Держатомрегулювання, у взаємодії із УкрГідрометцентром ДСНС, ВП АЕС ДП «НАЕК «Енергоатом», ДСП «Екоцентр» ДАЗВ, Головним центром спеціального контролю Державного космічного агентства України, фахівцями Інституту проблем математичних машин та систем НАН України, інших науково-експертних організацій, здійснено оцінку можливого транскордонного впливу та радіаційних наслідків для території України події, що сталася на військовому полігоні біля села Ненокса, Архангельської області Російської Федерації 8 серпня 2019 року, про що повідомлялось раніше за посиланням:
http://www.snrc.gov.ua/nuclear/uk/publish/article/431566
За результатами додаткових спостережень, проведених у період із 10 по 16 серпня 2019 року доступними засобами об’єктових і відомчих систем радіаційного моніторингу, в межах похибки вимірювання, змін середньодобових концентрацій радіонуклідів, що зазвичай спостерігаються в атмосфері, а також присутності будь-яких інших техногенних радіонуклідів у аерозольній чи газовій формі, у приземному шарі атмосферного повітря над територією України, не виявлено.
У значній мірі це пояснюється розсіюванням (дисперсією) продуктів радіоактивного розпаду при підйомі у високі шари атмосфери (інверсією), а також технічною складністю діагностики малих концентрацій газової фази (радіоактивних йодів та благородних газів), коротко існуючих ізотопів.
15 серпня 2019 року Норвезьке агентство радіаційного захисту (DSA) повідомило про виявлення незначних концентрацій радіоізотопів йоду на станції фільтрування повітря в Сванховді, що на кордоні з Російською Федерацією. Про однозначне встановлення зв’язку між цим фактом та вибухом на військовому полігоні на основі зазначених даних поки що не йдеться.
https://www.dsa.no/en/news/94881/no-health-impact-after-the-brief-radioactive-spike-in-arkhangelsk -
https://globalnews.ca/news/5769285/norway-russia-rocket-explosion-radiation/
16 серпня 2019 року органи регулювання ядерної та радіаційної безпеки Фінляндії та Франції також повідомили про те, що «мережа дистанційного моніторингу радіоактивності IRSN та жодна зі станцій моніторингу в Західній Європі не виявили аномального підвищення радіаційного фону».
Фінляндія STUK
Франція IRSN
Слід зазначити, що існуючі процедури в положеннях конвенцій МАГАТЕ не передбачають обов’язковості надання інформації країнами-членами про інциденти, які сталися під час випробувань систем озброєння. Механізми контролю за дотриманням міжнародних режимів безпеки у таких випадках забезпечуються в межах Договору про всеосяжну заборону ядерних випробувань.
Однак, шляхом міжнародного інформаційного обміну у зв’язку із подією на військовому полігоні Ненокса, стало відомо про те, що дані з постів мережі радіонуклідного моніторингу, що розташовані на території Російської Федерації (Дубна, Кіров та інші) в межах Міжнародної системи моніторингу (МСМ) Організації Договору про всеосяжну заборону ядерних випробувань, за невідомих обставин до центру обробки даних у місті Відні не надходять з 8 серпня 2019 року.
Довідково:
Міжнародна система моніторингу (МСМ) – глобальна мережа датчиків виявлення та реєстрації подій, які можуть свідчити про можливі проведення ядерних вибухів і є засобом контролю та верифікації дотримання режиму Договору про всеосяжну заборону ядерних випробувань (далі – Договор).
12 серпня 2019 року, у відповідь на запити ЗМІ, Організація Договору про всеосяжну заборону ядерних випробувань, через Твіттер повідомила про те, що чотири станції (три сейсмічних та одна інфразвукова), зареєстрували інцидент біля села Ненокса. Ці дані дозволи уточнити час події та оцінити приблизну потужність вибуху у тротиловому еквіваленті. Про зв'язок зареєстрованих сейсмічними методами сигналів із детонацією ядерної зброї не повідомлялось.
Радіонуклідна мережа складається з двох типів радіонуклідних станцій: моніторингу аерозольних часток та благородних газів. Станції моніторингу аерозолів можуть управлятись вручну або автоматично. Крім того, у додатку І Протоколу до Договору названі 16 радіонуклідних лабораторій.
Основне призначення радіонуклідної мережі спостережень – представлення даних для встановлення природи сумнівних подій (ядерний вибух, або ні), що були виявлені засобами інших технологій моніторингу (сейсмічними, акустичними, інфразвуковими тощо), визначення присутності у навколишньому середовищі радіонуклідів, що можуть утворюватись при ядерних вибухах, та, певною мірою – локалізації джерела та його впливу в залежності від моделей переносу повітряних мас.
На території Російської Федерації розташовано 6 сертифікованих станцій радіонуклідного моніторингу. На території України сертифікованих станцій радіонуклідного моніторингу немає.
З метою виконання міжнародних зобов’язань України щодо контролю за дотриманням договорів про заборону ядерних випробувань Головний центр спеціального контролю здійснює безперервний моніторинг національними технічними засобами, які включені до МСМ. Детальніше за посиланням
https://gcsk.gov.ua/monitoring-yadernix-viprobuvan/