Аналіз впливу регуляторного акта –
проекту наказу Державної інспекції ядерного регулювання України
«Про затвердження Вимог та умов безпеки (ліцензійних умов)
провадження діяльності з виробництва джерел іонізуючого випромінювання»
1. Опис проблеми
Згідно з листом Мін’юсту України від 25.07.2014 № 10.1-19/16 наказ Міністерства екології та природних ресурсів України від 20 березня 2001 року № 111 «Про затвердження Умов та правил провадження діяльності з виробництва джерел іонізуючого випромінювання», внесений до переліку нормативно-правових актів, зареєстрованих в Мін’юсті України, що підлягають перегляду та приведенню у відповідність до Конституції та законодавства України (1993 – 2012 рр.).
Держатомрегулювання розроблено проект наказу «Про затвердження Вимог та умов безпеки (ліцензійних умов) провадження діяльності з виробництва джерел іонізуючого випромінювання» на заміну вищезазначеному наказу Міністерства екології та природних ресурсів України згідно з підпунктом 7 пункту 4 Положення про Державну інспекцію ядерного регулювання України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 363 (далі – Положення).
Передбачається одночасне визнання таким, що втратив чинність наказ Міністерства екології та природних ресурсів України «Про затвердження Умов та правил провадження діяльності з виробництва джерел іонізуючого випромінювання» від 20 березня 2001 року № 111, зареєстрований в Мінюсті України 11 квітня 2001 року за № 334/5525. Це пояснюється тим, що, Державна інспекція ядерного регулювання України є правонаступником функцій, що виконувались Міністерством екології та природних ресурсів України у 2001 році.
2. Цілі державного регулювання
Ціллю прийняття регуляторного акту є впорядкування організаційно-правового механізму реалізації законодавства в сфері використання ядерної енергії, визначення вимог та умов безпечного провадження діяльності з виробництву джерел іонізуючого випромінювання.
3. Опис альтернатив запропонованому акту
Альтернативною пропозицією регуляторного акту є залишення без змін (чинним) наказу Мінприроди України «Про затвердження Умов та правил провадження діяльності з виробництва джерел іонізуючого випромінювання» від 20 березня 2001 року № 111, зареєстрований в Мінюсті України 11 квітня 2001 року за № 334/5525.
В цьому випадку, цей регуляторний акт буде суперечити чинному законодавству з огляду на те, що до функцій Мінприроди України не відносяться питання затвердження вимог та умов безпеки (ліцензійних умов) провадження діяльності в сфері використання ядерної енергії та ліцензування діяльності з виробництва джерел іонізуючого випромінювання .
Така ситуація негативно вплине на механізм реалізації законодавства у сфері використання ядерної енергії, оскільки відповідно до Положення Держатомрегулювання є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику та державне регулювання в сфері безпеки використання ядерної енергії.
Тому залишення цього питання без втручання, як альтернатива, не розглядається.
4. Механізм, який пропонується застосувати для розв’язання проблеми, і відповідні заходи
Держатомрегулювання, використовуючи вітчизняний досвід в частині здійснення регулюючого контролю та кращу світову практику, закріплену в стандартах МАГАТЕ, визначає перелік організаційно-правових та інших спеціальних вимог, обов’язкових для виконання під час провадження діяльності з виробництва джерел іонізуючого випромінювання.
Проектом регуляторного акту визначено умови провадження діяльності з виробництва джерел іонізуючого випромінювання.
Прийняття цього регуляторного акту є механізмом реалізації норм чинного законодавства України та врегулювання питань у сфері безпеки використання ядерної енергії.
5. Обґрунтування можливості досягнення визначених цілей у разі прийняття регуляторного акту
Виконання ліцензіатами вимог та умов провадження діяльності з виробництва джерел іонізуючого випромінювання є фактором, який безпосередньо позитивно впливає на загальний стан радіаційної безпеки в Україні та забезпечує радіаційний захист персоналу, населення та навколишнього природного середовища під час провадження діяльності з виробництва джерел іонізуючого випромінювання, зокрема.
Таким чином, мета розробки цього нормативного акту буде досягнута в повній мірі. Зовнішніх або внутрішніх чинників, які можуть негативно впливати на дотримання вимог цього регуляторного акту не виявлено.
6. Очікувані результати прийняття акту
Очікується, що впровадження регуляторного акту:
дозволить впорядкувати організаційно-правовий механізм реалізації законодавства в сфері використання ядерної енергії;
забезпечить приведення окремих видів діяльності в сфері використання ядерної енергії відповідно до вимог основних стандартів безпеки МАГАТЕ та ЕС, сприятиме підвищенню рівня радіаційної безпеки під час провадження діяльності з виробництва джерел іонізуючого випромінювання;
забезпечить виконання Держатомрегулювання своїх повноважень відповідно до Положення.
Додаткові витрати з державного бюджету в зв’язку з впровадженням цього регуляторного акту не передбачаються.
Аналіз витрат та вигод, пов’язаних з прийняттям регуляторного акта:
| Об`єкт впливу | Вигоди | Витрати |
| Держава | Впорядкування нормативно-правових актів та системи державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки | Не передбачаються |
| Населення, навколишнє природне середовище | Забезпечення радіаційного захисту населення та навколишнього природного середовища шляхом додержання ліцензіатами, що проваджують діяльність з виробництва джерел іонізуючого випромінювання вимог та умов здійснення цієї діяльності | Не передбачаються |
| Ліцензіати | Підтримання належного рівня радіаційної безпеки об’єкта по виробництву джерел іонізуючого випромінювання та радіаційного захисту персоналу шляхом дотримання вимог та умов провадження діяльності з виробництва джерел іонізуючого випромінювання | Відповідно до вимог статті 32 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» |
7. Обґрунтування запропонованого строку дії регуляторного акту
Строк дії регуляторного акта не обмежений.
8. Визначення показників результативності регуляторного акту
Прийняття регуляторного акта відповідатиме реалізації державної політики у сфері безпеки використання ядерної енергії.
Прогнозні показники такі:
додаткових надходжень чи витрат з державного та місцевих бюджетів, пов’язаних із дією акту, не передбачається;
дія регуляторного акту поширюється на ліцензіатів, що здійснюють діяльність з виробництва ДІВ (відповідно до статті 7 Закону України «Про дозвільну діяльність в сфері використання ядерної енергії»);
витрати ліцензіатів - відповідно до вимог статті 32 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку»;
рівень поінформованості ліцензіатів, що здійснюють діяльність з виробництва ДІВ, з основних положень регуляторного акту – вище середнього.
Проект регуляторного акту оприлюднено на офіційному сайті Держатомрегулювання www.snrc.gov.ua у розділі для громадського обговорення.
9. Визначення заходів, за допомогою яких буде здійснюватися відстеження результативності регуляторного акту
| Базове відстеження результативності здійснюватиметься за календарний рік до дати набрання чинності цього регуляторного акту. Повторне відстеження результативності регуляторного акту здійснюється до закінчення двох років після набрання ним чинності шляхом здійснення моніторингу після прийняття запропонованої норми. Періодичне відстеження результативності регуляторного акту здійснюється через кожні три роки, починаючи з дня виконання заходів із повторного відстеження. У разі виявлення неврегульованих та проблемних питань, пов’язаних із застосуванням цього регуляторного акту, буде забезпечено внесення відповідних змін у встановленому законодавством порядку. Голова Державної інспекції ядерного регулювання України С. БОЖКО | | |