10 років тому, неподалік від берегів Японії, стався найсильніший у сучасній історії 9-ти бальний землетрус, який призвів до значних руйнувань інфраструктури, величезного цунамі та масштабної аварії на атомній електростанції Фукушіма-Дайчі.

Внаслідок землетрусу і цунамі загинуло більше 16 тисяч людей, а тисячі й досі вважаються зниклими безвісті.

Втрата основного і резервного енергопостачання  і припинення охолодження ядерних реакторів та басейнів витримки ядерного палива призвели до аварійних процесів на енергоблоках із викидом радіоактивних речовин у навколишнє середовище.

Аварія на АЕС Фукушіма-Дайчі отримала найвищий за шкалою INEC 7-й рівень.

Було евакуйовано понад 100 тис. населення на відстань до 60 км.

Україна співпрацює з Японією у рамках проєкту Фукушіма-Чорнобиль, надаючи один одній консультативну й технічну підтримку, та вивчають досвід з подолання аварій. 

Протягом кількох місяців після цієї аварії, МАГАТЕ розробило комплексний план дій щодо зміцнення глобальної системи ядерної безпеки, та країни-члени схвалили його.

Україна у червні 2011 р. приєдналася до європейської ініціативи щодо проведення «стрес-тестів» для АЕС у країнах-членах Європейського Союзу та сусідніх країнах (Декларація щодо проведення «стрес-тестів»). «Стрес- тести» для АЕС України проводились відповідно до узгодженої Європейською Комісією та ENSREG методології проведення «стрес-тестів» для європейських АЕС (13 травня 2011 р., Declaration of ENSREG, Annex 1 «EU «Stress-test2 specifications»). Національні плани дій містять заходи з підвищення безпеки, що були визначені за результатами «стрес-тестів» та графіки їх впровадження на АЕС.

Так, у 2020 році робота була зосереджена на імплементації заходів для енергоблоків, термін експлуатації яких продовжується у понадпроєктний строк (головним чином це стосувалося енергоблоку № 5 ВП «Запорізька АЕС»).

На енергоблоках АЕС України впроваджувались заходи щодо розроблення матеріалів і виконання кваліфікації елементів енергоблоків, забезпечення підживлення та охолодження басейну витримки в умовах тривалого повного знеструмлення АЕС, забезпечення підживлення парогенераторів в умовах тривалого повного знеструмлення АЕС, забезпечення працездатності споживачів системи технічної води групи «А» в разі зневоднення бризкальних басейнів, приладового забезпечення під час та після аварій, забезпечення аварійного електропостачання в умовах тривалого повного знеструмлення АЕС, запобігання ранньому байпасуванню гермооболонки в результаті потрапляння розплавлених мас активної зони з шахти реактора поза гермооб’ємом, розроблення та впровадження заходів щодо зниження концентрації водню в гермооболонці для запроєктних аварій. 

Важливим уроком для усіх нас має стати розуміння важливості дотримання вимог та правил ядерної та радіаційної безпеки.

Фото: © auhumanitieslab.com