Днями Міністр енергетики та вугільної промисловості України Ігор Насалик повідомив про позитивні зрушення у питанні будівництва енергоблоків №3 та №4 Хмельницької АЕС. За його словами, до Міністерства надійшли вигідні сигнали від інвесторів.

Держатомрегулювання, користуючись нагодою, повідомляє: для нових енергоблоків, згідно сучасним вимогам і міжнародним рекомендаціям (зокрема: План дій МАГАТЕ з ядерної безпеки, рекомендації Західноєвропейської асоціації регулюючих органів (WENRA), План подальших дій Європейської Групи Регуляторів Ядерної Безпеки (ENSREG)), у проекті повинна бути закладена концепція забезпечення безпеки для всього спектру подій, включаючи важкі аварії, забезпечення необхідних запасів безпеки й тривалого виконання функцій безпеки на підставі застосування принципів незалежності, автономності та використання пасивних систем безпеки.

Ґрунтуючись на сумних уроках важких аварій, що сталися на АЕС, принаймні, тричі за останні 50 років та, незважаючи на вжиті заходи з безпеки та постійну діяльність з підвищення безпеки, слід констатувати, що в даний час неможливо передбачити й повністю виключити ймовірність виникнення важких аварій в майбутньому. Враховуючи це, для нових енергоблоків АЕС проект повинен продемонструвати, що важкі аварії не призводять до радіологічних наслідків, що вимагають евакуації населення (це цілком відповідає вимогам Директиви №2014/87 EURATOM Ради ЄС). Проектом також має бути передбачений комплекс заходів із управління важкими аваріями.

Запаси безпеки по відношенню до зовнішніх впливів, які були закладені під час проектування АЕС України, базуються на рівні знань і кліматичній ситуації, яка була на той час в Україні. Поточна ситуація, пов’язана з прогресуючими кліматичними змінами в світі й появою нових видів екстремальних природних впливів, які досі не були характерні для території України, потребує істотного перегляду та визначення нових критеріїв до запасів безпеки. Існуючі запаси по сейсмічним впливам, затопленням, екстремальним температурним впливам, повинні бути переглянуті. Встановлені запаси безпеки мають враховувати прогноз розвитку кліматичної ситуації, принаймні, на строк не менше, ніж заявлений у проекті термін експлуатації енергоблока.

Одним із головних уроків подій, що трапились під час аварії на АЕС «Фукусіма-1», є вимога щодо наявності в проекті технічних засобів із забезпечення тривалого виконання фундаментальних функцій безпеки під час повного знеструмлення й втрати кінцевого поглинача тепла. При проектуванні систем безпеки пріоритет повинен надаватися системам, які функціонують за пасивним принципом і не вимагають втручання персоналу, а також не залежать від сторонніх джерел енергії та інформації.