Українським гідрометцентром у взаємодії з Інститутом проблем метематичних машин та систем НАНУ на основі моделей атмосферного переносу системи підтримки прийняття рішень РОДОС, що в рамках проекту Європейської комісії адаптуються для специфічних умов Чорнобильської зони відчуження, оцінено напрямки переносу та динаміку поширення продуктів горіння лісових екосистем за добу при реальних погодних умовах.

Про побудові моделі застосовані дані з відкритих джерел інформації та такі параметри джерела викиду:

координати: 51.346N, 29.928E

потужність викиду 3.5E5 Бк/с (площа горіння  20 га/добу Х усереднену щільність забруднення  цезієм-137 3E6 Бк/м ² Х 5%  - фракція від загального вмісту радіонуклідів на території пожежі, що переноситься повітряним шляхом на відстані більше 1 км);

висота початкового підйому 50 м;

тривалість 29.06.17, 09:00 – 30.06.17, 09:00 (UTC)

Результати проведених розрахунків свідчать що об’ємна активність цезію-137 (¹³⁷Cs) у повітрі, за винятком ближньої зони пожежі, не несе загрози населенню і знаходиться нижче детектованих значень.

Довідково: допустимий рівень концентрації ¹³⁷ Cs у повітрі становить 0,8 Бк/м^-3 (НРБУ -97)

Figure 1 Об’ємна інтегральна активність ¹³⁷Cs, Bq·s·m^-3

Рис.2 Забруднення поверхні землі сухе і вологе Сs-137 Bq/m²

Рис. 3 Інтегровано по часу приземна концентрація в повітрі Cs-137 Bq/ñm³

Моделі у форматі gif доступні за посиланням

http://env.kiev.ua/~ik/pozhar/

Офіційне повідомлення про результати контролю на території Республіки Білорусь за посиланням http://rad.org.by/news/o-radiacionnoy-obstanovke-na-territorii-respubliki.html