Портал в режимі тестування та наповнення
Меню
Людям із порушенням зору
A- A+
Українською
In English
«Ядерний могильник» під Києвом або як використовується радіофобія в інформаційній війні
Опубліковано 02 липня 2016 року о 09:28

Останнім часом дехто з політиків та підконтрольних ЗМІ РФ спекулюють темою будівництва в зоні відчуження так званого «ядерного могильника». Нібито під Києвом планується спорудження смертельно небезпечного ядерного сховища, куди радіоактивні відходи звозитимуться практично з усього світу.

«Всі ці повідомлення, безсумнівно, є стовідсотковим фейком», - коментує ситуацію Голова Держатомрегулювання Сергій Божко. – «Щороку Україна витрачає близько 150-200 млн. доларів на вивезення відпрацьованого ядерного палива (ВЯП) на зберігання та переробку до Російської Федерації. Позбутися цієї залежності ми можемо, збудувавши власне централізоване сховище для відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП). Хочу зауважити, таке сховище є високотехнологічним об’єктом, головним критерієм при створенні якого є забезпечення максимального рівня ядерної та радіаційної безпеки. Водночас, беззаперечно будучи обізнаними про зазначене, політики РФ, а за ними й ЗМІ наполегливо називають ЦСВЯП не інакше як «могильником».

Слід зазначити, що на сьогодні в Україні вже експлуатується сховище для відпрацьованого ядерного палива при Запорізькій АЕС, жодних проблем з експлуатацією сховища не виникало. Підтвердженням тому є позитивні результати першої періодичної переоцінки безпеки сховища в 2005 році, цьогоріч – будуть готові результати другої періодичної переоцінки безпеки об’єкта.

ВЯП з інших АЕС (Рівненської, Хмельницької та Южно-Української) вивозиться до Росії на зберігання та переробку. «Зараз тривають перемовини між НАЕК «Енергоатом» та РФ щодо повернення в Україну продуктів переробки ВЯП у вигляді осклованих високоактивних радіоактивних відходів з енергоблоків ВВЕР-440 (1 та 2 енергоблоки РАЕС). Ймовірно, з 2018 року відходи почнуть повертатися, цей нюанс російськими ЗМІ успішно замовчується», - наголосив очільник Держатомрегулювання. З його слів, це пов’язано з тим, що тимчасове зберігання та переробка відпрацьованого ядерного палива українських АЕС надзвичайно вигідне для РФ.

«Що стосується ВЯП ВВЕР-1000, то наразі питання його переробки не вирішено. У РФ дотепер немає відповідних технологій. Я вважаю, що після реалізації технології переробки ВЯП ВВЕР-1000, ситуація з поверненням осклованих високоактивних радіоактивних відходів буде ідентичною», - зазначив Сергій Божко.

Коментуючи тему спорудження централізованого сховища в Україні, Голова Держатомрегулювання повідомив, що використання СВЯП є загальною світовою практикою.

Довідково: За даними МАГАТЕ, на сьогодні загальна кількість сховищ відпрацьованого ядерного палива сягає 153 об’єкти, з них – 111 «сухого» типу та 42 «мокрого» типу. Варто зазначити, в Росії таких сховищ – 7, 6 з них – «мокрого» типу та 1 «сухого» типу.

«Звісно, розкривати об’єктивні технологічні подробиці РФ не має наміру, адже має інші цілі. В умовах інформаційної агресії значно ефективніше – лякати народ країни, що пережив Чорнобильську катастрофу, жахами про «ядерні могильники». Адже гібридна війна – на те і гібридна, щоб не бути перебірливою в методах, які вона застосовує», – зауважив Сергій Божко.

Зважаючи на зазначене, Держатомрегулювання запрошує представників небайдужих ЗМІ долучатися до інформаційної кампанії супротиву російській пропаганді. В рамках кампанії – Інспекцією буде підготовлено низку роз’яснювально-просвітницьких матеріалів щодо ядерної та радіаційної безпеки України.


Outdated Browser
Для комфортної роботи в Мережі потрібен сучасний браузер. Тут можна знайти останні версії.
Outdated Browser
Цей сайт призначений для комп'ютерів, але
ви можете вільно користуватися ним.
67.15%
людей використовує
цей браузер
Google Chrome
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
9.6%
людей використовує
цей браузер
Mozilla Firefox
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
4.5%
людей використовує
цей браузер
Microsoft Edge
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
3.15%
людей використовує
цей браузер
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux