Центр прогнозування наслідків радіаційних аварів УкрГМЦ ДСНС України продовжує відслідковувати радіаційну ситуацію у зоні спостереження Южно-Української АЕС за показниками, які отримуються Національною гідрометеорологічною службою (НГМС) ДСНС України на радіометричній мережі спостережень, та доступних даних АСРК ПУАЕС (рис.1).

Станом на 10:00 (UTC) 15/03/2022 показники рівня радіаційного фону довкілля порівняно із середньомісячними величинами не виходять за межі точності їх визначення. Підвищення радіаційного фону в зоні спостереження  ЮУАЕС не спостерігаються.

Із застосуванням СППР JRODOS, обраховано модель (умовну) поширення радіоактивного забруднення у разі руйнування  одного із блоків ЮУАЕС (станом на 08:58 (UTC) 15/03/2022).

У разі виникнення аварійної ситуації (умовної) на АЕС радіоактивно забруднені повітряні маси з великою імовірністю можуть протягом доби кардинально змінити напрямок свого руху з південно-східного  на північно-західний-західний і згодом, за наступні дві доби, переміщуватись за межі території України на  Молдову, Польщу, Словаччину, Чехію, Угорщину, Болгарію, Румунію, Туреччину, Грецію, Сербію тощо  (рис.2.).

З 13 березня 2022 року відновився зв’язок УкрГМЦ з АСКРС ЗАЕС, що дозволяє проводити моніторинг радіаційного впливу ЗАЕС на довкілля.

Коливання показників рівня радіаційного фону (за результатами спостережень на мережі НГМС у 100-км зоні впливу ЗАЕС та АСКРС ЗАЕС) не виходять за межі точності визначення їх середньомісячних показників.  Змін радіаційного фону у зоні спостереження ЗАЕС не спостерігається.

Із застосуванням  СППР JRODOS, обраховано модель можливого поширення радіоактивного забруднення у разі руйнування одного із блоків ЗАЕС (станом на 8:40 (UTC) 15/03/2022) з викидом радіоактивних речовин в атмосферу (умовна радіаційна аварія), внаслідок цього забруднені повітряні маси з великою імовірністю протягом наступних діб можуть поширитися у південному та південно-східному напрямку (рис.3)

У разі виникнення аварійної ситуації (умовної) на АЕС радіоактивно забруднені повітряні маси внаслідок складного руху атмосферних мас над Чорним морем з великою імовірністю можуть протягом доби кардинально змінювати напрямки свого поширення з південно-східного на північно-західний-західний і згодом переміщуватися над територіями України, Молдови, Польщі, Болгарії, Румунії, Греції, Туреччини, Грузії тощо.

Радіаційна ситуація навколо Рівненської АЕС та Хмельницької АЕС залишається стабільною (рис.1), зміни, які фіксуються АСРК цих АЕС перебувають в межах звичних коливань вимірюваних величин ПЕД та викидів у довкілля (рис.4.)  Обидві АЕС працюють у штатному режимі.

Надходження інформації про радіаційний стан на  виробничому майданчику ЧАЕС припинилося після відключення  ЧАЕС від системи енергозабезпечення.

Із застосуванням СППР JRODOS, в ЦПНРА побудовано модель можливого поширення радіоактивного забруднення у разі руйнування Об’єкту СВЯП-1 ЧАЕС, спричиненого бойовими діями або випадковим потраплянням снарядів. Внаслідок цього забруднені повітряні маси з великою імовірністю протягом доби переміщуватимуться над територією Білорусі (на рис. 4 результат моделювання поширення з атмосферними масами радіоактивних речовин – початок умовного  викиду о 09:59 (UTC) 15/03/2022).

За даними радіометричної мережі НГМС радіаційна ситуація за межами зони відчуження ЧАЕС стабільна, коливання показників ПЕД перебувають в звичних межах їх повсякденної реєстрації. Частина метеостанцій у південній і східній частині України та на Київщині, внаслідок ведення бойових дій на цих територіях з російськими окупантами, не мають можливості здійснювати спостереження або передавати результати вимірювань.