Україна долучається до світової практики використання ризик-інформованого підходу при прийнятті рішення з безпеки АЕС. Впровадження інструменту ризик-інформованого керування конфігурацією АЕС дозволяє експлуатуючій організації обґрунтувати можливість проведення ремонту систем, важливих для безпеки, що виконуються в плановому попереджувальному ремонті (ППР), при роботі енергоблоку АЕС на номінальному рівні потужності, що у свою чергу дозволяє скоротити тривалість ППР та, відповідно, підвищити коефіцієнт використання встановленої потужності енергоблоку.

Так, 11 січня 2021 року Державною інспекцією ядерного регулювання України погоджено технічне рішення «Про введення в дослідну експлуатацію ризик-інформованого керування конфігурацією АЕС з метою підвищення безпеки та оптимізації технічного обслуговування та ремонту систем, важливих для безпеки» разом із відповідною програмою дослідної експлуатації, а також тимчасовими змінами до технологічного регламенту безпечної експлуатації енергоблоку №2 ЗАЕС та змінами до типових регламентів технічного обслуговування та ремонтів енергоблоків АЕС.

Проєкт з оптимізації технічного обслуговування і ремонту (ТОіР) систем, важливих для безпеки, на основі ризик-інформованого керування конфігурацією АЕС реалізується, як пілотний, на енергоблоці №2 Запорізької АЕС з 2017 року.

Проєкт реалізується за сприяння та фінансової підтримки Міністерства енергетики США із залученням Аргонської національної лабораторії (США) та завершальним етапом його є саме початок дослідної експлуатації.

Основною метою проєкту є підвищення безпеки експлуатації енергоблоків АЕС шляхом використання ризик-інформованого підходу при:

– дослідженні та визначенні необхідності переоцінки встановлених у технологічному регламенті безпечної експлуатації обмежень за часом непрацездатності систем та обладнання;

–  визначенні обладнання, що має домінуючий вплив на безпеку АЕС та зосередження зусиль при ТОіР на забезпеченні працездатності цього обладнання АЕС;

–  обґрунтуванні оптимальної конфігурації обладнання АЕС при проведенні ТОіР;

–  зменшенні дозових навантажень на персонал за рахунок оптимізації проведення ТОіР;

–  зниженні надмірного консерватизму при проведенні ТОіР.