Держатомрегулювання у взаємодії з Державним центром з ядерної та радіаційної безпеки, Українським гідрометеорологічним інститутом (УкрГМІ), Центральною геофізичною обсерваторією ДСНС, службами радіаційної безпеки ВП АЕС ДП «НАЕК «Енергоатом», ДСП «Об’єднання Радон» проводиться аналіз результатів вимірювання об’ємної активності штучних радіонуклідів у приземному шарі атмосферного повітря над територією України (за межами зони відчуження).
Як компетентний національний орган і офіційний центр зв’язку відповідно до Конвенції про оперативне сповіщення про ядерну аварію, Держатомрегулювання цілодобово підтримує зв'язок з Центром інцидентів та надзвичайних ситуацій МАГАТЕ (деталі за посиланням: https://www.iaea.org/ru/o-nas/centr-po-incidentam-i-avariynym-situaciyam), компетентними органами з питань ядерної та радіаційної безпеки інших країни, відповідно до міжнародних договорів України про оповіщення та обмін інформацією про ядерні аварії та інші радіологічні інциденти.
Довідково: Конвенція про оперативне сповіщення про ядерну аварію, що ратифікована Україною у грудні 1986 року, застосовується країнами-членами МАГАТЕ у випадку будь-якої аварії, що пов’язана з установками та діяльністю, зазначеними у пункті 2 статті 1 цієї Конвенції, або діяльністю держави-учасника, або осіб, або юридичних суб’єктів під його юрисдикцією або контролем, внаслідок якої відбувається або може відбутись викид радіоактивних речовин і яка призвела або може призвести до міжнародного транскордонного викиду, що могло б мати з точки зору радіаційної безпеки значимість для іншої держави.
З 06 квітня 2020 року Держатомрегулювання інформує щодо стану радіологічних наслідків пожеж у природних екосистемах зони відчуження та зони безумовного відселення на своїх офіційних ресурсах, а також публікує дані вимірювань з точною прив’язкою до місця, часу експозиції та методів розрахунку у єдиному форматі міжнародного інформаційного обміну на спеціальній захищеній платформі МАГАТЕ USIE. Ця платформа створена МАГАТЕ після аварії на АЕС Фукусіма для оперативного інформаційного обміну, прогнозної оцінки та вироблення рекомендацій щодо захисних дій на міжнародному рівні, у випадку виникнення радіаційних інцидентів, незалежно від того, відбулись вони внаслідок аварії, недбалості або кримінальних дій.
Станом на 11 квітня 2020 року результати оцінки радіологічних наслідків від пожеж у природних екосистемах, забруднених внаслідок Чорнобильської аварії такі:
1. Значення потужності еквівалентної дози гамма-випромінювання (гамма-фону) у повітрі, що фіксуються приладами радіаційної розвідки мобільних груп поблизу пожеж, і стаціонарними постами автоматизованої систем радіаційного моніторингу зони відчуження, знаходяться в межах природних коливань, властивих для певної місцевості, та доступні в режимі он-лайн (при працездатності каналів передачі даних) за посиланням http://www.srp.ecocentre.kiev.ua/MEDO-PS/index.php?lang=UKR
2. Пожежі у природних екосистемах не призводять до збільшення «кількості радіації в природі» - сумарної активності штучних радіонуклідів, які вже знаходяться в навколишньому природному середовищі внаслідок глобальних випадінь від випробувань ядерної зброї (у 50-70 роки минулого століття) масштабних викидів і водних скидів внаслідок аварій на Чорнобильській АЕС (1986) та АЕС Фукусіма в Японії (2011).
3. Радіологічна значимість таких пожеж полягає у вивільненні в атмосферне повітря в процесі горіння штучних радіонуклідів, переважно 137Cs, що знаходились в зв’язаному стані в рослинності та поверхневому шарі ґрунтів, і перенесенні їх на значні відстані (внаслідок високотемпературного підйому диму в високі шари атмосфери, де відбувається його суттєве «розбавлення» чистим повітрям) у концентраціях, які є значно меншими від допустимих нормами радіаційної безпеки рівнів, і фіксуються на межі технічної можливості приладів і методів контролю об’ємної активності атмосферного повітря.
4. Тривалість та масштаб пожеж, що виникли на початку квітня 2020 року у природних екосистемах, у тому числі за межами зони відчуження, призвели до підйому продуктів горіння у високі шари атмосфери, поширення їх на значні відстані відповідно до погодних умов та подальшого повільного осідання у концентраціях, які не несуть прямих радіологічних загроз, не можуть бути виявлені радіометрами-дозиметрами і, за виключенням спеціальних досліджень, зазвичай не фіксуються засобами радіаційного моніторингу не лише в Україні, а й в інших технічно розвинутих країнах.
5. Будь-які твердження про «втаємничення владою радіаційних показників» є абсолютно безпідставними в умовах розвитку сучасних інформаційно-аналітичних систем і технологій автоматизованого контролю, зокрема, таких як супутникові ресурси NASA https://worldview.earthdata.nasa.gov та мережі обміну радіологічними даними Європейського Союзу EURDEP https://remap.jrc.ec.europa.eu/Help/Simple.aspx
Про увагу до радіологічної оцінки наслідків пожеж в Україні повідомляється, зокрема, на офіційних сайтах регулюючих органів Польщі, Франції, Норвегії, Угорщини:
https://www.paa.gov.pl/aktualnosc-542-pozar_lasu_wokol_nieczynnej_elektrowni.html
http://www.haea.gov.hu/web/v3/OAHPortal.nsf/web?OpenAgent&article=news&uid=32A2D6D8A302266FC125854200476102http://www.haea.gov.hu/web/v3/OAHPortal.nsf/web?OpenAgent&article=news&uid=32A2D6D8A302266FC125854200476102
https://www.dsa.no/nyheter/95148/skogbrann-i-tsjernobyl-omraadet
Максимальні значення об’ємної активності 137Cs у приземному повітрі, що були зафіксовані за період посилених спостережень шляхом прокачування значного об’єму (десятки тис м3 за добу) стаціонарними аспіраційними установками з подальшим спектрометричним аналізом знятих фільтрів, є короткочасними, у тисячі разів нижчими допустимого НРБУ-97 значення для 137Cs (0.8 Бк/м 3 ), не потребують вжиття додаткових заходів радіаційного захисту (за межами зони пожеж) і корелюють з результатами моделювання динаміки атмосферного переносу повітряних мас з продуктами горіння у північних областях України для реальних погодних умов, а саме:
| Місце спостереження | Період відбору проб | Активність 137Cs Бк/м3 |
| ВП РАЕС (м. Вараш) | 06.04.20 - 07.04.20 | 3.10 х 10-5 |
| ВП ХАЕС (м. Нетішин) | 06.04.20 - 07.04.20 | 4.25 х 10-5 |
| ВП ЮУ АЕС (м. Южноукраїнськ) | 06.04.20 - 10.04.20 | 1.45 х 10-5 |
| ЦГО (м. Київ, пр. Науки, 37) | 08.04.20 - 09.04.20 | 2.90 х 10-4 |
| УкрГМІ (м. Київ) | 06.04.20 - 07.04.20 | 5.70 х 10-5 |
Інтегрована модель європейської системи оцінки, прогнозу та підтримки прийняття рішень RODOS за період 04-10.04.2020 за посиланням:
https://drive.google.com/open?id=1C_QpoB5ZXiXNaa_sFa0whe05VPzhhNdm
Держатомрегулювання висловлює вдячність персоналу ВП АЕС ДП «НАЕК «Енергоатом», яким забезпечено проведення додаткових і точних вимірювань в надзвичайно напружених умовах, фахівцям ЦГО, УкрГМІ, УкрГідрометцентру, ДСП «Об’єднання «Радон», ДСП «Екоцентр» та ДНТЦ ЯРБ, за якісне і професійне виконання своїх обов’язків для отримання достовірних, точних, неупереджених даних в інтересах безпеки і захисту суспільства.
Звертаємо увагу !
Неконтрольоване випалювання стерні, луків, пасовищ, опалого листя населенням призводить до підвищення активності Cs-137 «чорнобильського походження» в атмосферному повітрі. Максимальні активності, зазвичай, реєструються в північних областях України у березні місяці, на значних відстанях від території зони відчуження, адже радіоактивний шлейф Чорнобиля простягається далеко від її меж. На фоні підвищення активності Cs-137 в атмосферному повітрі від місцевих підпалів, розрахувати точний «внесок» пожежі в зоні відчуження ЧАЕС практично не можливо.