до проекту наказу Державної інспекції ядерного регулювання України
«Про затвердження Переліку документів і відомостей, необхідних для здійснення радіологічного контролю на державному кордоні України»
1.Опис проблеми, яку передбачається розв’язати шляхом державного регулювання
Проект наказу Держатомрегулювання «Про затвердження Переліку документів і відомостей, необхідних для здійснення радіологічного контролю на державному кордоні України» (далі – проект наказу) розроблено відповідно до статті 24 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» та підпункту 32) пункту 4 Положення про Державну інспекцію ядерного регулювання України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 363 (далі – Положення) з метою:
гармонізації нормативно-правової бази України, яка урегульовує питання здійснення радіологічного контролю (експрес-контролю) на державному кордоні України; впорядкування організаційно-правового механізму в частині проведення радіологічного контролю на державному кордоні України шляхом формування переліку документів дозвільного характеру під час імпорту, експорту та транзиту вантажів, які містять небезпечні речовини 7 класу (радіоактивні матеріали) та документів, які засвідчують радіаційну безпеку промислової та продовольчої сировини, продукції тощо, щодо яких в Україні унормовано допустимий вміст радіонуклідів, під час імпорту та експорту вантажів (багажу), які містять промислову сировину, продукцію тощо;
попередження незаконного обігу радіоактивних матеріалів та підвищення радіаційного захисту населення України.
Уведення в дію затвердженого переліку документів та відомостей, необхідних для здійснення радіологічного контролю на державному кордоні України сприятиме підвищенню ефективності процесу здійснення радіологічного контролю на державному кордоні України та рівня радіаційного захисту населення України.
2.Визначення цілей державного регулювання
Метою прийняття акту є гармонізація нормативно-правової бази України, яка урегульовує питання здійснення радіологічного контролю на державному кордоні України, та впорядкування організаційно-правового механізму в частині проведення радіологічного контролю у пунктах пропуску через державний кордон України та в зоні діяльності регіональних митниць і митниць.
3. Визначення та оцінка усіх прийнятих альтернативних способів досягнення встановлених цілей та аргументи щодо переваги обраного способу
| Можливі способи досягнення цілей | Оцінка способу | Причини відмови від альтернативних способів, аргументи щодо переваги обраного способу |
| Залишення існуючої ситуації в частині здійснення радіологічного контролю на державному кордоні України без змін | Спосіб оцінюється як такий, що потребує вдосконалення та гармонізації з чинними правилами ядерної та радіаційної безпеки при перевезенні радіоактивних матеріалів, державними санітарно-екологічними правилами і нормами, гігієнічними нормативами та міжнародними стандартами | Проблема залишиться неврегульованою, оскільки в чинних нормативно-правових та інструктивних документах, які урегульовують питання здійснення радіологічного контролю на державному кордоні України не міститься чітко визначений перелік документів і відомостей, необхідних для здійснення радіологічного контролю на державному кордоні України, які мають мати суб’єкти діяльності у сфері використання ядерної енергії та суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності, які здійснюють перевезення вантажів, які містять промислову та продовольчу сировину, продукцію тощо, щодо яких в Україні унормовано допустимий вміст радіонуклідів Причиною відмови від застосування є недосягнення визначених цілей |
| Обраний спосіб –введення в дію наказу Державної інспекції ядерного регулювання України «Про затвердження Переліку документів і відомостей, необхідних для здійснення радіологічного контролю на державному кордоні України» | • Відповідає вимогам законодавства України. • Забезпечує досягнення основних принципів безпеки та радіаційного захисту населення під час імпорту, експорту та транзиту вантажів, які містять небезпечні речовини 7 класу (радіоактивні матеріали), імпорту та експорту вантажів (багажу), які містять промислову та продовольчу сировину, продукцію тощо, щодо яких в Україні унормовано допустимий вміст радіонуклідів, та під час перетину державного кордону фізичними особами | Забезпечить досягнення мети розробки та очікуваних результатів прийняття регуляторного акта |
4. Опис механізмів, які пропонується застосувати для розв'язання проблеми
Держатомрегулювання, використовуючи досвід в частині здійснення регулюючого контролю під час регулювання безпеки перевезення радіоактивних матеріалів та взаємодії органів виконавчої влади та юридичних осіб, які провадять діяльність у сфері використання ядерної енергії, в разі виявлення радіоактивних матеріалів у незаконному обігу, світову практику, закріплену в стандартах МАГАТЕ, визначає перелік документів дозвільного характеру та тих, які засвідчують радіаційну безпеку промислової сировини, продукції тощо, щодо яких в Україні унормовано допустимий вміст радіонуклідів.
5. Обґрунтування можливості досягнення встановлених цілей у разі прийняття регуляторного акта
Досягнення цілей, визначених у пункті 2, можливе за рахунок прийняття відповідного регуляторного акта.
Виникнення обставин, які можуть справити негативний вплив на виконання вимог даного регуляторного акта не очікується.
За результатами введення в дію запропонованого регуляторного акта не передбачається збільшення регуляторного тиску на суб’єктів діяльності у сфері використання ядерної енергії та суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності.
Реалізація запропонованого регуляторного акта не потребує виділення додаткових видатків з державного бюджету.
Таким чином, мета розробки цього нормативного акта буде досягнута в повній мірі. Зовнішніх або внутрішніх чинників, які можуть негативно впливати на дотримання вимог цього регуляторного акту не виявлено.
6. Визначення очікуваних результатів прийняття регуляторного акта
Впровадження регуляторного акту сприятиме:
забезпеченню міжнародних зобов’язань України у сфері перевезення радіоактивних матеріалів; підвищенню рівня радіаційного захисту населення України шляхом упорядкування переліку документів та відомостей необхідних для радіологічного контролю імпортованих сировини, продукції, товарів тощо, призначених для використання населенням; запобіганню несанкціонованому переміщенню РМ та інших вантажів, які можуть спричинити загрозу здоров’ю населення України; спрощенню та скороченню часу здійснення процедур, необхідних для оформлення вантажів, які містять РМ, та вантажів (багажу), які містять промислову сировину, продукцію тощо, щодо яких в Україні унормовано допустимий вміст радіонуклідів;
спрощенню та скороченню часу здійснення процедур, необхідних для оформлення митних документів для фізичних осіб щодо яких було виявлено спрацювання апаратури радіаційного контролю; підвищенню рівня радіаційного захисту держекоінспекторів.
Впровадження регуляторного акту забезпечить в повній мірі виконання Держатомрегулювання України своїх повноважень відповідно до Положення.
Додаткові витрати з державного бюджету у зв’язку з впровадженням цього регуляторного акту не передбачаються.
Аналіз витрат та вигод, пов’язаних з прийняттям регуляторного акту:
| Об`єкт впливу | Вигоди | Витрати |
| Держава | Впорядкування організаційно-правового механізму в частині проведення радіологічного контролю на державному кордоні України Забезпечення міжнародних зобов’язань України у сфері перевезення радіоактивних матеріалів | Не передбачаються |
| Населення | Забезпечення радіаційного захисту населення та навколишнього природного середовища шляхом додержання суб’єктами діяльності у сфері використання ядерної енергії та суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності вимог регуляторного акту | Не передбачаються |
| Суб’єкти діяльності у сфері використання ядерної енергії та зовнішньоекономічної діяльності | Спрощення та скорочення часу здійснення процедур, необхідних для оформлення вантажів, які містять РМ, та вантажів (багажу), які містять промислову сировину, продукцію тощо, щодо яких в Україні унормовано допустимий вміст радіонуклідів | Додаткові витрати не передбачаються |
7. Обґрунтування запропонованого строку дії регуляторного акта
Строк дії регуляторного акту не обмежений.
8. Визначення показників результативності регуляторного акта
Прийняття регуляторного акта відповідатиме реалізації державної політики у сфері використання ядерної енергії.
Прогнозні показники такі:
додаткових надходжень чи витрат з державного та місцевих бюджетів, пов’язаних із дією акта, не передбачається;
дія регуляторного акту поширюється на понад 100 суб’єктів діяльності у сфері використання ядерної енергії (вид діяльності – перевезення радіоактивних матеріалів) та суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності;
розмір коштів і час, що витрачатимуться суб’єктами діяльності у сфері використання ядерної енергії та суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності, пов'язаними з виконанням вимог акта, фактично не змінюватиметься;
витрати фізичних осіб на отримання довідки що підтверджує факт діагностики або лікування радіофармацевтичними препаратами, проведення операції з встановлення кардіостимулючих апаратів або інших терапевтичних чи діагностичних процедур із застосуванням джерел іонізуючого випромінювання відсутні; рівень поінформованості суб’єктів діяльності в сфері використання ядерної енергії з основних положень регуляторного акту – високий, оскільки проект регуляторного акту оприлюднено на офіційному сайті Держатомрегулювання України www.snrc.gov.ua у розділі для громадського обговорення та Держатомрегулювання в межах компетенції, буде надавати необхідні роз’яснення щодо застосування норм регуляторного акта.
9. Визначення заходів, за допомогою яких буде здійснюватися відстеження результативності регуляторного акта
Базове відстеження результативності здійснюватиметься за календарний рік до дати набрання чинності цього регуляторного акту.
Повторне відстеження результативності регуляторного акту здійснюється до закінчення двох років після набрання ним чинності шляхом здійснення моніторингу після прийняття запропонованої норми.
Періодичне відстеження результативності регуляторного акту здійснюється через кожні три роки, починаючи з дня виконання заходів із повторного відстеження.
У разі виявлення неврегульованих та проблемних питань, пов’язаних із застосуванням цього регуляторного акта, буде забезпечено внесення відповідних змін у встановленому законодавством порядку.
Голова Державної інспекції
ядерного регулювання С. БОЖКО
«___» __________ 2015 р.