26-27 вересня 2019 року у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка проходить уже восьмий рік поспіль міжнародна конференція «Медична фізика – сучасний стан, проблеми, шляхи розвитку. Новітні технології», за ініціативою Навчально-наукового центру радіаційної безпеки Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Всеукраїнського об’єднання медичних фізиків та інженерів, за участю фахівців із провідних навчальних закладів, медичних та регулюючих установ, а також представників із Міністерства охорони здоров’я, Національної академії медичних наук України для обговорення навчання та підготовки медичних фізиків, радіаційного захисту, біомедичної інженерії, інноваційних технологій у медицині. 

Ми живемо у прогресивному світі, а значить, ніщо не стоїть на місці, зокрема, і медична фізика. Підходи до організації роботи медичних фізиків постійно вдосконалюються. І в такому круговороті постійно треба йти в ногу з часом для відображення наукових, методичних та практичних результатів досліджень, спрямованих на вдосконалення шляхів розвитку медичної фізики, подальшого просування новітніх технологій на ринку медичних послуг.

Захід розпочав Ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Леонід Губерський, який привітав учасників та зауважив, що ця конференція є об’єднанням зусиль спільноти у галузі освіти, науки, охорони здоров’я та ядерного регулювання для ефективної підготовки фахівців з медичної фізики.

«Університет уже третій рік як відродив підготовку медиків, адже першопочатково медичний факультет заснували в Імператорському університеті Святого Володимира, де медичний факультет існував до 1920 року, та Рада Університету прийняла рішення про відновлення підготовки медиків», – наголосив Леонід Губерський та побажав отримати знання і наснагу від конференції для майбутніх здобутків у сфері ядерної медицини.

Віталій Цимбалюк, Президент Національної академії медичних наук України, розповів про надзвичайну важливість напряму розвитку медичної фізики. «Багато років працюю в медицині, але такого розвитку як в останні роки іще не спостерігав. Коли з’явилися комп’ютерні томографи, можна без хірургічних маніпуляцій поставити точний діагноз і в цьому величезна повага медичним фізикам, які змогли досягти такого рівня», – наголосив пан Віталій. Також він розповів про розвиток напряму мініінвазивної хірургії, де найкращим прикладом є лінійні прискорювачі, які дозволяють з високою точністю впливати на головний мозок без хірургічного втручання або проводити опромінення в іншій ділянці тіла. За словами спікера, це фантастика, яку створюють фахівці медичної фізики.

Також своїм поглядом на цю тему поділилася Руслана Тріпайло, Заступник Голови Державної інспекції ядерного регулювання України, подякувала КНУ імені Тараса Шевченка за участь в організації конференції, розповіла про досягнення, закликала учасників заходу разом імплементувати зусилля на благо радіаційного захисту у медицині, привітала з наближенням 185-річниці від заснування КНУ імені Тараса Шевченка.

«Проведення цієї конференції – це майданчик і традиція для того, щоб обмінятися думками, поділитися досягненнями з наближення до європейських та міжнародних стандартів безпеки та обговорити плани на майбутнє з покращення радіаційного захисту у медицині серед медичних фізиків та інших національних та міжнародних експертів з питань радіаційного захисту у медицині (науковців, регулятора, професійних медичних та громадських організацій). Медичне опромінення пацієнтів, на відміну від інших видів опромінення, має ряд особливостей: проводиться навмисно та добровільно і має на меті принести користь пацієнтам, оскільки є способом отримання діагностичної інформації або ефективного лікування. Тому медичне опромінення потребує ретельнішого обґрунтування та розробки фізичних основ методів лікування та діагностики», – наголосила пані Руслана.