Про це повідомила Начальник управління безпеки поводження з радіоактивним відходами Держатомрегулювання України Наталія Рибалка в рамках презентації Щорічної доповіді про стан ядерної та радіаційної безпеки за 2015 рік.

«Будівництво нового безпечного конфайнменту - це лише один із заходів подолання наслідків Чорнобильської катастрофи. Так звана «Арка» після введення її в експлуатацію дозволить здійснити демонтаж нестабільних конструкцій об’єкта «Укриття» та зруйнованого 4 блоку ЧАЕС з мінімізацією ризиків розповсюдження радіоактивного забруднення. В ході демонтажу вилучатимуться високоактивні та довгоіснуючі радіоактивні відходи, у тому числі паливовміщуючі матеріали. Такі відходи можуть бути захоронені лише у глибинному геологічному сховищі», - зазначила Наталія Рибалка.

З її слів, не варто забувати й про такий об’єкт, як пункт захоронення радіоактивних відходів (ПЗРВ) «Підлісний» на території зони відчуження, де в ході ліквідації Чорнобильської катастрофи розміщувалися найбільш небезпечні високоактивні та довгоіснуючі радіоактивні відходи (у тому числі паливовміщуючі). Цей об’єкт також потребує особливої уваги з огляду на активність та види РАВ, які у ньому розміщені. Проте, без наявності геологічного сховища - вилучення РАВ та реабілітацію об’єкта здійснити не вдасться.

«Відповідно до Стратегії поводження з радіоактивними відходами в Україні створення геологічного сховища планується не раніше ніж через 50 років», - наголосила представник Держатомрегулювання. Все ж, на її думку, цей прогноз також є достатньо оптимістичним, враховуючи обмеженість фінансових ресурсів навіть на початок відповідних дослідницьких робіт. Наприкінці Наталія Рибалка зауважила: на сьогодні сховища такого типу у експлуатації не має жодна з країн світу.