Системами радіаційного моніторингу європейських країн, у т.ч. України, у період з 25 вересня до середини жовтня 2017 року було зафіксовано підвищення концентрації радіонукліду штучного походження рутеній 106 (далі - Ru-106) у приземному шарі атмосферного повітря. Інформацію про цю подію було розміщено на офіційному сайті Держатомрегулювання 6 жовтня 2017 року, відразу після отримання та оперативного аналізу достовірних результатів вимірювань з постів радіаційного контролю українських АЕС та УкрГідрометцентру.
За уточненими даними, максимальне значення активності Ru-106 в атмосферному повітрі для території України було зафіксовано на посту спостереження УкрГідрометцентру в м.Одессі 28.09.2017-30.09.2017 і становило 45 мБк/м3, що є на порядок нижчим допустимого нормами радіаційної безпеки значення – 500 мБк/м3 , не несе загрози здоров’ю населення і не потребує вжиття додаткових заходів радіаційного захисту.
З 5 жовтня спостерігається стійке зниження активності Ru-106 у приземному шарі повітря як над територією України, так і інших європейських країн. На сьогодні системами радіаційного моніторингу Ru-106 у повітрі не фіксується. Продовжується аналіз випадінь на ґрунт на постах спостережень УкрГідрометцентру та АЕС. Про поточну радіаційну ситуацію в Україні детальну інформацію можна отримати на офіційному сайті Центральної геофізичної обсерваторії.
З метою координації взаємодії з МАГАТЕ та комплексного аналізу розвитку ситуації Держатомрегулювання звернулась до ДП «НАЕК «Енергоатом», УкрГідрометцентру, ДСП «Екоцентр» Державного агентства з управління зоною відчуження, Розрахунково-аналітичного центру Міністерства оборони України, Інституту проблем безпеки АЕС НАНУ та Державного космічного агентства України із проханням проведення додаткового аналізу доступних даних спостережень відомчих систем радіаційного моніторингу. На запит МАГАТЕ дані вимірювань розміщувались країнами-членами у захищеній системі міжнародного обміну оперативною інформації. Однак жодна країна-член так і не повідомила про події, які б могли бути причиною поширення Ru-106.
Застосування моделей глобального атмосферного переносу разом із даними вимірювань інших країн дозволило компетентним органам Франції та Німеччини визначити ймовірний регіон походження джерела радіоактивного викиду та його приблизну активність (за оцінкою IRSN це 100-300 ТБк). Інформаційний звіт IRSN оприлюднений 9 листопада 2017 року.
Результати моделювання, що були виконані РОДОС-центром Інституту проблем математичних машин та систем НАН України із застосуванням вимірювань з території України, Польщі (по 06.10.2017), Швеції, Швейцарії (по 02.10.2017), Франції, Чехії (по 04.10.2017), а також даних станцій Міжнародної системи моніторингу Організації Договору про всеосяжну заборону ядерних випробувань, які отримані від Головного центру спеціального контролю Національного центру управління та випробувань космічних засобів, на основі математичних рівнянь атмосферного переносу моделі MATCH у системи JRODOS додаються.
Висока ступінь кореляції результатів моделювання, виконаних різними організаціями із застосуванням математичних моделей, попередньо верифікованих на реальних даних атмосферного переносу після аварії на АЕС Фукусіма в Японії, дозволяє ідентифікувати район походження радіоактивного викиду, що певною мірою підтверджується даними РосГідромету.
Однак, за відсутністю до цього часу офіційних даних з місця подій, оцінка масштабу, причин і наслідків аварійного викиду залишається невизначеною.
Ситуація з рутенієм продемонструвала здатність сучасних систем радіаційного моніторингу європейських країн оперативно ідентифікувати навіть незначні зміни фонових показників радіаційного стану у навколишньому середовищі. Вона також підтверджує необхідність і важливість підтримки та подальшого вдосконалення механізмів міжнародного обміну інформацією.