені контейнери з ВЯП.
– Розкажіть детальніше про переоцінку сховищ «аварійних» РАВ чорнобильського походження у зоні відчуження?
– У рамках міжнародних проектів у Чорнобильській зоні відчуження було проведено переоцінку безпеки двох пунктів захоронення радіоактивних відходів (ПЗРВ), а саме: ПЗРВ «Підлісний» та ПЗРВ «ІІІ черга ЧАЕС». За результатами перевірки – наразі обидва об’єкти є безпечними для зберігання РАВ. Разом із тим, необхідно продовжувати посилений відомчий контроль, особливо, що стосується реалізації заходів з управління старінням та постійного моніторингу об’єктів.
Також було проведено обстеження пунктів тимчасової локалізації РАВ (ПТЛРВ) щодо ідентифікації місць розташування траншей та буртів, здійснено переоцінку впливу ПТЛРВ з метою оптимізації їх подальшої реабілітації.
У результаті переоцінки безпеки ПТЛРВ було визначено, що усі вони є об’єктами ризику й вимагають реалізації певних заходів з метою зменшення загрози для населення, персоналу та навколишнього середовища. Для більшості ПТЛРВ – достатнім є відомчий контроль протягом приблизно 500 років у межах 10 кілометрової зони. Все ж, є й такі ПТЛРВ, вилучення РАВ з траншей та буртів яких – цілком обґрунтоване з точки зору безпеки.
На сьогоднішній день вилучення РАВ з найбільш небезпечних траншей та буртів ПТЛРВ продовжується.
– Як саме було вдосконалено систему поводження з відпрацьованими джерелами іонізуючого випромінювання (ВДІВ) в Україні?
– За підтримки Департаменту енергетики та кліматичних змін Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії у період з 2012 по 2015 рік на майданчику комплексу «Вектор» було збудоване Централізоване сховище для довгострокового зберігання відпрацьованих ДІВ (ЦСВДІВ). Додаткове фінансування надходило й від країн Європейського Союзу, адже проект реалізовувався у рамках ініціативи «Глобальне партнерство проти розповсюдження зброї та матеріалів масового знищення».
ЦСВДІВ – є основним елементом щодо вдосконалення усієї системи поводження з відпрацьованими ДІВ в Україні. Об’єкт призначений для прийому, ідентифікації, сортування, обробки, комплектації, перепакування, паспортизації та зберігання протягом 50 років відпрацьованих джерел альфа-, бета-, гамма- і нейтронного випромінювання закритого типу.
ЦСВДІВ має забезпечити централізоване розміщення основного обсягу РАВ у формі відпрацьованих ДІВ різних типів та конструкцій, які на сьогодні накопичені на майданчиках спеціалізованих підприємств по поводженню з радіоактивними відходами ДК «УкрДО «Радон», а також тих ДІВ, які знаходяться у використанні у медицині та промисловості, після переведення їх у категорію РАВ.
– Коли буде введено в експлуатацію ЦСВДІВ?
– Комплексні «холодні» випробування основних систем важливих для безпеки ЦСВДІВ були проведені у 2015 році.
Дотепер на об’єкті тривають комплексні «гарячі» випробування. У ході цих випробувань експлуатуюча організація ЦСВДІВ (ДСП «Центральне підприємство з поводження з РАВ») має підтвердити захисні властивості конструкцій об’єкта, відпрацювати технологічні процеси переробки ВДІВ, а також технологічні регламенти та процедури.
Як не прикро, в процесі проведення «гарячих» випробувань було виявлено ряд недоліків проекту ЦСВДІВ.
Остаточне рішення щодо здійснення експлуатації об’єкту прийматиме Держатомрегулювання після того, як ДСП «ЦППРВ» надішле доопрацьовану за результатами «гарячих» випробувань експлуатаційну документацію, а також – розроблений Звіт з аналізу безпеки на етапі експлуатації об’єкту.
– Які запитання лунали від представників інших країн-учасниць після презентації Національної доповіді України?
– Нас запитували про перебіг будівництва ЦСВЯП в Чорнобильській зоні відчуження; про кількість інспекційних заходів на ДК «УкрДО «Радон»; про поводження з ВДІВ та плани щодо їх подальшого захоронення.
Цікавилися також позицією України щодо спорудження вітчизняного геологічного сховища; проведенням Комплексної оцінки об’єктів на території зони відчуження та планами подальшого використання даних територій.
Задавали питання й про те, чи готова в Україні інфраструктура для прийому на зберігання РАВ після переробки ВЯП у Російській Федерації.
– Чи виконала Україна свої зобов’язання за Об’єднаною конвенцією про безпеку поводження з ВЯП та РАВ?
– Свої зобов’язання за Об’єднаною конвенцією Україна виконує послідовно.
– Станом на сьогодні, які основні виклики постають перед Україною у питаннях поводження з ВЯП та РАВ?
– Перш за все, це створення об’єктів, призначених для поводження з ВЯП та РАВ у Чорнобильській зоні відчуження та на майданчику Чорнобильської АЕС. Мова йде, про будівництво та введення в експлуатацію ЦСВЯП; про спорудження та подальшу експлуатацію сховища для довгострокового зберігання осклованих радіоактивних відходів, що повертатимуться після переробки з Російської Федерації. Не менш вагомі виклики: проектування та будівництво об’єкта з переробки РАВ на комплексі «Вектор», а також інших об’єктів, призначених для поводження з РАВ ЧАЕС.
Крім того, важливим питанням лишається законодавче закріплення особливого статусу зони спеціального промислового використання на території зони відчуження. Це необхідно зробити для того, аби в подальшому ці території могли використовуватися більш ефективно й наступні покоління почували себе безпечно.
Ще одним викликом є активізація робіт зі створення геологічного сховища в Україні. Слід визначити експлуатуючу організацію, розробити програму дій зі спорудження сховища, обрати майданчик для його розміщення.
– Які задачі були визначені для України на наступний трирічний період?
– Нарада сторін підтримала Україну щодо необхідності спрямування зусиль для реалізації викликів, визначених в рамках Шостої Національної доповіді. Власне, усіх тих, про які мова йшла у попередньому питанні.