Відповідно до статті 23 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» орган державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки є незалежним від державних органів, установ і посадових осіб, діяльність яких пов'язана з використанням ядерної енергії, місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян.

Україна також є Стороною Конвенції про ядерну безпеку, у частині 2 статті 8 якої визначено: «Кожна  Договірна  Сторона  вживає  відповідних заходів для забезпечення ефективного розподілу функцій  регулюючого  органу  і функцій  будь-яких  інших органів або організацій,  які займаються сприянням використанню або використанням ядерної енергії», та Стороною Об’єднаної конвенції про безпеку поводження з відпрацьованим паливом та безпеку поводження з радіоактивними відходами,  частина 2 статті 20 встановлює: «Кожна Сторона,  що домовляється,  у відповідності до своїх законодавчих засад, вживає відповідних заходів для забезпечення ефективної незалежності регулюючих функцій від інших функцій у тих випадках, коли установи займаються як поводженням з відпрацьованим паливом чи радіоактивними відходами, так і здійснюють функції регулювання.»

Нагадуємо, що однією з основних причин Чорнобильської катастрофи у звіті експертів МАГАТЕ INSAG-7 (1993) вказано: «Забезпечення безпеки всупереч неминучому тиску у зв'язку з необхідністю виконувати виробничі завдання вимагає прихильності експлуатуючої організації ланцюгам безпеки та міцного та незалежного режиму регулювання, який належним чином фінансується, має підтримку на урядовому рівні та має всі необхідні повноваження з контролю за дотриманням вимог. У момент аварії такого режиму в СРСР не існувало».

Також дотримання принципу розмежування управління і регулювання є однією із умов (пункт 4.1.38 іі) Гарантійної Угоди між Україною як Гарантом та Європейським співтовариством з атомної енергії як Кредитором стосовно Угоди про механізм надання позики, розмір якої в євро дорівнює 300 000 000 (триста мільйонам) євро, від 7 серпня 2013 року між Національною атомною енергогенеруючою компанією «Енергоатом» та Європейським співтовариством з атомної енергії на реалізацію проекту Комплексна (зведена) програма підвищення рівня безпеки енергоблоків атомних електростанцій, і недотримання цієї умови може потягти для України негативні фінансові наслідки (не продовження фінансування).

Те, що відбулось 09 грудня 2021 року на засіданні Кабінету Міністрів України під час розгляду питання оцінювання державних службовців категорії «А» – є прикладом нерозуміння окремими членами Уряду ролі Держатомрегулювання у забезпеченні режиму ядерної та радіаційної безпеки при використанні ядерної енергії у мирних цілях у нашій державі та його зміцненні на міжнародному рівні.

На жаль, події 09 грудня 2021 року в Кабінеті Міністрів України є прикладом відкритого публічного тиску на незалежний орган державного регулювання на користь ліцензіата цього органу – НАЕК «Енергоатом».

Міністр енергетики України Герман Галущенко виступив із промовою у якій запропонував знизити оцінку результатів службової діяльності за 2021 рік Голові Державної інспекції ядерного регулювання України Григорію Плачкову до негативної та, підкреслив при цьому, що діяльність Держатомрегулювання перешкоджає реалізовувати енергетичну політику Міністерству енергетики України. При цьому він перерахував аргументи, які мають маніпулятивний характер та абсолютно не відповідають існуючому стану справ та вводять в оману членів Уряду щодо делегованих державою функцій та компетенції Держатомрегулювання.

Нагадаємо, що основними завданнями Держатомрегулювання є:

1) забезпечення формування та реалізація державної політики у сфері безпеки використання ядерної енергії;

2) здійснення державного регулювання безпеки використання ядерної енергії;

3) здійснення повноважень компетентного органу з фізичного захисту ядерного матеріалу та ядерних установок відповідно до Конвенції про фізичний захист ядерного матеріалу та ядерних установок; з питань безпечного перевезення радіоактивних матеріалів відповідно до правил ядерної та радіаційної безпеки при перевезенні радіоактивних матеріалів; з питань аварійного оповіщення та інформування згідно з Конвенцією про оперативне оповіщення про ядерні аварії.

Держатомрегулювання не втручається у господарчу діяльність експлуатуючої організації (укладання комерційних угод, підписання меморандумів щодо впровадження тих чи інших проєктів та технологій тощо).

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 23 жовтня 2019 року № 924 «Про внесення змін до розділу III схеми спрямування і координації діяльності центральних органів виконавчої влади Кабінетом Міністрів України через відповідних членів Кабінету Міністрів України», діяльність Державної інспекції ядерного регулювання України спрямовує і координує Кабінет Міністрів України.

Також, нагадаємо, що одним із основних завдань Держатомрегулювання є державне регулювання БЕЗПЕКИ використання ядерної енергії, яке відповідно до статті 22 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» передбачає:

•  встановлення нормативних критеріїв і вимог, що визначають умови використання ядерної енергії (нормування);
•  видачу документів дозвільного характеру на здійснення діяльності у сфері використання ядерної енергії (провадження дозвільної діяльності);
•  здійснення державного нагляду за дотриманням законодавства, умов документів дозвільного характеру, норм, правил і стандартів з ядерної та радіаційної безпеки, вимог фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання, обліку та контролю ядерних матеріалів та інших джерел іонізуючого випромінювання, включаючи примусові заходи (державний нагляд).

Щодо аргументів Міністра енергетики України про перешкоджання діяльності «стратегічного підприємства» маємо заначити наступне:

1. Ліцензія на експлуатацію ядерної установки (до якої відноситься ЦСВЯП) видається за результатами державної експертизи ядерної та радіаційної безпеки заяви експлуатуючої організації. Станом на 10 грудня 2021 року заява ДП «НАЕК «Енергоатом» на отримання ліцензії на експлуатацію ЦСВЯП до Держатомрегулювання не надходила.

2. Проєкт Кадастру майданчиків під будівництво нових енергоблоків атомних електростанцій Міненерго не містив жодної інформації щодо результатів оцінки відповідності майданчиків вимогам норм та правил з ядерної та радіаційної безпеки, що були розроблені Держатомрегулювання у відповідності до вимог МАГАТЕ та світової практики та був повернутий на доопрацювання.

3. Для обґрунтування безпеки ядерних установок, зокрема діючих енергоблоків АЕС України, ДП «НАЕК «Енергоатом» має можливість використовувати широкий спектр комерційних розрахункових програмних засобі, за умови їх валідації та верифікації, про що Держатомрегулювання неодноразово наголошувала у рамках технічних нарад з ДП «НАЕК «Енергоатом» з цього питання. Претензія Галущенка Г.В. щодо того, що підвищення рівня безпеки експлуатації енергоблоків АЕС затримується через небажання передачі Держатомрегулюванням кодів NRC є також безпідставною. Інформуємо, що підвищення рівня безпеки експлуатації енергоблоків АЕС здійснюється ДП «НАЕК «Енергоатом» шляхом виконання заходів, передбачених КзППрБ, що була затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 07 грудня 2011 р. № 1270.

4. Держатомрегулювання неодноразово висловлювало свою занепокоєність з приводу стану справ з впровадження заходів Комплексної (зведеної) програми підвищення рівня безпеки енергоблоків атомних електростанцій, виконання ремонтів обладнання енергоблоків АЕС, будівництва Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива, про що доповідалось Прем’єр-Міністру України. Разом з тим, у рамках щоквартального звітування з виконання заходів з реалізації етапу «Реформування енергетичного сектору (до 2020 року)» Енергетичної стратегії України на період до 2035 року «Безпека, енергоефективність, конкурентоспроможність», Держатомрегулюванням надається повна інформація щодо питань:

розроблення довгострокової Програми розвитку ядерної енергетики;

продовження строку експлуатації енергоблоків атомних електростанцій;

затвердження Кадастру майданчиків для будівництва нових енергоблоків атомних станцій в Україні;

вибір реакторних технологій для будівництва нових атомних енергоблоків на заміщення потужностей атомних електростанцій, які будуть виводитися з експлуатації, згідно з довгостроковою Програмою забезпечення розвитку ядерної енергетики;

розроблення та подання Кабінету Міністрів України проєктів актів про схвалення Концепції та про затвердження Державної цільової екологічної програми виведення з експлуатації уранових об'єктів;

розроблення та подання Кабінету Міністрів України проєкту акта про схвалення Концепції Державної екологічної програми поводження з відпрацьованим ядерним паливом атомних електростанцій до 2022 року;

будівництво централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива атомних електростанцій;

початок проведення комплексу пошукових робіт з визначення перспективних територій, придатних для розміщення установок для захоронення радіоактивних відходів у глибинних геологічних формаціях;

завершення  дослідно-промислової  експлуатації  палива  компанії Westinghouse Electric Sweden AB;

проведення  техніко-економічного аналізу доцільності  створення в Україні власного виробництва ядерного палива.

Підсумовуючи зазначаємо, що при виявленні фактів порушення ядерного законодавства суб’єкт діяльності у сфері використання ядерної енергії притягується до відповідальності, таке рішення регулюючого органу ґрунтується на основі виявлених фактів під час здійснення наглядових функцій.

Вважаємо, що події, які відбулися 09 грудня 2021 року на засіданні Уряду з питання оцінювання результатів службової діяльності Голови Держатомрегулювання за 2021 рік, спрямовані на руйнування незалежності національного органу регулювання ядерної та радіаційної безпеки у прийнятті рішень в сфері його компетенції, та є прямим порушенням не тільки національного законодавства, але й міжнародних зобов’язань України, відповідно до конвенцій та Гарантійних угод з міжнародними фінансовими організаціями для фінансування Програми підвищення безпеки українських АЕС, що призведе не тільки до погіршення іміджу України у світі, але й до припинення інвестування у розвиток ядерної енергетики нашої країни міжнародними інвесторами.